Слухай онлайн
Історія

Боротьба за столицю: листівки ОУН у Києві у 1951-1952 роках

Керівництво українського націоналістичного руху постійно наголошувало на тому, що без охоплення діяльністю Наддніпрянської України боротьба приречена на поразку. Відповідно, значні зусилля у цьому напрямку мали місце й на початку 1950-х років. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з деякими фактами цієї діяльності ОУН. Про поширення листівок ОУН в столиці України у 1951-1952 роках спеціально для ГалІнфо розповідає кандидат історичних наук – Юрій Щур

Так на світанку 29 квітня 1951 року у Києві робітниками заводу «Ленкузня» П. Павлюковським та І. Солотвинським на прилавку кіоску «Союздруку» на бульварі Шевченка, біля площі Перемоги, були виявлені складені у пачку 10 оунівських листівок. Цей пакунок було віднесено у 5 відділення міліції Києва.

Співробітниками міліції була влаштована ретельна перевірка бульвару Шевченка й прилеглих вулиць, в результаті якої на бульварі в кущах акації були виявлені ще 3 пачки аналогічних листівок й брошур загальною кількістю 31 екземпляр: із закликами до українців із Східної України, робітників й військових, які були виготовлені типографським способом й на друкарській машинці із датами 1949 та 1950 роки.

В процесі розшукових заходів УМГБ Київської області у селі Яблунька (тепер історична місцевість у місті Буча) секретно заарештована член ОУН, керівник молодіжної націоналістичної організації в селі Біличі Любомльського району Волинської області Тамара Наумчук («Софійка»), 1931 р.н., яка у січні 1951 року виїхала в Київську область й проживала разом із матір’ю у Яблуньці.

Під час обшуку у неї була знайдена ретельно захована розписка про передачу нею брошур й листівок ОУН якійсь «Лесі», з їх підписами про прийом-передачу. Перераховані в опису назви листівок, переданих «Лесі» були аналогічні назвам ряду листівок, які були виявлені 29 квітня у Києві на бульварі Шевченка.

Також співробітники держбезпеки для себе відмітили, що приїзд Наумчук в Яблуньку наприкінці січня 1951 року співпав із часом поширення аналогічних листівок націоналістичного підпілля у Києві у лютому. Підпільницю взяли в активну слідчу розробку, але свідчень про свою причетність до поширення листівок вона вперто не давала.

У цей же час МГБ УРСР проводило чекістські заходи з виявлення можливих поширювачів листівок серед студентів, які прибули у Київ на навчання із Західної України й зв’язків провідника Сильвестра Приймака («Бутька»), який оперував у той час у Житомирській області. Паралельно здійснювалися заходи з ліквідації групи «Бутька» й недопущення поширення листівок ОУН в столиці.

Ще один цікавий епізод відбувся восени того ж року. Вночі 19 серпня 1951 року на лінії залізниці поблизу станції Чоповичі Житомирської області обхідником колії Моісеєнком були знайдені розкидані вздовж колії 30 екземплярів націоналістичних листівок. Аналогічні листівки в кількості 255 екземплярів одночасно були виявлені на колії біля станції Стемигород на перегоні Стремигород-Чоповичі, а також поблизу станцій Пенизевичі, Малин й Головки Малинського району Житомирської області.

Тієї ж ночі на колії між селом Загальці Бородянського району Київської області й станції Спартак обходчиком Молочковим були знайдені 111 екземплярів націоналістичних листівок, віддрукованих у типографії. Виїхавши на місце оперативні працівники Бородянського РВ МГБ встановили, що листівки з’явилися на колії після проходження о 2.34 ночі поїзда №84 «Коростень-Київ». Це також було підтверджено Молочковим, який обходив ділянку за 30 хвилин до поїзда й листівок не бачив.

Під час огляду ділянки колії між станціями Тетерів та Спартак оперативники Бородянського РВ МГБ виявили ще 60 аналогічних листівок. Всього вздовж колії між станціями Стремигород й Тетерів виявлено 456 листівок. Посиленими темпами відбувався розшук поширювачів листівок. Цим займалися оперативники УМГБ Житомирської й Київської областей та Управління охорони МГБ на Південно-Західній залізниці.

Наступний епізод був зафіксований 13 жовтня 1951 року, коли вдень у селищі Святошине Києва учениці 2-го класу 154 школи Шишакіна і Цикуленко по дорозі зі школи додому знайшли 5 оунівських листівок, віддрукованих у типографії. Вдома Шишакіна передала листівки своєму батьку, члену компартії, а той вже відніс їх до Жовтневого райкому КП(б)У м. Києва.

Оперативним складом УМГБ та міліції під час огляду місця виявлення листівок, на доріжці, яка йшла по глибокому рівчаку на селище Сирець, було знайдено ще 2 листівки у вигляді брошур. Поширювачів розшукували.

4 грудня 1952 року у Києві в чергове було розкидано націоналістичні листівки. Зокрема, було знайдено 2 згортки. Під час розшукових заходів, у 250 м. від місця знайдення, о 22-й у дворі планетарію співробітниками міліції, залученими для огляду місцевості, було знайдено 3-й згорток. Крім того, встановлено, що аналогічний згорток було знайдено біля під’їзду сусіднього будинку й знищено учнем 25 середньої школи м. Києва.

У кожному з виявлених згортків було по одній брошурі «Учителька» й «Україна погибає! Хто винуватий у цьому?» й три листівки: «Інтелігенти», «Українці східних областей», «Українська молодь східних і західних областей». Всі ці видання надруковані у 1949-1950-му роках. Вони були абсолютно тотожними тим, що раніше неодноразово поширювалися оунівцями у Рівненській, Волинській та Житомирській областях.

При подальшому вивченні знайдених згортків з’ясувалося, що аналогічні, точно з таким же набором листівок й у такій же упаковці були розкидані у жовтні 1952 року в Радомишльському районі Житомирської області, де періодично оперувала боївка провідника Володимира Кудри («Романа»). До того ж, біля одного із згортків, які були виявлені 4 грудня у Києві було знайдено 2 залізничні квитки за маршрутом «Малин – Тетерів» й «Тетерів – Київ» з датою компостеру 28 листопада 1952 року. Зі станції Малин, як відімчали співробітники МГБ, в Київ виїжджали жителі Малинського й Радомишльського районів Житомирської області.

Володимир Кудра - "Роман" (зліва)

Все це дало підстави вважати, що згортки з літературою у Києві були поширені кимось з оточення «Романа». У зв’язку із цим, організовано виявлення й агентурна перевірка осіб, які виїжджали з 28 листопада по 4 грудня з районів Житомирської області, де оперував «Роман». В результаті в розробку було взято 7 осіб. Крім того, були встановлені й перевірялися ще 36 осіб уродженців Житомирської області, які проживали у Києві на тих вулицях, що примикали до місця виявлення листівок.

З цією ж метою, організоване рейдування агентури з районів Житомирської області, у яких діяв «Роман», до Києва, до знайомих осіб, які підозрювалися у співпраці з підпіллям. Серед взятих в розробку була Людмила Васько, яка проживала на Гоголівській вулиці. У 1950 році Васько, перебуваючи у своїх родичів у Малинському районі Житомирської області, за даними агента «Марко» зустрічалася із «Романом». У її квартирі протягом певного часу проживала уродженка Малинського району Станіслава Ваховська. За повідомленням агента «Тані», цю квартиру також часто відвідували невідомі особи, які приїжджали із Західної України та Малинського району й підозрювалися МДБ у співпраці з націоналістичним підпіллям.

Окрім поширення агітаційних матеріалів, в діяльності ОУН того часу були факти вдалого закладення організаційної мережі на Наддніпрянщині. Про це – у наступних наших матеріалах на ГалІнфо.

Читайте також статтю Ю. Щура – «ОУН в боротьбі за Східну Україну».

Юрій Щур, кандидат історичних наук (м. Запоріжжя)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...