Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Чому чисельність глядачів під час сеансу українського кіно настільки залежить від погодних умов?

Дискусії навколо конкурентоспроможності українського кінематографу на сьогодні представлені в новій площині — фільмів українського виробництва не те що важко знайти у прокатах популярних кінотеатрів Львівщини, більше того — Львівська обласна контора прокату кінофільмів зараз навіть не спроможна придбати копії українських стрічок для того, щоб запропонувати їх поціновувачам сучасного вітчизняного кіно.

З незрозумілих для керівництва облконтори кінопрокату причин  власники нових кінострічок українського виробництва блокують всі спроби придбання обласною конторою прокату кінофільмів копій українських кінострічок. Таким чином ДКП «Львівська обласна контора прокату кінофільмів» може і не освоїти виділені обласним бюджетом кошти у розмірі 150 тис. грн для придбання нових фільмів у другому півріччі 2006 року. Це може загрожувати остаточному зникненню українського кіно у кінотеатрах області найближчим часом.
Як роз’яснив директор ДКП «Львівська обласна контора прокату кінофільмів» Андрій Бабінський, ринок як світового, так і вітчизняного кінопрокату в Україні  монополізований. За його словами, зараз ніхто не організовує кіноярмарки, де, скажімо, кожна із обласних контор прокату кінофільмів могла б придбати собі 3-4 оригінальні копії того чи іншого фільму. Копії нових та популярних кінофільмів знаходяться в одних руках, окрім того, в кількості не більше одного-двох примірників. Тому придбати і здавати в прокат такі фільми для обласної контори прокату кінофільмів практично неможливо.
Через незрозумілі обставини облконтора кінопрокату не може придбати навіть фільми українського виробництва — «Помаранчеве небо» та «Молитва за Гетьмана Мазепу». З цього приводу Андрій Бабінський вже направив офіційного листа до міністра культури та туризму України Ігоря Ліхового. Щоправда, письмового роз’яснення про те, як на сьогодні облконтора кінопрокату може чи має право, і яким чином придбати кінофільми за передбачені в обласному бюджеті кошти у розмірі 150 тисяч грн, до сих пір не надходило.
   Чому в популярних кінотеатрах міста немає українського кіно? Багато хто ладен посперечатися з таким запитанням-ствердженням, нагадуючи про покази того ж «Помаранчевого неба», «Штольні» чи нещодавньої прем’єри стрічки про В’ячеслава Чорновола. Однак важко уявити розвиток українського кінематографу в умовах прямої залежності від комерційного попиту, оскільки лише державні кінотеатри, та й то не всі, погоджуються брати в прокат фільми українського виробництва.
  І справді, мережа кінотеатрів «Кінопалац» не транслюватиме українських фільмів. Але не тому, що не хоче, а тому, що на сьогодні немає українських прем’єр. Так пояснила ситуацію менеджер з маркетингу мережі «Кінопалац» Юлія Воронова. Якщо мислити категоріями попиту та пропозиції,  і справді зараз немає цікавого та якісного кінопродукту вітчизняного виробництва, який міг би зацікавити глядача, загартованого голлівудськими блокбастерами з російськомовним перекладом. Тим паче, для кінотеатрів так званого  першого екрану не личить демонструвати старі кінострічки чи нове кіно не «голлівудської» якості, хоча і вітчизняне.
Український кінематограф зараз переживає не найкращі часи. Щоправда, обласна контора прокату кінофільмів таки започаткувала періодичний показ українського кіно у кінотеатрі «Київ», що на проспекті Шевченка у Львові. Кіносеанси відбуваються щонеділі, починаючи з 12 березня цього року.
 «Ми таки започаткували серійний показ українських фільмів у кінотеатрі «Київ», що на проспекті Шевченка, однак на українське кіно на сьогодні немає глядача, — розповідає Андрій Бабінський, —  влітку, як не банально, все залежить від погоди — якщо надворі тепло і сонячно, потенційні цінувальники кінострічок українського виробництва їдуть відпочивати на природу. Тоді в кінотеатрі порожньо. Не раз адміністрація кінотеатру приймала рішення не демонструвати фільм, тому що затрати набагато перевищували орієнтовний прибуток»
Обласний кінопрокат здивований рішенням Мережі «Кінопалац» щодо  категоричної відмови у пропозиції провести Фестиваль українського кіно у кінотеатрі «Копернік».
Натомість представники «Кінопалацу» переконують, що співпраця між обласним кінопрокатом таки відбувається. І одним із плодів її є кінофестиваль «Арт-простір кіноностальгія», який відбувся 5-14 травня цього року. «Обласний кінопрокат міг ставити у кінотеатрі «Копернік» всі фільми згідно із своєю програмою», — акцентувала менеджер «Кінопалацу» Юлія Воронова.
Неабиякий спротив у любителів українського кіно викликає і факт ігнорування закону України про мови, наслідком якого для власників кінопрокатів мало б стати обов’язкове дублювання та титрування фільмів українською мовою.
Українцям болить те, що сучасні постачальники кінопродукції з-за кордону й знати не хочуть про існування закону України про мови. Варто нагадати, що цим нормативним актом передбачено, як мінімум 30% українського мовлення.
 Щоправда, значно зрушив з місця проблему перекладу на українську мову закордонних кінострічок екс-віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, оскільки вже у другому півріччі цього року в Україні розпочалися покази фільмів з професійним українським дубляжем.
 Як розповіла менеджер з маркетингу мережі «Кінопалац» Юлія Воронова, у Львові вже транслювалися фільми з українським перекладом — анімаційний фільм «Тачки» та «Пірати Карибського моря — 2», і при тому ціни на кіносеанси порівняно з фільмами із російськомовним дубляжем не відрізнялися — в межах 12-16 грн. Для порівняння, сеанс українського кіно у кінотеатрі «Київ» у Львові коштує до 5 грн, а у святкові та тематичні дні — взагалі безплатний.
 То як зацікавити глядача українськими фільмами? Українці довели, що можуть знімати хороше кіно, яскравим прикладом є спільний українсько-польський проект «Вогнем і мечем», фільм „Помаранчеве небо”.    
А тим часом у Шевченківському районі Львова  немає жодного діючого кінотеатру, Галицький центр кіномистецтв, як вважає Андрій Бабінський, взагалі не планують використовувати  за призначенням. Українські кінострічки знімають не часто. Проте й ті,  що зняті, не всім під силу придбати для прокату.

Тарас Атаманів, «Гал-info»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ