Слухай онлайн
Cуспільство

УГКЦ усунули від стратегії музею ім. К. Шептицького?

5 липня в Українському католицькому університеті відбулася презентація Стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького - на 2017-2027 роки. Незважаючи на те, що на території Музею діє заснована митрополитом Андреєм Шептицьким Лавра Святого Йоана Хрестителя Студійського Уставу УГКЦ у Львові, її представників на заході не було.

Про заяви, які прозвучали під час презентації, стратегії та про співпрацю музею та лаври Гал-інфо поспілкувалося з єрм. Д-р, Юстином Бойком, який є монахом студитом та офіційним представником Свято-Іванівської Лаври у робочій групі, яку створили з метою подальшого розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові.

Фото - Гал-інфо.

Чи ви знали про цей захід раніше і чи попереджали вас про нього заздалегідь?

Про цей захід я довідався вперше з інтернет-новин близько двох днів тому і його проведення застало мене у Римі. Чесно кажучи, я взагалі не розумію його суті і для чого він був організований. Адже 3 березня 2017 року виконком Львівської міської ради прийняв рішення про розробку нової Стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. У тексті прийнятого рішення зокрема говориться (цитую):

«З метою гармонійного розвитку Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького та сприяння духовному розвитку Монастиря Свято-Іванівської Лаври Студитського Української Греко-Католицької Церкви, розташованої на території Музею народної архітектури та побуту, враховуючи пропозиції робочої групи, утвореної відповідно до розпорядження міського голови від 21.06.2016 року №270, пропоную розпочати розробку Стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Управління культури буде відповідальним за розробку стратегії цього розвитку і цю стратегію пропоную підготувати до 15 травня цього року».

Потрібно зазначити, що Музей мав вже розроблену Стратегію свого розвитку, проте вона взагалі не передбачала існування Свято-Іванівської Лаври на його території, яка діє як історична і юридична особа. Щоби виправити цю ситуацію, спільна робоча група, яка була утворена 21 червня 2016 року міським головою Андрієм Садовим та високопреосвященним  архієпископом і митрополитом львівським Ігорем Возьняком, рекомендувала відповідним органам розробити нову Стратегію. Ця пропозиція була радо підтримана міським головою особисто, і він доручив управлінню культури ЛМР приступити до цього завдання, а результати представити до 15 травня 2017 року. Опісля, з огляду на об’ємність праці, термін подання нової концепції Стратегії розвитку Музею було продовжено до 30 червня 2017 року.

У міжчасі управління культури скликало, наскільки пам’ятаю, одне засідання, де вислухано думки фахівців музейної справи, представників громадськості та Свято-Іванівської Лаври щодо нової Стратегії.

З огляду на все вище сказане, мені важко зрозуміти захід, про який ви запитуєте. Спільна робоча група діє також до сих пір, але жоден з її членів не був повідомлений про презентацію Стратегії. Можливо, Музей хотів представити громадськості власні напрацювання. Тоді такий крок схвалюю, єдине, що незрозумілим є таке представлення без участі представників Львівської Архиєпархії УГКЦ та Свято-Іванівської Лаври. Адже базовим пунктом Стратегії згідно розпорядження виконкому ЛМР, як я вже згадував, є створення умов успішного розвитку Музею і Лаври, а також їхньої взаємної співпраці. 

Чи правдивою є заява працівників музею про те, що Лавра не представила жодного варіанти стратегії свого розвитку?

В останніх числах квітня мені подзвонив начальник управління культури ЛМР Михайло Мороз, який попросив висловити пропозиції Свято-Іванівської Лаври щодо нової Стратегії розвитку Музею у письмовий спосіб. 5 травня 2017 року я особисто окремим листом (Вих. № Р-17/024) представив такі пропозиції на 5 листках, попередньо зареєструвавши його у Центрі надання адміністративних послуг міста Львова.  Копію цього листа можу радо надати редакції, адже у цих пропозиціях немає нічого таємного. Тому, якщо у часі презентації Стратегії розвитку Музею 2017-2027 прозвучала інформація про те, що Лавра не представила жодного варіанту стратегії свого розвитку, то вона, висловлюючись коректно, є недостовірною. Вже не кажу про те, що той, хто це сказав, зумисне очорнює Лавру, закидаючи їй бездіяльність у цьому плані.

Як Ви ставитесь до того, що монахи мають бути, так би мовити, частиною музейних експонатів і за словами головного хранителями робити атракцію?

Оскільки я особисто не був присутнім на презентації Стратегії розвитку Музею, про яку ведемо мову, то не можу більш детально коментувати сказаних кимось слів. Проте, якщо головний хранитель музею бачить місію монахів бути частиною музейних експонатів і робити атракцію, то це свідчить про його як інтелектуальний, так і духовний рівень. Мені тільки залишається сприйняти це з посмішкою як невдалий жарт. Однак якщо ці слова прозвучали серйозно з уст так високого рангу посадовця Музею, як головний хранитель, то я б ставив питання про його перекваліфікацію. Можливо, він більш розуміється у театрі, ніж у музейній справі. 

Церква з с. Кривки. Фото - Гал-інфо.

Також зазначалося, що монахи начебто спотворили інтер'єр церкви з с. Кривки. Чи міняли щось і чи переробляли у церкві Святої Софії - Премудрості Божої, чи ці звинувачення огульні?

Цього роду закиди лунають вже неодноразово зі слів деяких представників Музею. Хочу довести до відома громади, що зусиллями монахів храми, які знаходяться на території Музею, не тільки підтримуються при житті, але реставруються. Церква Святої Софії - Премудрості Божої є для нас більше ніж святинею! Вона для нас є символом нашої історичної ідентичності. Усі зміни, навіть переставлення експонатів, які знаходяться у церкві з с. Кривки, я особисто погоджував з директором Музею Романом Назаровцем чи то в усний, чи то у письмовий спосіб. Звичайно, що якщо хто бажає «придертися», то він знайде всюди причину. Проте вважаю ці звинувачення безпідставними і наклепницькими. Принаймні вони абсолютно не сприяють створення гармонійної атмосфери співпраці між Музеєм і Лаврою. У цій взаємній співпраці наше спільне майбутнє! Я вже неодноразово говорив, що не бачу розвитку Музею без розвитку Лаври і розвитку Лаври без розвитку Музею. Ми приречені історично на взаємну співпрацю!

Директор музею Роман Назаровець розповів, що роботи по відкриттю та реставрації фресок у адміністративному приміщенні припинені ще у травні, чи правда це?

До кінця травня у каплиці з фресками нам вдалося відреставрувати стіну святилища. Хто бажає побачити це на власні очі, ласкаво запрошую! На літній період роботи були призупинені з огляду на брак коштів та відповідних матеріалів. Надіюся, що з Божою допомогою і жертовністю меценатів протягом літнього періоду нам вдасться зібрати необхідну суму коштів, щоб реставраційні праці могли продовжуватися. У міжчасі, у каплиці кожної неділі проводять молитовні зустрічі «Матері в молитві». Таким чином ця святиня поступово оживає.

Щодо реставрації старовинної церкви св. Архистратига Михаїла з с. Тисовець для перекриття якої монахи придбали 30 тис. штук ґонту. Дирекція каже, що цього замало для перекриття боків церкви. Якими були домовленості?

У попередньому кошторисі, який я попросив у Романа Назаровця, зазначалося, що для перекриття церкви св. Архистратига Михаїла з с. Тисовець потрібно 30 тисяч штук ґонту. Відповідно така кількість була закуплена. Гроші на ґонту ми збирали звідусіль. Основна ж сума була зібрана на аукціоні «Молитва до митрополита». Цей ґонт був переданий для Музею ще перед Великодніми Святами, про що свідчать відповідні документи, які я публікував на своїй сторінці у Фейсбуці.

Після Великодня працівники Музею приступили до перекриття церкви. Коли я прийшов, щоб поглянути, зауважив, що боки храму не перекриваються. Була скликана окрема зустріч. На ній головний архітектор Музею пояснив, що боки не перекривають, бо там ґонта є доброю. Мені такий підхід є незрозумілим, адже з самого початку мова йшла про капітальну реставрацію храму. Тоді я сказав, що якщо ґонту забракне, я буду звертатися до людей, щоб допомогли закупити його додатково. Вірю, що охочі знайдуться.

Водночас в часі тієї зустрічі я особисто попросив керівництво переглянути пріоритети розвитку Музею.  Адже, наскільки бачу, керівництво Музею за всяку ціну проштовхує ідея візит-центру, який, на мою думку, стане початком кінця Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Я переконаний, що перш за все потрібно чимшвидше рятувати експонати Музею, а потім думати про інші проекти. Окрім того, я маю величезні побоювання, що на Музей хтось з «сильних світу цього» кинув око та бажає його перетворити в такий собі етно-парк. Натомість цей Музей є унікальною як науковою так і історичною інституцією, яка маю свою багату історію та неповторні експонати! Маю велику надію, що духовні, культурні цінності та здоровий глузд візьмуть верх у цій справі!

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...