Громадянська партія „Пора” взяла потужний старт на хвилі революції, і коли революційний пил упав, про неї, як дієву політичну силу, почали згадувати дедалі рідше. Це й не дивно, адже представники партії посіли не останні місця в структурах влади. Під час позачергових виборів „Пора” успішно для себе увійшла в блок „НУ–НС”, що очевидно, давало партії шанс зберегти колишні позиції. Як колишні революціонери „Пори” здійснюють революцію у владних місцях, „Гал-info” дізнавалося від депутата Львівської облради, заступника голови Львівської облради, члена Політради ЛОО ГП „ПОРА” Лева Захарчишина.
ПРО ТРЬОХ ЗАСТУПНИКІВ
– Троє заступників голови Львівської обласної ради, виходячи зі слів депутата Михайла Сендака, чи це не є забагато?
– По-перше при головуванні Сендака також було троє заступників, і з мого боку це питання швидше до нього.
Питання в тому, які завдання повинна виконувати обласна рада. Якщо облрада є органом-статистом при розробці бюджету, органом, який голосує при прийнятті бюджету, і програмі соціально-економічного розвитку, то тут навіть і голови не потрібно тримати на платній основі. Це можна робити на громадських засадах, зібратися двічі на рік, проголосували та й усе.
Але облрада є представницьким органом, який представляє місцеві громади сіл і міст Львівщини та повинен намагатися формулювати і реалізувати стратегію розвитку області – адже цього не робить ніхто. Тому що обласні державні адміністрації – це філії центральної влади на місцях і їхнє завдання є реалізація державних програм, а формування регіональних програм пріоритетів та стратегій – це є прерогатива органів місцевого самоврядування. Якщо ми говоримо про це, то завдань є багато, навіть якщо брати тільки цю частину повноважень облради. Крім того, облрада повинна здійснювати контролюючі функції, як за роботою обласної адміністрації, районних адміністрацій і рад.
Тому, якщо є бажання працювати, то така кількість заступників нормальна.
– Зі звільненням ще одного заступника Івана Деньковича, зараз очікується прихід іншого заступника, Людмили Козак. За яку ділянку вона буде відповідати?
– У нас був розподіл при її попереднику, Івану Деньковичу. Якщо не відбудеться якихось змін в структурі депутатських комісій, то все залишиться так як було. Бо в нас була певна форма, трохи політична. Тобто ті комісії, які очолювали представники „НУ” курував заступник від БЮТу, а голів комісій від БЮТу курував заступник від „НУ”. Всі решта комісій залишилися мені, як заступнику від „Пори”.
Ця формула мала би збалансовувати політичну ситуацію в облраді. Вона не галузева, тобто кожен заступник має різні галузі: гуманітарні, господарські й соціальні. Це трошки ускладнює роботу, але з другого боку це добре, бо кожен заступник перш за все особа політична, яка повинна забезпечити роботу комісій, забезпечити розвиток напрямків, за які відповідає.
МАЙНОВІ ПИТАННЯ І ПОКАРАННЯ ОДНОПАРТІЙЦІВ
– На минулій сесій депутати не підтримали ряд майнових рішень. Серед них було декілька питань, які викликали різну реакцію серед депутатів, зокрема, приміщення редакції газети „За Вільну Україну”. Чому депутати не захотіли проголосувати?
– Я переконаний у тому, що органи місцевого самоврядування як і органи державні не повинні займатися майновими питаннями. Тому що майно, земля повинні бути ринковими категоріями і ринок повинен регулювати ці стосунки.
Те, що ми зараз маємо – це рудимент пострадянської епохи, коли ми отримали у спадщину певну кількість нерухомості, яку ми не повністю задіюємо для потреб облради. Відповідно вона стає товаром, здається в оренду і потім орендарі можуть подати заявку на викуп цього майна. Ми входимо у стосунки, які не є властивими органам місцевого самоврядування. Ми починаємо займатися бізнесом, чим не повинні займатися. Відповідно починають з’являтися корупційні схеми чи бажання людей і починається протистояння.
В принципі, в нашій системі є три корупційні напрямки – майно, земля і бюджет. Бюджет він був, він залишається і буде предметом, де можуть відбуватися корупційні дії. Але бюджет – це наші прямі обов’язки, ми не можемо відмовитися від того, щоби працювати з ним. Два інші питання не є для нас притаманними і щодо них моя позиція є простою – ми повинні швидко вирішити питання з майном, тобто закінчити малу приватизацію. Коли йде мова про облраду, потрібно залишити тільки ті приміщення, які необхідні для роботи обласної адміністрації чи ради. І на цьому поставити крапку. Решта повинна бути на ринку – бізнесмен купує-продає-орендує приміщення і за це сплачує податки, але це справа не влади.
На сесії виникла ситуація, яка створила певні напруження. Була системна помилка, адже комісія повинна була винести пропоновані питання пооб’єктно, а не пакетом. Такі зауваження були не раз і саме це збурило депутатів. Крім того, була присутня політична складова. За логікою, газети „За Вільну Україну” вже давно немає, а вона виступає суб’єктом викупу великого привабливого і дорогого приміщення в центрі міста.
Натомість, моя позиція така – все, що не заборонено законом, є дозволено. Мені може не подобатися, хто стоїть за цим проектом. Але це емоції – якщо людина не порушила законодавства, робить все згідно із законом, ми не маємо права відмовити їй. Ми не маємо права сказати, що ми не продамо тобі, а продамо іншому. Бо це є корупція. Ми можемо сказати, що ми взагалі це не продаємо, бо там буде розташовуватися підрозділ облради. Тоді це буде виправдано. Ми маємо право відмовити у приватизації, якщо вважаємо, що це приміщення можемо використати по-іншому, або не продамо, бо плануємо за рахунок оренди поповнити бюджет області. Але сказати, що ми того не дамо, бо ти нам не подобаєшся не можна – не треба було тоді здавати в оренду (хоча, щоправда, це не ми давали).
З нового року оренда всіх вільних приміщень буде проводитись на конкурсних умовах. Це позитивний крок, так знімається елемент суб’єктивізму. Думаю, що комплекс об’єктивних і суб’єктивних причин, і те, що питання пішли пакетом, а також політичні емоції дало в сумі такі результати.
Але треба розуміти, що при теперішній системі формування бюджету мала приватизація – це чи не єдине джерело формування обласного бюджету. Коли ми провалюємо такі питання, ми зриваємо виконання тих програм, які ми самі ж голосували минулого року. І тому депутати повинні визначитися в пріоритетах.
– „Нашоукраїнець” Олег Мандюк у коментарі сказав, що вони не голосуватимуть за майнові питання доти, поки не знатимуть осіб, які за цим стоять, наскільки довго вони працюють на Львівщині.
– Це законне право, і ми вже його реалізовуємо в роботі екологічної комісії, під час надання дозволів на використання корисних копалин. Це нормальна річ знати того, кому ми продаємо чи здаємо в оренду. Інше питання що це не повинно бути предметом дозволу чи заборони. Це може бути загальна інформація – якщо ми бачимо, що ми постійно надаємо в оренду приміщення лише одній структурі, то ми мусимо задуматися: чому і чи працюють в нас конкурсні механізми, чи не має порушень там.
– У депутатів були претензії до голови майнової комісії, яку очолює „порист” Юрій Моравецький. Ваша оцінка роботи комісії?
– На жаль, вже так склалося, що всі негативи проектують на голову комісії. Хоча в тій комісії від „Пори” є тільки два депутати, а більшість, 2/3, представники „Батьківщини”. Голова не приймає самостійних рішень, тільки організовує роботу. Тому якісь претензії, щодо того, що майнові питання пішли пакетом, десь може має підстави, в тому числі й до голови. Хоча комісія є колегіальним органом, і її голова не директор, та не має розпорядчих функцій. Я не раз був свідком того, що голова комісії був у меншості при голосуванні. Депутати не є підлеглими голови, тому треба дивитися на структуру, склад комісії.
– У коментарі нашій агенції депутат-нашоукраїнець Олег Паска сказав про те, що ваша фракція чинитиме тиск на депутатів Рожнятовського і Малярчука за їхнє небажання голосувати за майнові питання. Чи було таке?
– Що значить тиск, є дисципліна у фракції. Якщо фракція прийняла рішення щодо підтримки тих чи інших питань, і в нас є однозначна думка, то депутати мають проголосувати. Звичайно, вони мають право встати й висловити свою позицію. Але вони цього не зробили. А просто взяти і не проголосувати – це порушення партійної дисципліни. Тут не йде мова про тиск, а, напевне, буде розглядатися поведінка депутатів. Так не повинно бути. Бо якщо маємо політичну систему побудовану на списках, то ми повинні відповідати за своїх членів партій. Адже є позиція, яку ми виробили більшістю. У нас є формула, якщо підтримати питання погоджується дві третини фракції, то це є обов’язковим є для всіх. Вони про це знали й жодних заперечень не висловлювали. А під час сесії, нікому про це не кажучи, раптом чомусь змінили думку. Це, звичайно, є неправильним.
– Згадані депутати входять у міжфракційне об’єднання „Нова Галичина”. Може це пов’язане з цим об’єднанням?
– Міжфракційне об’єднання – це гурток за інтересами депутатів. Але обласна рада сформована за пропорційним представництвом політичних партій. І цей принцип є визначальним. Інакше не може бути. Люди не голосували за того чи іншого депутата, а за політичну партію, в яку вони входять. Відповідно вони повинні підпорядковуватися політраді партії, керівництву партії.
– Тобто, покарання все таки буде?
– Я не є політрада, це мій коментар, я вважаю, дисципліна в партії повинна бути.
– На сесії було озвучено звернення „Пори” про заборону комунізму. Чи це не є популізмом, спробою виділитися?
– Комунізм існує давно, і якщо дивитися на нього не як на ідеологію, а як на практику, історичний досвід, то на руках комунізму набагато більше крові, ніж на руках нацизму. Нацизм було засуджено на Нюрнберзькому процесі, тому що вони програли війну, а Радянський Союз виграв, а переможців, як відомо, не судять. На жаль в світі не відбулося публічного формального означення, що таке комуністичний досвід і які висновки з цього треба винести. На мою думку, поки цього не буде зроблено про це треба говорити.
Зараз в Україні ми бачимо, що комуністи не просто підняли голову, а пішли супроти своєї ідеології, бо кажуть, що будуть разом із капіталістами будувати владу, бути у більшості в парламенті. А це є політичним нонсенсом. Така глибока політична корупція, яка ще раз говорить про те, що насправді ні комуністи, ні їхні попередники не мають ніякої моралі, ніякої політичної реальної бази, крім бажання бути при владі й мати матеріальні дивіденди.
Ми мусимо про це говорити. Як ми говоримо про голодомор, а хто його робив – комуністи. Ми говоримо про репресії, а хто їх робив – комуністи. Ми говоримо про визнання ОУН–УПА, а хто є найбільшим опонентом цього питання – комуністи, які найбільше зосереджені на Півдні і Сході України, де УПА не було. То чому ці люди повинні накидати нам, як ми маємо трактувати свою історію. Це питання треба ставити жорстко і постійно. Можливо комусь це здається популізмом, але більшість у майбутньому Парламенті повинна бути чітко антикомуністичною.
ПІДСУМКИ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ
– Призначення представника „Пори” Володимира Квурта на голову міського виборчого штабу блоку НУ–НС викликало деяке незадоволення в середовищі „Нашої України”. Як Ви розцінюєте проведену ним роботу?
– Я вважаю, що Квурт є досвідченим менеджером і хорошим політиком. І це не тільки він йшов один, це команда від „Пори” йшла. Це був жест у сторону партнерів.
– Жест із Києва?
– Я думаю, що з Києва. Принаймні всі ключові посади погоджувалися у Києві. Інше питання – наскільки це було корисним для „Пори”. Тут може бути дискусія. По логіці речей, якщо домінуючою силою є „Наша Україна”, то вона мала би очолювати штаб. А „Пора” мала би бути на рівні заступників. А з другого боку треба віддати належне що є сильна креативна досвідчена команда „Пори” в міській раді – Маркіян Іващишин, Андрій Білоус – тобто люди, які мають досвід медійників, політтехнологів. І це також напевно відіграло свою роль, бо було бажання залучити й це середовище в виборчий процес. А найкращий спосіб залучити – це дати можливість очолити процес.
– На Вашу думку, чи блок НУ–НС програв вибори на Львівщині?
– Якщо говорити про потенційні можливості, то, напевне, програв. Тобто, НУ мала взяти більше. Хоча, мій досвід у цій виборчій програмі показав, що було докладено багато зусиль. Можливо, були кадрові помилки при призначенні керівників штабів. І можливо десь бракувало глибшої дискусії стосовно тактичних кроків. Пропозиції були, але була й жорстка вертикаль з Києва.
– Чи не адміністративна?
– Ні не адміністративна. Тобто, була певна команда, й вона досить жорстко намагалася реалізувати дисципліну. І це правильно, бо без дисципліни в такому важкому процесі важко сподіватися на якийсь результат. Була жорстка вертикаль кампанії з Києва, і на мою думку, вона пропонувала не найкращі політехнічні рішення. З другого боку насправді сформувати сильну команду на рівні сіл, районів, міст непросто. Десь були слабші моменти, десь сильніші. Загалом, вважаю, що „Наша Україна” могла б узяти більше.
– Нам відомо про плановані звільнення голів РДА в Городоцькому й Бродовському районі. Чи це є наслідком провалу виборчої кампанії в цих районах?
– Я не думаю, що це якось пов’язано напряму. Це нормальний процес, коли голова ОДА веде кадрову політику. Тому що призначення голови – це не пожиттєвий привілей, це шанс для людини показати, чи може вона працювати на даній території в команді. Не знаю, принаймні в Городоцькому району були серйозні конфлікти між райрадою і райадміністрацією. Не добре, коли голова ради не є господарником, а лише політиком, оскільки він повинен збалансовувати як господарські так і політичні питання. Тому це нормально, бо не йде про звільнення 15-20 голів. А двоє голів це нормально, має бути ротація там де є проблеми, мають приходити кращі менеджери. Я напряму не зв’язую ці звільнення з виборами, оскільки голови РДА не були самостійними, а отримували вказівки обласного центрального штабу. І покласти на них вину – це також неправильно.
– Зараз в ОДА працює комісія з Києва, які результати її роботи і чи не пов’язано це з виборами?
– Комісія з Секретаріату Президента. За моєю інформацією, комісія вже завершила свою роботу і якихось серйозних зауважень до ОДА немає. Це нормальна річ, оскільки голів ОДА призначає Президент і він повинен знати про те, що відбувається не тільки зі звітів губернатора, а й з іншого боку.
Не думаю що це пов’язано з виборами, це планова перевірка, яка, можливо пов’язана з наступними політичними процесами, перегрупування сил.
СПРАВИ ОБЛАСНІ Й „НОВА ГАЛИЧИНА”
– Чи обласна рада реагуватиме на випадок, який стався на Яворівському полігоні, коли внаслідок наїзду автомобіля померло двоє курсантів?
– Обласна рада буде реагувати тоді, коли буде чітка картина причин трагедії, стане відомо, хто є винуватцем трагедії. Наразі це трагічний випадок і поки що немає підстав говорити про системні порушення які призвели до цього. Хоча жителі області напевно знають, що там їздять на машинах нетверезі, хоча це не проблема села Старичі, це проблема всієї України. Коли ми заслуховували керівника ДАІ, він говорив, і я абсолютно згідний з цим, що при діючій системі впливу на порушника практично ця вакханалія і є результатом.
– Чи достовірної є інформація про те, що на місці Ожидівської катастрофи вже закінчено моніторинг?
– Моніторинг іде. Закінчена робота державної екологічної експертизи, яка рекомендувала продовжити моніторинг ще на три роки, до 2010 року. Закінчена лише робота тимчасової депутатської комісії. Тому що згідно з регламентом ЛОР тимчасова депутатська комісія створюється на період до наступної сесії, вона звітує, і якщо немає підстав для продовження роботи, вона припиняє свою роботу. Комісія припинила свою роботу, вона прозвітувалася про те, що було зроблено, яким є стан речей зі здоров’ям людей, довкіллям з ліквідацією аварії, з допомогою для населення. Далі контроль за ситуацією у Ожидові перебрали на себе постійні профільні депутатські комісії. Закінчилася також робота державної експертизи від якої ще ми не отримали офіційних висновків, лише попередні. І ще немає висновків державної комісії. Це вже не наша прерогатива. Ми свою роботу зробили, ми ведемо далі контроль за ситуацією. Але моніторинг буде тривати доти, доки рекомендувала державна екологічна експертиза.
– Скільки часу треба чекати на висновки?
– Ми зверталися до обласної прокуратури, яка наразі веде слідство. Так само не закінчила свою роботу державна комісія з ліквідації наслідків очолювана віце-прем’єром Олександром Кузьмуком, яка є базовою, і повинна взяти висновки з прокуратури та інших структур і зробити свої висновки. Тоді вже буде поставлена крапка в цій історії. Будемо намагатися стимулювати це, чекаємо, коли запрацює Парламент, щоби через нього звертатися до комісії.
– Облрада збільшила свій штат на кількох водіїв, з чим це пов’язано, вам не вистачало водіїв?
– Це суто технічне рішення, бо наші водії були в штаті автотранспортного комунального підприємства і ми були змушені платити більше коштів на їхнє утримання, оскільки вони не були в штаті. У бухгалтерії порахували, що наших водіїв вигідніше перевести до себе, і це дасть можливість зекономити.
– Підготовка до Чемпіонату з футболу Євро–2012. Як вона ведеться, чи не відбувається вона трохи хаотично, через це викликаючи неоднозначну реакцію на рішення про передачу іподрому, аеропорту, інших об’єктів?
– Проблема в тому, що ці речі відбуваються недостатньо публічно. Тому що ніби створено структури в Кабміні, сформовано обласні комітети, дирекції, структури, а немає чіткої інформації про те, що діється. Навпаки, постійно вилізають якісь скандали. Наприклад, скандал із землею „Зеленбуду”. І коли немає чіткої інформації – виникає скандал, виникає відчуття хаосу. Це проблема публічності, залучення громадських інституцій до контролю за тим, що діється.
Стосовно іподрому, ситуація є трохи іншою. Позиція облради є чітка – іподром має бути збережений як спортивно-селекційний комплекс. Бо він є один із трьох в Україні, і добре що його вдалося зберегти. Є кінно спортивна база, селекційний комплекс. Коли виходить указ Президента передати із державної форми власності місту. Добре, але ми запитуємося „чому?”. Місто каже, ми нічого не будемо змінювати, там буде іподром. Тоді навіщо передавати, є іподром, який нормально працює. Крім того, держбюджет має набагато більше можливостей, аніж міський. А якщо питання стоїть про 300 га землі в межах міста й за містом, то можливо собака заритий тут. І тому такі не публічні й не зовсім зрозумілі ходи викликають у депутатів відповідну реакцію.
– Ситуація у Винниках, коли міський голова не може знайти порозуміння з депутатами, зокрема, і з „Порою”. Яким буде його вирішення?
– Ситуація у Винниках – класичне відображення ситуації в державі, коли не врегульовані майнові й земельні питання. У Винниках – це перш за все земельні питання: дорога приміська земля, а також попередній голова Уваров, при якому десь-якісь були проекти, щось роздавали. Прийшов теперішній голова, його в чомусь звинувачують. Тому, доти, поки ці питання не будуть вирішені кінцево, який би там міський голова не прийшов, доти буде протистояння. Цей конфлікт, оце протистояння, стара команда, нова команда, породжують нові скандали, суть яких полягає в тому, що в державі неврегульовані системні питання – власність і земля.
– Минулого місяця голова облради Мирослав Сеник брав участь у презентації спільного чесько-українського проекту з побудови заводу по переробці сміття. Чи це не є лобіюванням цього питання?
– Якраз навпаки, коли голова ЛОР організовує публічну слухання-презентацію проекту, це не лобіювання, це є те, до чого ми не звикли: коли інвестор приходить і намагається сформулювати свої пропозиції перед громадою. Це є правильно й так має бути. Я не бачу суті лобіювання – нехай інвестори приходять.
Тут питання інше: чому цим не займається місто. Два конкурси по Грибовичах, проведені містом, провалюються. І чому немає публічності з цього боку. Адже це занадто гостре питання, щоби його вирішувати по кабінетах. Тому підхід голови облради нормальний, і я не побачив, що Сеник здійснював лобіювання, коли ми одну фірму підтримуємо, а іншу ні. Це була презентація, і якщо з’являться інші фірми – будь-ласка, нехай приходять.
– На днях відбулася презентація міжфракційного об’єднання „Нова Галичина”. Які перспективи розвитку цього об’єднання?
– Перспектив, чесно кажучи, не бачу ніяких. Я не розумію логіки, тому що зазвичай міжфракційне об’єднання виникає на ґрунті якогось конкретного проекту. Є ж партійні фракції, куди людина прийшла, поділяючи якісь погляди та систему цінностей. А якщо вона тут раптом перестала поділяти ці цінності й намагається реалізувати десь інде, то це неправильно, їй треба виходити з партії, з лав депутатів. Якщо мова йде про конкретний інтерес, то це треба сформулювати. Те що сформулювала „Нова Галичина”, до прикладу, боротьбу з рагулізмом, то нехай борються. Я не вважаю, що це є метою міжфракційного об’єднання. Для мене це піар-хід, спроба привернути до себе увагу.
– Чи будуть, на Вашу думку, перевибори до органів місцевого самоврядування?
– Не бачу в цьому ні законодавчої, ні політичної потреби. Нічого не сталося, відбулися вибори в Парламент, але в державі нічого надзвичайного не сталося, аби змінювати вертикаль влади донизу. Є бажання окремих політиків закріпити свій успіх, чи взяти реванш. Але це не підстава витрачати бюджетні кошти або заганяти країну в політичні конфлікти.
Розмовляв Володимир ПЕРЕГІНЕЦЬ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ