Слухай онлайн

«Механіка» поганої гри

Інтернет видання «Антікор» нещодавно опублікувало статтю журналіста Олега Бойка про так звану справу «залізничної мафії». Вона свідчить про те, що за замовлення від «Укрзалізниці» йде жорстока конкуренція.

У публікації йдеться про те, що ось уже котрий рік «Укрзалізниці» хочуть нав’язати, за певними оцінками, морально та технічно застарілі запчастини – кріплення для залізничних рейок. Перепоною не стає навіть те, що ця продукція, вочевидь, не відповідає діючим нормативам, які затверджені в документації «УЗ».

Схоже, мета – будь-якими засобами витіснити з ринку інших виробників запчастин, щоб отримати  ексклюзивне право на багатомільйонне держзамовлення.

За великим рахунком, реальний конкурент лише один – це   підприємство, яке на ринку майже чверть століття. І весь цей час воно виробляє  кріплення, поліпшуючи їхню якість. За багато років вони пройшли неодноразові випробування своїх фізико-механічних властивостей і рівня зносостійкості. Здавалося б, чи є сенс штовхатися ліктями?

Брудному бізнесу закони не писані

Класичні перевірені схеми по блокуванню і знищенню підприємств, які ефективно працюють і створюють конкурентоспроможний продукт, знов набирають обертів в Україні. У хід ідуть безвідмовні інструменти: підкуп посадовців і підробка документів, шантаж і залякування, брехливі звинувачення і публічна дискредитація. Ці процеси видно вже неозброєним оком: минулі два роки стали рекордними за всю історію країни за кількістю зафіксованих спроб рейдерських захоплень, повідомляють аналітики. І якщо даних за 2016 рік ще немає, то статистика 2015-го, що озвучена Мінюстом, шокує: із 3 тисяч спроб захопити підприємства або паралізувати їхнє виробництво 2,7 тисяч виявилися… успішними для рейдерів.

На думку експертів-економістів, таке пожвавлення «чорних піратів»  у сфері середнього і малого бізнесу свідчить про дві речі: економічне зростання, яке намітилося, і слабку дієздатність (або заангажованість) правоохоронних органів.

І разом з випадками, де подібні явища становлять суто економічну небезпеку (перерозподіл і лихоманка ринку внаслідок зміни власників, масових звільнень і т.д.), почастішали й випадки свавілля, яке вже перетворюється на справжнє рейдерство і загрожує людям фізично.

Війни на залізниці

Наочний приклад: конфлікт між двома компаніями, котрі виробляють кріплення для рейок, яких регулярно потребує головний залізничний перевізник країни.

Декілька слів по суті. Існує підприємство «Корпорація КРТ», яке випускає  такі деталі вже багато років. Результати експлуатаційних випробувань, численні науково-технічні роботи, виконані на замовлення «Укрзалізниці» з 2003 до 2014 року, підтверджують  те саме: компанія випускає найбільш якісний продукт, який, до того ж, можна назвати інноваційним.

Здавалося б, на цьому тлі немає нічого дивного, що дилери «КРТ» декілька разів здобували перемогу в тендерах, оголошених «Укрзалізницею», і перевізник регулярно закуповує комплектуючі саме у цієї компанії.

Але як би не так! Опонент і так званий «конкурент» «КРТ» – підприємство ТОВ «АТ Механіка» - всі ці роки не полишає спроб  витіснити суперника з ринку, посісти його місце і верховодити на тендерах.

Гра без правил

Можливо, з тієї простої причини, що сповідувана цими бізнесменами філософія сягає корінням у буремні роки кризи 2008-2009-х, коли на ринку точилася боротьба без правил – за виживання.

В роки кризи підприємству «АТ Механіка» поталанило на цікавий контракт. Якими правдами чи неправдами «пощастило» його здобути тодішньому керівникові підприємства Анатолію Івановському, історія замовчує.

Так чи інакше, КП «Київпастранс», виступаючи замовником реконструкції Борщагівської трамвайної лінії (для швидкісного трамвая), неочікувано розірвало договір на постачання комплектуючих з колишніми підрядниками та уклало новий – з «Механікою».

Отримавши привабливий підряд, підприємство не вигадало нічого кращого, як при розробці кріплень взоруватись на аналог англійської фірми, яка ще  минулого століття виробляла комплектуючі для рейок.

«Мочити» по-«сімейному»

Основне завдання було визначене:  отримати доступ до бюджетних коштів. А значить – до тендерів, які проводив один з найбільших держзамовників – «Укрзалізниця». І вирвати перемогу, а разом з нею – і замовлення на десятки і сотні мільйонів гривень.

Головною жертвою нападу  обрали ключового суперника на тендерах – компанію «КРТ». На фірму-суперника ринули потоки чорного піару, її забомбили численними судовими позовами і розглядами з приводу кожної проведеної угоди.

Суди, зрозуміло, рано чи пізно доходили  істини, і всі «наїзди», замовником яких могла виступити «Механіка», в результаті виявлялися  марними. Адже ставали очевидними незаконність та фальшивість цих посягань.

Тоді був застосований «найвищий пілотаж», пошук «кришування» в керівному ешелоні влади.

У часи розгулу «смотрящих» із «Сім'ї», які насамперед зосередили свою увагу на таких найбільших підприємствах, як «Укрзалізниця», це зробити було нескладно.

Тоді ж до «Укрзалізниці» проявив інтерес Олександр Янукович, відомий у народі як «Саша-стоматолог». І саме у той час «Механіка» (точніше, її дилери) одразу стала займати на тендерах УЗ на закупівлю специфічних комплектуючих  лідируючі позиції.

Нарешті «Механіка» опинилася на  висоті: компанію-суперника, яка виробляла бездоганні деталі,  відсунули далеко за куліси, допуск її до тендерів припинився. Навіть незважаючи на більш привабливу ціну («КРТ» пропонувала на 25% дешевше).

Особа за сумісництвом

І тільки після революції «механіка поганої гри» дала збій. Перемогу у тендерах дилера від «Механіки» – компанії «Євроінвестстрой» – у судовому порядку  визнали незаконною, договори – розірвали. А через рік на черговому тендері дісталось і самій  «Механіці». Махінацію було розкрито і «цікавим» учасником тендера зайнялися правоохоронні органи.

Проте, маховик не зупинився. Вищезгадана «Корпорація КРТ» вимушена досі відбиватись і виправдовуватись чи не щодня.

Бізнес-структури не погребували ще одним класичним прийомом: уклали довгограючий контракт із деякими ЗМІ, які  виразно позиціонують себе на публіці як «безкомпромісні і непідкупні».

«Непідкупні» журналісти за командою «Фас!» почали публічне лінчування компанії-конкурента. Про що тільки не повідомляли засоби масової інформації за минулий рік! І про «завищені удвічі ціни», за якими «Укрзалізниця» нібито купує у «своїх» компаній запчастини. (Звісно, ситуацію з підробкою документів ніхто не згадує). І про нескінченні інші – не менш «шокуючі» – речі.

Цікаво, що незмінним спікером виступає одна і та сама особа – нинішній директор ТОВ «АТ Механіка» Віталій Руденко. Він цікавий уже тим, що за дивним збігом обставин віднедавна входить до складу Громадської ради при Міністерстві інфраструктури (чи не задля того, щоб лобіювати інтереси свого підприємства?). А також є членом «Громадського люстраційного комітету» (чи не задля того, щоб мати важелі впливу на відповідні органи, коли потрібно «розправитися» з фірмою-конкурентом?). За сумісництвом, так би мовити.

 Тим часом питання в дужках поки що залишаються без відповіді. Точніше, не зовсім так. Вода, як звісно, й камінь точить. Навіть, якщо вона брудна. Рейдер виливає на компанію-конкурента відра негативу і брехні, які спровокували підвищений (якщо не сказати – нездоровий) інтерес контролюючих і  правоохоронних органів до процедур закупівлі рейкових кріплень, що здійснюються в «Укрзалізниці».

Але невже саме цього прагнули і ми всі - тоді, на морозі в 2014-му? Продовження беззаконня та репресій?

За публікацією antikor.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...