Слухай онлайн
Культура

Знищена буковинська хата в "Шевченківському гаю" була пам'яткою архітектури

Знищений у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького («Шевченківський гай») об’єкт – хата зі с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (споруджена в кінці ХІХ ст.), яка експонувалася в секторі «Буковина», таки була пам’яткою архітектури. Про це засвідчують документи надані президентом УНК ІКОМОС України Миколою Гайдою у відповідь на запит депутата Львівської міської ради Валерія Веремчука.
Спалення хати зі с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (споруджена в кінці ХІХ ст.), яка експонувалася в секторі «Буковина».
Спалення хати зі с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (споруджена в кінці ХІХ ст.), яка експонувалася в секторі «Буковина».
Депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук.
1/3

В коментарі Гал-інфо Валерій Веремчук розповів, що звернувся до президента міжнародної організації охорони пам’яток за інформацією щодо того чи є пам’яткою знищена за рішенням науково-методичної ради музею хата ХІХ ст. зі с. Шилівці.

У «Шевченківському гаю» стерли з лиця землі хату ХІХ ст.

«Мене цікавило, чи не порушувала законодавство так звана науково-методична рада Музею, яка приймала таке рішення. Відповідь була однозначна – хата була пам’яткою. Відповідно до чинного законодавства вона була внесена в реєстр пам’яток і не виведена з цього реєстру. Об’єкт мав охоронний номер. Її знищення є прямим  порушенням законодавства про охорону пам’яток. Це засвідчує документ поважної міжнародної організації з охорони пам’яток», - зазначив Валерій Веремчук.

Витяги з протоколів науково-методичної ради Музею, які підтверджують рішення по знесенні пам'ятки.
Витяги з протоколів науково-методичної ради Музею, які підтверджують рішення по знесенні пам'ятки.
Витяги з протоколів науково-методичної ради Музею, які підтверджують рішення по знесенні пам'ятки.
1/3

Він також наголосив, що має намір завтра, 23 березня, на сесії Львівської міської ради продемонструвати депутатському корпусу те, що відбулося в Музеї народної архітектури та побуту.

«Я покажу світлини та документи і звернуся до міського голови Львова, як до людини, яка відповідає за призначення керівника Музею, з вимогою розібратися із цим фактом та покарати винних. Окрім того має бути створена робоча комісія. Також із відповіді Миколи Гайди випливає те, що у цій ситуації повинна розібратися комісія по охороні пам’яток при Львівській ОДА. Ми вимагатимемо притягнути до відповідальності винних у знищенні пам’ятки та не допустити подальшого знищення пам’яток у Музеї, адже ми знаємо, що такі плани в так званої науково-методичної ради також є», - наголосив Валерій Веремчук.

Руїна «Шевченківського гаю»: за 20 років знищено 60% об’єктів

Як вказано у відповіді президента УНК ІКОМОС України Миколи Гайди, насамперед необхідно засвідчити факт знищення комісійно.

«Скликання комісії, на відповідне звернення, належить до повноважень органу охорони культурної спадщини Львівської ОДА», - йдеться у відповіді.

Після засвідчення факту порушення пам’яткоохоронного законодавства, нанесення шкоди пам’ятці чи знищення об’єкту відповідальність за вчинення дії регламентується положенням Розділу V Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідь президента УНК ІКОМОС України Миколи Гайди на запит депутата ЛМР Валерія Веремчука.
Відповідь президента УНК ІКОМОС України Миколи Гайди на запит депутата ЛМР Валерія Веремчука.
1/2

Також Гал-інфо звернулося щодо роз’яснення з цього приводу до відділу охорони історичних пам’яток Львівської ОДА.

Там нам пояснили, що звернення щодо вивчення факту знищення пам’ятки в Музеї мало б бути ініційоване керівництвом самого Музею.

Однак, таку комісію можуть створити і у випадку звернення представників депутатського корпусу Львівської міської ради зважаючи на те, що Музей народної архітектури та побуту є у підпорядкуванні міста.

Окрім того, настоятель Свято-Іванівської Лаври, яка розташована в «Шевченківському гаю», отець Юстин Бойко опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук рішення Львівської облради від 21 травня 1991 року № 280 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність».

«Зверніть увагу на перелік об’єктів під охороною держави, які знаходяться у Музеї народної архітектури та побуту», - написав він.

Рішення Львівської облради від 21 травня 1991 року № 280.
Рішення Львівської облради від 21 травня 1991 року № 280.
Рішення Львівської облради від 21 травня 1991 року № 280.
1/3

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, лише через кілька днів після знесення пам'ятки на сайті Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького у Львові опублікували пояснення рішення про знесення хата із с. Шилівці. Зокрема заявили, що хата була реплікою.

Як йшлося у повідомленні, у 1988 році хата була перевезена в Музей (частково відтворена) у неправильно вибраному місці. Зокрема: встановлена в рові, де постійно стояла вода (відсутній стік);  північний схил пагорба (брак освітлення та тепла); зі всіх сторін оточена деревами (недостатня вентиляція, сирість 100%); погано зібрана (підвалини прогнили).

Натомість у коментарі Гал-інфо, екс-директора музею Борис Рибак, який пропрацював на цій посаді майже 16 років (з 1976 по 1991 рр), заявив, що знищена хата була єдиним таким об’єктом в «Шевченківському гаю» - каркасно-глинобитна та перекрита очеретом.

Хата ХІХ ст, яку знищили в «Шевченківському гаю», була унікальною пам’яткою Буковини

«Це єдиний об'єкт, який був вкритий очеретом. Не у всіх регіонах так робили. Таке перекриття було характерним для  Поділля і Буковина,  там де річки, заплави, де є очеретяники. Навіть після війни хати в цих регіонах перекривали очеретом. Це єдиний об'єкт , бо решта – це перекриття соломою, гонтою, черепицею тощо», - розповів екс-директор.

Довідка.

На офіційному сайті Музею народної архітектури та побуту хата з с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області має №81.

Будівля споруджена в кінці ХІХст. Каркасно-глинобитна конструкція. Навколо хати – широка глиняна призьба, підтримується стовпами. У плані тридільна: хатчина + сіни (хороми) + хата. У сінях відгороджено приміщення для комори. В обох приміщеннях є печі з димарями. У хатчині над піччю є віконце.

Дах чотирисхилий, покриття – очерет. Комин у даху виплетений з лози і закиданий глиною, замішаною з половою.

Загальні розміри будівлі: 13,5х5,9м.

Хата перевезена до музею в 1981 році і експонувалася в секторі «Буковина».

Водночас на ресурсі «Прадідівська слава. Українські пам'ятки» вказано, що ця хатина занесена до Державного реєстру національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3.

Нагадаємо, як раніше розповів у коментарі Гал-інфо екс-директора музею Борис Рибак, Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» довели до руїни. За 20 років 60% об'єктів – знищено. Близько 40% об'єктів стоять без даху, крокви падають, прогнивають стелі і знищується підлога. Однак, попри такий плачевний стан справ, влада Львова має намір більше як 13 млн грн використати на будівництво на території цього музею Візит-центру.

Також як повідомило Гал-інфо, сьогодні, 22 березня, виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення про надання Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові ("Шевченківський гай") додатково 3 млн гривень для реконструкції експозиції.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...