Політичні партії та їх коаліції на Львівщині тільки починають формувати свої виборчі списки до органів місцевого самоврядування, а вже сьогодні можна здебільшого окреслити, хто стане депутатом обласної чи Львівської міської рад, які партії зможуть пройти 3% бар’єр, а яким це буде не під силу, які за величиною будуть фракції партій і яким політичним силам вдасться створити більшість.
На основі різноманітних соціологічних досліджень, які систематично відслідковують політичні симпатії виборців Львівщини, можемо зробити висновок, що прихильність галичан до більшості політичних сил, які мають шанс подолати 3%-й бар’єр на виборах до органів місцевого самоврядування є стабільною. Зокрема, такими силами ми вважаємо: Блок „НУ”(від 35% до 50%), БЮТ (від 20% до 35%), СПУ (5-8%), Партія Регіонів (3-5%). Однозначно, що виборча кампанія навряд чи матиме вплив на збільшення електорату Партії Регіонів, тому ми вважаємо її рейтинг найбільш статичним. Рівень підтримки Блоку „НУ”, БЮТ та соціалістів залежатиме як від виборчої кампанії в регіоні, так і подій в країні в цілому, а тому ми встановили максимальну і мінімальну границю відсотків, які ці партії можуть отримати на місцевих виборах.
Найбільш непередбачуваними є потенційні виборці блоку партій Пора-ПРП, а також УНП і НПУ. Перші дві партії є фактично альтернативою до НУ і БЮТ із помаранчевої команди, а партія Литвина може розглядатися як альтернатива для тих людей, які не хочуть голосувати за Януковича, однак і помаранчевий та лівий табори є для них неприйнятними. Відповідно, за нашими оцінками, залежно від проведеної виборчої кампанії, ці партії можуть розраховувати на таку підтримку — УНП (3-8%), НПУ (3-8%), Пора-ПРП (за умови, якщо вони підуть разом 3-6%). Зауважимо також, що до групи ризику (тих, чиї шанси подолати чи не подолати 3%-й бар’єр є рівними), потрапляють, окрім Партії Регіонів, УНП, НПУ і Пори-ПРП, також і КПУ, яка з останніх сил все-таки може переманити електорат регіоналів і зайняти їхнє місце в обласній раді, однак такі шанси оцінюються як 1:6. Тому цей варіант ми розглядати не будемо. Варто зауважити, що в групі ризику можуть виникати різноманітні сценарії. Наприклад, в дуелі партій, що боротимуться на одному електоральному полі УНП-Пора-ПРП і НПУ-ПР результати можуть бути як успішними для обох (обидві партії-суперниці наберуть більше, ніж 3%), так і для обох невдалими (партії наберуть менше 3%), можливий такий варіант, що одна із суперниць, провівши блискучу виборчу кампанію, витіснить свою суперницю за межі влади.
Ймовірна кількість депутатів у міській та обласній радах
Отож, відповідно до зазначених нами максимальних та мінімальних рейтингів партій, ці партії можуть отримати таку кількість депутатів:
Львівська міська рада (90 депутатів) Обласна рада (120 депутатів)
Більшість 46 депутатів Більшість 61 депутат
Блок „Наша Україна” 31- 45 42-60
БЮТ 18 -35 24-42
СПУ 4-8 6-9
НПУ 2-8 3-9
УНП 2-8 3-9
Пора-ПРП 2-5 3-7
Партія Регіонів 2-4 3-6
Ці підрахунки не враховують ту кількість депутатів, яка пропорційно буде розподілятися серед переможців із частини голосів, які будуть віддані за партії, що не пройдуть 3%-го бар’єра. Враховуючи ментальність галицького електорату, а також з огляду на попередні виборчі кампанії, можна припустити, що сумарно пропаде не більше 10%, а це 9 депутатів міської ради та 12 обласної, які пропорційно розприділяться між партіями-переможницями. Тобто „Наша Україна” максимально може отримати відповідно 4 і 6 депутатів, БЮТ – 3 і 4 депутати і т.д.
Взявши середній імовірний рейтинг партій, ми можемо здебільшого визначити ту кількість депутатів, яку партії отримають за результатами виборів. Звісно, що таким методом не можна підрахувати точну кількість депутатів, однак він дозволяє побачити загальні тенденції, які пануватимуть в обласній та Львівській міській радах. Отож „НУ” — в міській раді 38, в обласній 51, БЮТ — 26 і 33; СПУ 6 і 7-8; НПУ, УНП — 4 і 6; Пора-ПРП — 3-4 і 5; ПР — 3 і 4-5.
Можливі коаліції на рівні міста і області
Перед тим, як розкласти усі можливі варіанти коаліційного пасьянсу, необхідно звернути увагу на те, що вибори на Львівщині і у Львові виграє Блок „Наша Україна”. Усі соціологічні дослідження показують відрив цього блоку від найближчих переслідувачів — БЮТ у 1,5-2 рази. Тобто саме на базі „НУ” формуватиметься більшість.
1. Найпростіший варіант для переможців — це якщо вони зможуть сформувати більшість на базі лише своєї політичної сили, для цього їм необхідно набрати 50-51% голосів у місті та області. Чи це реально? Наразі так. Однак, навіть якщо „нашоукраїнцям” це вдасться, то їх більшість буде нестабільною, а тому їм доведеться шукати ще союзників.
2. Як у цьому випадку, так і у випадку, якщо „НУ” набере трохи менше половини відсотків, цими союзниками можуть бути насамперед УНП і Пора-ПРП за умови, що вони потраплять в міську та обласну ради. Наскільки є реальним такий варіант формування суто помаранчевої коаліції, наразі говорити важко, адже усе залежить від успіху цих двох партій під час виборчих перегонів. Для формування стабільної коаліції ідеальним варіантом було б, щоб обидві партії отримали максимально можливу кількість голосів. Однак зрозуміло, що розвиток подій може піти і за найгіршим для переможців сценарієм, коли „НУ” отримає близько 40% голосів, а потенційні „природні” союзники менше 10%. Зауважимо також, що голова Львівської міської організації „Пори” Маркіян Іващишин вже зараз заявляє, що його політична сила піде в опозицію. Правда, заради справедливості варто зауважити, що нонконформістський запал Іващишина може і пройти, коли справа дійде до справжніх переговорів.
3. За таких умов Блоку „НУ” потрібно буде домовлятися із іншими політичними силами: БЮТ, СПУ, НПУ. Партію Регіонів виключаємо, оскільки вона якщо і пройде, то точно буде в опозиції. Коаліційні стосунки із соціалістами можуть відбутися лише за тих умов, якщо цього дуже прагнутиме титульна партія, за інших обставин соціалісти перейдуть в помірковану опозицію. Загалом сьогодні в міській раді група СПУ, яка складається із 3-х депутатів і, очевидно, складатиме основу фракції СПУ у міській раді наступного скликання, не надто співпрацює із нинішньою більшістю, яка в основному складається із депутатів-„нашоукраїнців”. Однак, враховуючи конструктивні стосунки голови ЛОК СПУ Євгена Таліпова із лідером обласних „нашоукраїнців” Петром Олійником, можемо припустити, що в разі необхідності соціалісти можуть увійти у більшість в обласній раді.
Сформувати коаліцію із партією Литвина буде ще важче, і не тільки через „ідеологічні” та особистісні розбіжності. На рівні міста НПУ не отримає велику кількість голосів (проходження партії 3% бар’єру у Львові стоїть під питанням), а тому не може бути основним партнером. Натомість, знову ж таки на рівні області коаліція цілком реальна, тим більше, що Олійник останнім часом спілкувався із головою ЛОО НПУ Володимиром Снітинським навіть частіше, ніж із своїми колишніми помаранчевими колегами Стецьківим чи Гудимою.
4. Зауважимо, що варіант коаліції із БЮТом був би найкращим для міста і області, оскільки така коаліція була б досить потужною, однак такий варіант є мало реальним, оскільки сьогоднішній рівень спілкування „нашоукраїнців” і бютівців, як на міському, так і обласному рівні є досить напруженим, а виборча кампанія зробить його ще складнішим. Перехід голови ЛОО Івана Деньковича із міської до обласної ради робить формування коаліції на рівні області практично нереальним.
На завершення варто наголосити, що партіям помаранчевого табору вже сьогодні потрібно думати над майбутніми стосунками в радах місцевого рівня і відповідним чином варто вести виборчу кампанію, щоб потім колишнім союзникам не довелося через чвари і гордість переступати через принципи і створювати коаліцію із колишніми супротивниками. Або, що ще гірше, не створити коаліції взагалі і мати протягом 5 років місцеву владу у підвішеному стані, залежну від обставин і фінансової сторони вирішення питань.
Списки кандидатів до Львівської обласної та міської рад
Блок „Наша Україна”. Квоти
У блоці до сих пір не визначено квот, за якими розподілятимуться місця у списку. Наразі визначено уповноважених вести переговори, однак самі переговори ідуть досить складно. Цікаво, що коли скласти разом відсотки, які партії-учасниці блоку задекларували як бажані для них, то отримаємо далеко за 100%. Нагадаємо, що партіями були задекларовані такі квоти: НСНУ — 55%, НРУ — 30%, ПППУ — 30% КУН — 20%, ХДС — 20%, УРП „Собор” —10%.
У ході переговорів найважчим моментом є домовленість із Народним Рухом, який хоче 30% у списках, а також кількох міських голів, включаючи Львів. Команда НСНУ жодним чином не може погодитися на те, щоб знову віддати Львів рухівцям, а окрім того, пропонує їм не 30%, а 25%. Саме через це протистояння до сьогодні переговори не рухаються з місця, оскільки ці 5% є досить вирішальними для інших учасників блоку. У разі, якщо Рух поступиться, то теоретично квоти у блоці мали б розподілитися таким чином: НСНУ — 55%, НРУ — 25%, КУН — 7%, ХДС — 7%, ПППУ — 4%, УРП „Собор” — 2%. Якщо ж НРУ все-таки доб’ється 30%, то в блоці доведеться урізати апетити інших учасників. А тут, як видно, і урізати майже немає кого. Ще одним варіантом є зменшення квоти НСНУ із 55% до 51%, однак цей варіант є мало реальним.
Найбільше до зменшення апетитів надається та частина УРП „Собор”, яка пішла в Блок Ющенка. Нагадаємо, що після розколу більшість членів організації залишилася із головою обласної організації партії Ростиславом Новоженцем, який підтримує БЮТ. Незважаючи на те, що частка партії, яка пішла до блоку „Нашої України” поки що не пройшла перереєстрації членів, однак зважаючи на те, що її головою стала мало відома у львівському політикумі Ірина Лукавецька, то можемо припустити, що залишки цієї партії не мають серйозного кадрового потенціалу. Отож, на місце в прохідній частині обох списків (до обласної ради та львівської міської ради) від цієї політичної сили може претендувати 1-2 людини. Насамперед це сама Ірина Лукавецька, яка претендує на місце в списку в міську раду, а також її заступник, ректор Інституту фізкультури Мирослав Герцик, який радше за все піде в обласну раду. Якщо задовільнити інтереси НРУ, а натомість зменшити квоту УРП „Собор” до 1 людини, а також зменшити апетити КУНу, ХДС і ПППУ, то загальна конфігурація може виглядати таким чином:
За умови, якщо НРУ буде мати 30% або За умови, якщо НРУ буде мати 25%
НСНУ — 55% НСНУ — 55%
НРУ — 30% НРУ — 25%
КУН — 5% КУН — 7%
ХДС — 5% ХДС — 7%
ПППУ — 4% ПППУ — 5%
УРП „Собор” — 1% УРП „Собор” — 1%
Окрім цього, не все гаразд у блоці із взаємопорозумінням титульної партії та ЛОО ПППУ. Зауважимо, що впродовж цілого року ЛОО ПППУ була в опозиції до обласної влади, а критичні зауваження від її голови Володимира Макари лунають і до сих пір. До того ж партія заявила про свою самостійну участь у кампанії на рівні м. Львова, де партія підтримує Олександра Сендегу, як кандидата на посаду міського голови, а також у Мостиському районі, де партія має найчисельнішу парторганізацію. Тобто фактично із 2700 членів партії, дві тисячі будуть брати участь у місцевих виборах самостійно. При цьому ПППУ бажає брати участь у єдиному блоці на рівні області, адже самостійно подолати 3%-й бар’єр в обласну раду партія не в змозі. З іншого боку, згідно із законодавством виборчий блок місцевих організацій партій, утворений на рівні відповідно області, району чи міста обласного значення, поширюється на всі місцеві вибори в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці. Незважаючи на те, що партія підписала угоду про створення блоку на обласному рівні, її керівництво в області продовжує наполягати на самостійне висунення мера і похід у міську раду. А все ж ПППУ повинна визначитися: або вона іде в блоці, або самостійно. Останній варіант розглядається в кулуарах блоку цілком серйозно.
Якщо ПППУ піде самостійно, то квоти партії можуть розподіляться таким чином:
Із врахування попередніх умов щодо НРУ і УРП „Собор” Без врахування
НСНУ — 55% НСНУ — 55%
НРУ — 25% НРУ — 30%
КУН — 9% КУН — 7%
ХДС — 10% ХДС — 7%
УРП „Собор” — 1% УРП „Собор” — 1%
І нарешті є ще один варіант, згідно з яким будуть урізатися інтереси саме НРУ, позаяк одну партію значно легше „переконати”, аніж кілька. Хоча це можливо і не зовсім справедливо, однак ефективно. Зрештою, у своїх аргументах НСНУ посилатиметься на соціологію, згідно з якою рейтинг НРУ є меншим, ніж 1%. Тому цілком реально, що квоту НРУ вдасться зменшити до 20%.
З ПППУ
НСНУ — 55%
НРУ — 20%
КУН — 10%
ХДС — 10%
ПППУ — 4%
УРП „Собор” — 1%
З іншого боку, такий крок варто робити лише для задоволення амбіцій КУНу та ХДС, яким явно не подобатиметься їхня ймовірна квота у 5 чи 7%. Однак квота НРУ може й не зменшуватися, якщо ПППУ таки вирішить іти самостійно, оскільки 10% для задоволення амбіцій КУНу і ХДС, гадаємо, цілком достатньо.
Окрім розподілу квот у Блоці „Нашої України”, ми хотіли б звернути увагу також на декілька принципових тенденцій, які проглядаються у сьогоднішньому процесі визначення претендентів на прохідні місця у списку.
Міська рада
Нагадаємо, що Блок „Наша Україна” за нашими підрахунками може отримати максимальну кількість депутатів у міській раді — 45 чоловік, а в обласній раді — 60 чоловік. Якщо врахувати можливі так звані преміальні, то отримаємо 49 і 66 осіб.
Отже, від НРУ в прохідну частину списку, залежно від квоти 20-30%, потрапляють максимум 10-15 чоловік. На нинішній день до фракції НРУ в міській раді входить 19 депутатів. Тобто зрозуміло, що не всі сьогоднішні депутати потраплять у списки. Окрім того, НРУ є однією із найконсервативніших партій, особливо щодо зміни особистісних пріоритетів, а тому, радше за все, саме нинішні депутати матимуть пріоритет у боротьбі за прохідні місця у списку. На нашу думку, найперспективніші шанси потрапити у прохідну частину списків мають такі депутати: Юрій Батюк, Богдан Бедрило, Роман Боднар, Микола Гембар, Зеновій Гузар, Тетяна Крушельницька, Михайло Космина, Костянтин Лазурко, Ігор Микитин, Богдан Приймич, Іван Рудницький, Лев Рошинець, Богдан Федорчак, Роман Шлапак, наразі, щоправда, невідомо, чи останній йтиме в політику взагалі.
ХДС може розраховувати, залежно від квоти на 2-5 депутатів. На сьогодні у фракції ХДС залишилися якраз 5 депутатів. Першість серед них, звичайно, триматимуть Данило Ярема та Михайло Задорожний. Далі (по спаданню шансів) слідують Леся Судова, Володимир Рудницький та Валерій Ткачук. Утім цілком реально, що на зміну останнім трьом політикам ХДС знайде заміну.
Ідеальна ситуація в КУНі, адже єдиний політик від партії Роксоляна Лемик вже тривалий час перебуває в декреті. А тому партія має вільний доступ на заповнення своїх 2-5 депутатських місць. Хто піде в міську раду від ПППУ і чи піде ПППУ взагалі у блоці — ці питання ще тривалий час залишатимуться відкритими. Хоча автор цих слів схильний припускати, що ПППУ все-таки піде самостійно, оскільки квотові показники партії точно не задовольнятимуть утворення підприємців „Ділова Львівщина”, яке лежить в основі цієї партії.
Враховуючи неймовірну кількість бажаючих і незначну кількість місць в міській раді, можна прогнозувати, що від УРП „Собор” шанс стати депутатом Львова має лише її теперішній голова Ірина Лукавецька.
Найзапекліша боротьба за місця буде проводитися в НСНУ, адже вагомих претендентів у цій політичній силі є в кілька разів більше, ніж максимум 28 депутатських місць в прохідній частині списку. Зокрема, у фракцію НСНУ входить 21 депутат. Дивлячись на склад фракції, можна прогнозувати, що саме через НСНУ в міську раду потрапить найбільша кількість „свіжої крові”. Найбільші шанси потрапити у прохідну частину, на нашу думку, мають близько 10 чоловік, серед них Сергій Бащук, Роман Балаш, Остап Вороняк, Зафійовський Роман, Дмитро Квіт, Саврук Олег, Сивокозова Людмила, Андрій Стецьків, Василь Трач, Шумило Ігор, Янчак Ярослав. Зауважимо, що значна частина міських депутатів, колишніх ПРПістів, сьогодні є не „в милості” через роботу в.о. міського голови Зеновія Сірика, а тому цілком реально, що вони опиняться на дальших місцях.
Окрім нинішніх депутатів, лаву міських депутатів від НСНУ мають великі шанси поповнити представники ради партії. Зокрема, ректор „Політехніки” Юрій Руданський, політик Валерій Калинюк, бізнесмен Тарас Колтик, бізнесмен Ярослав Гула, радник львівського намісника Ростислав Панкевич, в.о. міського голови Сірик Зеновій. Окрім того, цілком реально, що в прохідну частину потраплять чимало підприємців, які активно допомагали помаранчевій революції та продовжили співпрацю із сьогоднішньою владою. Найактивнішими на цій ниві є підприємці, які об’єдналися в громадську організацію „Комітет підприємців Львівщини” і протягом року вели активну громадську діяльність, створюючи громадські ради при митниці і податковій, організувавши „Комітет порятунку Львова”, що зайняв активну позицію у питанні відставки Любомира Буняка. Як мінімум, від цієї організації в міську раду потрапить її голова бізнесмен Тарас Сосновський. Список підприємців на цьому навряд чи буде вичерпаний, адже особисту квоту матимуть також Мирослав Сеник, який відмовився від участі у мерській кампанії, голова ЛМО НСНУ підприємець Олег Мандюк та найбільш рейтинговий кандидат на міського голову Андрій Садовий. Між тим НСНУ може залучити в свої ряди і інших відомих громадських діячів Львова, можливо, за традицією партії на всеукраїнському рівні, хтось із відомих журналістів.
Тему досліджував Богдан Бачинський
