Цьогоріч влада збирається прийняти Податковий кодекс. Проектну версію його вже затвердив уряд і тепер справа за Верховною Радою. Втім, підприємці вже встигли висловити своє негативне ставлення до нього – мовляв, документ завдасть нищівного удару по середньому та малому бізнесу, урядовці-розробники ж стверджують, що ситуація виглядає навпаки – у проекті Податкового кодексу зібрали докупи все чинне податкове законодавство, а це вже є великим прогресом. Про те, як оцінюють податковий кодекс податківці, «Гал-info» запитало в першого заступника голови ДПА у Львівській області Миколи Князевича.
– Раніше в коментарях «Гал-info» Ви зазначали, що податкова реформа передбачає зміщення акцентів з контрольно-каральної функції Податкової інспекції до сервісної. Чи прописані частково ці реформістські цілі в проекті Податкового кодексу?
– Податковий кодекс не є тим законодавчим актом, який в першу чергу регулює функції податкової. Це законодавчий акт, що врегульовує правила роботи в сегменті адміністрування податків. Як на мене, якщо говорити про заміну вектора роботи податкової служби, то такі зміни мають бути прописані в законі про Державну податкову службу. Але перед тим усі повинні розуміти, що мова про цілковиту заміну функції податкової не може йти – контрольно-ревізійна функція має залишитися, просто її частка має дещо звузитися, а розширитися повинна частка сервісної функції.
Важливо, щоб не була викривлена пропорція, – правильно, це коли основна увага та основна робота Податкової зосереджена на добросовісних платниках податків, а не на тих, що порушують податкове законодавство. Власне добросовісним платникам податків має допомагати Податкова, надаючи консультації, інше, з тим, щоб вони не випали з кола добросовісних платників.
Економічний ефект від контрольно-перевірочної функції у всіх країнах невеликий, але як превентивний захід ефект дуже відчутний – в окремих випадках він може сягати 25-30%.
– А чи покращилася ситуація зі сплатою податків протягом останніх років у тому сенсі, що люди стали більше легалізовувати свої доходи і більше платити податків?
– Так, ситуація має позитивну динаміку з року в рік, хоча, звичайно, вона не є настільки революційною, як би нам хотілося. Розширилося коло платників, і вони стали сплачувати більше податків.
– А що зупиняє цей процес?
– Дуже багато факторів – і матеріальна бідність, і законодавчі перепони, і моральні аспекти. Сьогодні треба розуміти, що існує таке явище, як період первинного накопичення капіталу. У нас це відбувається зараз, а на Заході це відбулося 100-200 років тому. Звичайно, що всі проходили цей етап, і ми його не можемо перескочити. Завдання ж полягає в тому, щоб пройти цей етап якомога цивілізованіше.
– Якщо зупинитися на законодавчих вадах, то які саме недоліки в законодавчій системі Ви б назвали?
– Я дотримуюся тієї точки зору, що є повною утопією говорити про те, що існує ідеальний закон. Закону, в якому неможливо знайти «лазівок» і який повністю виключає двозначне трактування, в природі не існує. Якщо говорити про систему оподаткування та величину податкового навантаження, то ми нещодавно мали зустріч з представниками Австрійського банку – у них в три рази вище навантаження по податку з доходів фізичних осіб, але і доходи у багато разів вищі, аніж в українців. Через це багатьом нерезидентам значно вигідніше оподатковувати власні доходи в Україні.
Сьогодні законодавство на 90 відсотків дозволяє сплачувати податки, інша ж справа мораль, яка має не дозволити платникам податків переступати законну межу. В першу чергу це залежить від бізнесу, податкової системи та судів. Арбітром в кінцевому випадку завжди виступає суд. В суспільстві має з‘явитися розуміння, що податки треба платити.
– Яке ж співвідношення на Львівщині тих, хто платить податки, і тих, хто ухиляється від їх сплати? Як змінилося це співвідношення за останні роки?
– Назвати кількість тих, що не сплачують податки, а також цифру податків, яких не сплачується, не можливо. Цього ніхто не знає. Можуть бути тільки «грубі» підрахунки, виходячи з виручки від реалізації, з доходів на душу населення, з готівкових коштів в обороті. Методів є безліч, але точно сказати скільки, неможливо. Втім, як я вже казав, кількість тих, хто сплачує податки, з року в рік росте – це стосується як юридичних, так і фізичних осіб, і росте кількість підприємств, які платять легальну зарплату. Наприклад, якщо порівняти 2004-й та 2006 роки порівняно до обсягів виробництва, то в 2006 році обсяги виробництва були фактично такі ж самі, що і в 2004 році, а податків до зведеного бюджету зібрано в два рази більше. Відтак, ми можемо говорити про те, що рівень легалізації зріс вдвічі, або рівень тінізації економіки області зменшився вдвічі.
– Щодо проекту Податкового кодексу, то одні кажуть, що це законодавчий акт, в якому все податкове законодавство зібрано докупи. Інші кажуть, що це документ, який вносить суттєві нововведення у царині сплати податків. Яким Ви бачите цей документ?
– Будь-який кодекс є базовим документом, який об’єднує профільне законодавство. Те, що він систематизований, відформатований і об’єднує профільні законодавчі акти – це вже його перевага. Навіть якщо всі законодавчі акти зібрати в один Кодекс і визначити, що інших документів, які регулюють податки, немає – це вже позитив. Інший позитив полягає в тому, що визначено єдину термінологію, яка стосується податків. Визначено також єдиний порядок подання звітності та порядок проведення перевірок по всіх податках. Визначено і єдиний порядок застосування фінансових санкцій та інше. Ми не говоримо про те, наскільки правильним є цей порядок, наскільки він є ефективним, але те, що він є одним для всіх, – це вже позитив.
– Що зміниться для підприємців з набуттям чинності нового податкового кодексу, як вони будуть сплачувати податки і чи полегшить кодекс їхню бізнесову діяльність?
– Бізнесову діяльність, мабуть, мають полегшувати якісь інші речі, аніж Податковий кодекс. Це речі, які мали би спрощувати порядок реєстрації, надавати якісь преференції, субсидії, дотації, створювати певні умови. Натомість Податковий кодекс повинен регулювати царину податків. Якщо мова йде про те, що зміниться податкове навантаження, то так, воно знизиться – наприклад, знизиться ставка податку на прибуток з 25 до 20 відсотків, тобто можемо говорити, що за певний період ставка корпоративного податку знизилася на 13 відсотка (раніше було 30%), і це дуже багато. Треба також говорити, що в кодексі передбачено зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 17% – це також дуже багато, бо це податок з обороту, і це дуже серйозне зниження податкового навантаження.
Водночас, якщо говорити про ріст податків, то ставки по бюджетоформуючих податках не зросли.
– А які регуляторні нововведення передбачені проектом Податкового кодексу?
– Наприклад, були скарги платників податків щодо того, що ДПА не приймає декларації з від‘ємним значенням або збитками, але вже в цьому проекті Податкового кодексу написано, що ДПА зобов‘язана прийняти таку декларацію. Також конкретно прописано порядок подання звітності, врегульовано порядок подання уточнюючих декларацій. Ще вводиться поняття податкових консультацій, якого раніше не було, дається правова оцінка та врегульовується процедура податкового роз‘яснення і їхня правова сила щодо інших правових актів.
Також передбачена норма, відповідно до якої перед введенням нового податку на ДПА покладаються обов‘язки попереднього роз‘яснення норм та прав платників податків, дається вичерпний коментар щодо того, хто має повноваження здійснювати трактування податкового законодавства тощо.
На мою думку, представники ДПА та ті особи, котрі працювали над Податковим кодексом, максимально намагалися врахувати ті «вузькі» місця, які накопичилися, і їх врегулювання намагалися прописати в кодексі. Водночас треба розуміти, що прийняття Податкового кодексу ще не кінець, а лише частина роботи. Я нещодавно читав матеріал про адміністрування податків у Швеції – там постійно надзвичайно багато відбувається змін та доповнень до Податкового законодавства. Вони відбуваються в поточному режимі, і якщо за цією логікою вибудовувати податкове законодавство, то, можливо, воно було б і краще. З‘явилась якась нова проблема – податкові та законодавчі органи на неї відреагували, і це зовсім непоганий варіант.
– Чи містяться в проекті Податкового кодексу норми, що знищують загальновживані схеми відмивання грошей? Якщо так, то які саме?
– Описати та передбачити в законодавстві всі схеми мінімізації доходів, відтак і скорочення сплати податків неможливо. Сьогодні є 10 способів, завтра буде 11. Мабуть, правильно буде прописати рамкові умови, які би передбачали те, що щоб ти там собі не робив, а все одно за рамки закону не вийдеш. Мова йде про те, що до сьогодні Податкова знаходила порушення, виносила по ньому рішення на певну суму, але це рішення оскаржувалося, і на час оскарження ДПА не могла вживати жодних заходів для стягнення суми. І тоді, коли ця сума ставала узгодженою, і податковий орган отримував право здійснити стягнення, то вже не було що стягувати, бо платник встигав розпорошити всі активи. Зараз же в Податковому кодексі прописується норма, відповідно до якої ДПА не має права ці кошти стягувати, але закон також зобов‘язує платника зберегти ці активи – вони перебувають під податковою заставою. Тому, зважаючи на розуміння того, що рішення може в кінцевому випадку вийти не на користь підприємця, кількість бажаючих таким чином не сплачувати кошти стане меншою.
Інший момент – скорочено процедуру адміністративного оскарження – якщо раніше рішення податкового органу спочатку оскаржувалося в податковому органі, що виніс рішення і далі по інстанціях, то тепер оскаржуватимуть рішення податкового органу в середині служби до вищестоячої інстанції. Тобто скорочується термін оскарження, відтак і «зависання» оскаржуваної суми.
Ще будуть сприяти ліквідації тіньових схем законодавчо закріплені методики застосування непрямих методів – в проекті Податкового кодексу подано вичерпний перелік способів та випадків, коли їх застосовувати.
Також планується ввести реєстр податкових накладних, тобто всі податкові накладні будуть в одній системі, і в режимі реального часу можна буде побачити, чи дійсно податкова накладна видавалася, яким підприємствам і за який період.
Розмовляв Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ