Слухай онлайн
Політика

Навіщо Кремлю висунення Собчак

«Мета гри зовсім не в тому, щоб підсунути тим, хто хотів би проголосувати за Навального, його сурогат. А в тому, щоб створити псевдоопозицію, політичного несуб'екта, який може вловити невдоволення городян, надати йому якоїсь політтехнологічної (не політичної) форми і безпечно ізолювати це невдоволення на перспективу не найближчих 6 місяців, а найближчих 6 років».

Про це пише Костянтин Гаазе, автор сайту Московського центру Карнегі. Гал-інфо пропонує переклад його статті «Навіщо Кремлю висунення Собчак».

"Нічна електричка до Конакова (місто в Тверській області), година  - майже північ проти середи. Голос Собчак звучить в напівпорожньому вагоні аж у двох місцях: дівчина в пуховику і кросівках праворуч від проходу дивиться розмову Собчак з Дудем, а зліва від проходу прес-конференцію Собчак дивиться молодий чоловік, схожий на вічного студента. Обидва роблять це на смартфонах і без навушників - соромитися майже нікого. Здається, 95% росіян справді знають, хто така Ксенія Собчак, як стверджує ВЦДГД (Всеросійський центр дослідження громадської думки).

Два питання, які сьогодні є сенс обговорювати з огляду на доручення Собчак до президентської гонки, можна сформулювати так. Яка та роль, яку Собчак, на думку внутрішньополітичного блоку Кремля, повинна зіграти в кампанії? Якщо говорити мовою Віктора Пелевіна, чи повинна вона стати нехорошою людиною для клоунів в особі російських лібералів, тобто обдурити дурнів, або повинна стати клоуном для нехороших людей в російській еліті, тобто частина істеблішменту її використає «в темну»? І друге питання, яке виходить за рамки аналізу «розкладів» і має стосунок скоріше до сценаріїв еволюції правління президента Путіна. Що взагалі означає для російської політики поява на сцені цієї фігури?

Ксенія йде на війну

Щоб розпочати серйозну розмову, потрібно виконати деяку підготовчу роботу. Тобто, відновити послідовність подій, пов'язаних з висуненням Собчак. Зрозуміло, що така робота буде мати ворожильних характер: джерела брешуть, не брешуть лише документи - журнали відвідування кремлівських кабінетів, протоколи і резолюції, прохання і чернетки стратегій. Але документів щодо висунення Собчак нема або майже нема, є тільки чутки, перехресний аналіз, яких може дати лише віддалене уявлення про те, як все було насправді.

Що можна вважати відносно достовірним? Політичну ініціативу проявила сама Собчак, а зовсім не Кирієнко (перший заступник керівника Адміністрації Президента РФ,  куратора внутрішньополітичного блоку). Собчак прийшла до президента і завела розмову про свою участь в кампанії. Перший хід був її. Правда, зроблений він був не в жовтні, а, судячи зі слів двох працівників АП, наприкінці літа. Вони ж кажуть, що президент був не в захваті від ідеї, але не забракував її одразу ж.

Далі почалася гра: пішли чутки, до обговорення стали долучатися різні кремлівські підрозділи і різні кремлівські клани. Ідею Собчак підтримав Кирієнко і Юрій Ковальчук (брати Ковальчуки, близькі до Путіна) яких, з деякою часткою умовності, можна назвати апаратними союзниками. До слова, є версія, що перша розмова про кампанію у Собчак була саме з Ковальчуком, а не з президентом, правда, підтвердити цю версію мені не вдалося.

Потім у вересні виникла пауза, яка частково пояснювалася зайнятістю президента і Кирієнко, частково - мовчанням вже самої Собчак, яка, зробивши перший хід, ніби завмерла в нерішучості. Незграбні натяки джерел з Кремля, зроблені в ЗМІ, - бажаність появи жінки-кандидата, а потім і згадка прізвища Собчак, з одного боку, означали запрошення до продовження танцю, розпочатого Собчак, з іншого – повинні були маркувати її як опозиційного, але системного кандидата. Що, здається, не цілком влаштовувало саму Собчак.

На кількох апаратних нарадах, присвячених майбутній кампанії (загальним контурам), у другій половині вересня кандидатуру Собчак гаряче підтримав Кирієнко. Мотивуючи це набором вже звичних для вуха президента аргументів: соціальні і політичні ліфти, позитивний образ кампанії, дорогу молодим.

Фінал гри передбачав пряму розмову Собчак і Путіна, яка, за її власним зізнанням, відбулася в жовтні під час зйомок фільму про покійного мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. Джерела кажуть, що мова, серед іншого, йшла про деякі змістовні і процедурні домовленості, в тому числі про тональності кампанії Собчак. Втім, зрозуміло, що знати про це напевно ніхто не може.

Ставки і диспозиції

Головною проблемою для Кирієнко з моменту його призначення на посаду куратора внутрішньої політики була проблема масштабу суспільного консенсусу, який уособлює фігура президента Путіна. Стратегія попередника Кирієнко В'ячеслава Володіна передбачала лінійне розширення цього консенсусу до кордонів політичного тіла російської нації: опозиція могла фізично залишитися в Росії, але втрачала право не тільки на представництво - цього представництва вона давно не має, але і на голос як такий.

Виявилося, що ця стратегія неприйнятна не для російського «суспільства», зовсім ні, а для істеблішменту. Ліберали в уряді, ліберали в адміністрації, ліберали в обслузі адміністрації, університетах, і think tanks, по суті, погрожували саботувати важливі для президента проекти: стратегії, плани реформ, інвестиційні програми і так далі. Мова, звичайно, не йшла про наномітинги в коридорах Білого дому і Старої площі, швидше за, це було схоже на італійський страйк. Втома від фігури Путіна, відчуття загрози, що виникла після арешту Олексія Улюкаєва, занурювали частину істеблішменту в стан глухої оборони.

Ставка на молодих – як заміна тих, хто втомився від Путіна, на тих, хто ще не встиг від нього втомитися, – як з'ясовується, була тільки частиною плану Кирієнко з реабілітації істеблішменту. Інша частина – Собчак як exit strategy. Парадоксальна фігура шоувумен, пов'язаної із двором Путіна, із ліберальною елітою і при цьому володіє рекордною впізнаваністю, вирішує і проблему повернення опозиції голоси, і проблему її представленості.

Правда, це вже не опозиція – недооформлена, але очевидно існуюча широка коаліція низової підтримки Олексія Навального, а «опозиція». Набір давно відомих прізвищ представників еліти, яким стало душно від консенсусу, що його насаджував Володін, насаджував силовим і клерикальним лобі. Саме ці фігури вже підтримали або найближчим часом підтримають кандидатуру Собчак.

Гетто для лібералів

Питання про хосен , який може отримати адміністрація і президент Путін від висунення Собчак, зовсім не замикається на фігурі Навального. Боротьба c Навальний давно йде за силовим сценарієм, який має на увазі, що за будь-яку дію він, як в настільній грі, платить втратою ходу, тобто затримання на 20 діб.

Собчак - не субститут Навального, навіть з точки зору адміністрації. Вона щось інше. Якщо намагатися знайти аналогію, можна сказати, що Собчак – це Жириновський, але не для тих виборців, що налаштовані націоналістична, а орієнтованого на Захід міського електорату.

Мета гри, таким чином, зовсім не в тому, щоб підсунути тим, хто хотів би проголосувати в березні 2018 роки за Навального, його сурогат. А в тому, щоб створити псевдоопозицію, політичного несуб'екти, який може вловити невдоволення городян, надати йому в якусь політтехнологічну (не політичну!) форму і безпечно ізолювати це невдоволення на перспективу не найближчих шести місяців, а найближчих шести років.

Цей план, в загальному, вже розкусили «думські старці» - Геннадій Зюганов і Володимир Жириновський. На всіх доступних їм каналах вони передають Кирієнко сигнали про своє невдоволення і навіть готовності до бунту в Думі. Їх інстинкти точніші всякої аналітики: Собчак - це срібна куля, яку відливають для них, а зовсім не на Навального.

Інша фігура, яка, за чутками, виступає різко проти висунення Собчак, – це прем'єр Дмитро Медведєв. Стосунки з Кирієнком у нього не склалися майже одразу після призначення останнього, а після висунення Собчак, як кажуть, конфлікт перейшов в гарячу фазу. Ті, кого Собчак збирає навколо себе, ті слова, які вона вимовляє, найбільше схожі саме на те, як уявляв собі свою президентську кампанію в 2011 році Медведєв.

Висування Собчак руйнує важливий для прем'єра політичний бастіон, можливо, його останній політичний бастіон. Саме Медведєв - не Кудрін, не хтось інший, а Медведєв і його оточення - протегує і допомагає всьому доброму і прогресивному. Висунення Собчак створює поряд з Кремлем новий центр для отримання скарг і пропозицій від прогресивного істеблішменту і демократично налаштованих представників еліти.

Вікно можливостей

У 2012 році в Росії запустився механізм самовизначення нових соціальних груп всередині путінської більшості: аморфних політичних утворень, що перебувають у пошуку власної ідентичності. До старту президентської кампанії Навального цей механізм приводився в дію насамперед і майже виключно економічними діями влади. Далекобійники стали далекобійниками завдяки «Платону». Москвичі - скривдженими москвичами завдяки реновації. І так далі.

Сьогодні саме ці групи, теоретично, постачають Навальному більшу частину його прихильників. Саме ці групи найближчим часом повинні так чи інакше вийти на політичну сцену, і саме вони вимагають від президента права на політичне представництво.

Але Собчак не є їхнім політичним представником. Дивлячись на її штаб, слід зауважити, що ввійшли в нього фігури, що не мають досвіду в розробці політичних стратегій, зате мають величезний досвід в політичних технологіях.

Дві кампанії, які виграв Олексій Ситник, політтехнолог Собчак, на які я б хотів звернути увагу, – це кампанія Бориса Березовського в Карачаєво-Черкесії в 1999 році і кампанія Сергія Даркіна в Приморському краї 2001 року. Обидві - технологічно бездоганні, але повністю деполітизовані, деполітизовані вміло і навмисно. Обидві кампанії за форматом були скоріше ближчі до шоу, ніж до політичних дій.

Нинішня подача Собчак «як кандидата проти всіх» - яскраве підтвердження того, що про реальну боротьбу за владу заради представництва нових груп всередині вмираючої більшості мова не йде. Йдеться про складний і дорогий політтехнологічний кунштюк. Усередині кампанії Путіна як би виникає анклав з іншим тимчасовим темпом, іншим оформленням, іншою риторикою.

Цей анклав розбавляє реальну кампанію, додаючи в неї те, що не хоче робити сам Путін: гостроти, нервів і перформенсу. Зрозуміло, що кампанія Путіна, коли вона почнеться, вона не буде вибудувана навколо сюжету «шоувумен проти реального лідера». Путін, безсумнівно, в момент свого висунення переверне дошку: чуток про конституційну реформу стає з кожним днем ​​все більше.

Завдання опозиції і супротивників Путіна, яка виникає у зв'язку з висуненням Собчак, формулюється просто. Не дати цим поданням відвернути політичну націю від того, що розгортається на наших очах – гострої і, можливо, термінальної кризи російської державності.

Дві кампанії, виграні Олексієм Ситніковим, політтехнологом Собчак, на які я б хотів звернути увагу, - це кампанія Бориса Березовського в Карачаєво-Черкесії в 1999 році і кампанія Сергія Дарькіним в Приморському краї в 2001 році. Обидві - технологічно бездоганні, але повністю деполітизовані, деполітизовані вміло і навмисно. Обидві кампанії по формату були скоріше ближче до шоу, ніж до політичних дій.

Нинішня подача Собчак «як кандидата проти всіх» - яскраве підтвердження того, що про реальну боротьбу за владу заради представництва нових груп всередині вмираючого більшості мова не йде. Йдеться про складне і дорогому політтехнологічний кунштюків. Усередині кампанії Путіна як би виникає анклав з іншим тимчасовим темпом, іншим оформленням, інший риторикою.

Цей анклав розбавляє реальну кампанію, додаючи в неї те, що не хоче робити сам Путін: гостроту, нерви і перформанс. Зрозуміло, що кампанія Путіна, коли вона почнеться, що не буде вибудувана навколо сюжету «шоувумен проти реального лідера». Путін, безсумнівно, в момент свого висунення переверне дошку: чуток про конституційну реформу стає з кожним днем ​​все більше.

Завдання опозиції і супротивників Путіна, яка виникає у зв'язку з висуненням Собчак, формулюється просто. Не дати цим поданням відвернути політичну націю від розгортається на наших очах гострого і, можливо, термінального кризи російської державності".

carnegie.ru

Фото - spletnik.ru

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...