Слухай онлайн
Політика

Не секретні матеріали. Як українська спецслужба бореться з російською пропагандою

Україна продовжує відкривати архіви радянських репресивних органів. Цього року представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів з оцифрування архівних документів радянських репресивних органів.

Про цей проект його учасники розповіли учора, 18 жовтня, під час прес-конференції у конференц-залі «Гал-інфо».

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Вже два тижні чеські науковці працюють у Львові. Вони мають намір оцифрувати близько 6 тис. архівно-кримінальних справ репресованих у 1939-1941 роках. В той час, коли Польща була розділена між СРСР та Третім Райхом, люди, рятуючись від нацистських репресій, пробували нелегально перетнути кордон із СРСР. Тут вони потрапляли в руки прикордонників та НКВД, які, будучи союзниками нацистів, репресували згаданих осіб.

Проект оцифрування триватиме 5 місяців.

На прес-конференції консул Генерального консульства Чеської республіки у Львові Ігор Шедо висловив вдячність від імені консульства та Чеської Республіки українським партнерам, які беруть участь у підтримці згаданого проекту.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Також консул подякував Управлінню СБУ у Львівській області, архіву обласного управління спецслужби та меморіальному музею «Тюрма на Лонцького».

«Ми вдячні, що дали можливість оцифровувати документи, які стосуються доль людей, громадян Чехословаччини єврейського походження, які внаслідок нацистських репресій опинилися на території Львівської області, на території тогочасного СРСР. Як знаємо, багато із них більше ніколи не повернулися додому. Нас тішить ця співпраця, і я впевнений, що це не буде останній проект, який ми реалізуємо», - сказав Ігор Шедо.

Генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий наголосив, що реалізація проекту стала можливою завдяки новому керівництву Управління СБУ у Львівській області.

Начальник Управління СБ України у Львівській області Олександр Ткачук подякував громадськості за те, що вона звертає увагу на такі теми, як доступ  до архівів, особливо до архівів репресивних органів часів Радянського Союзу.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Така діяльність нашого архіву, як на регіональному рівні, так і на державному, відбувалася і раніше, але нарешті вона набуває масштабів, динаміки, яка дійсно дасть можливість науковцям, дослідникам і громадськості ознайомитись з тими матеріалами та документами, які зберігаються у нас. Ця робота стала можливою завдяки Закону про доступ до архівів репресивного комуністичного режиму», - сказав Олександр Ткачук.

Він наголосив, що ключовим є те, що цей закон передбачає розсекречення усіх документів, які стосуються цього періоду, коли на території України діяли репресивні органи.

«Хотів би звернути увагу на те, що велика кількість таких документів продовжує зберігатися у московських архівах  ФСБ, і вони далі залишаються засекреченими і доступ до них закритий. Мабуть, не просто так РФ продовжує тримати ці документи під грифом секретності. Зі сторінок архівних справ до нас говорять долі багатьох людей, які були закатовані радянською системою. Коли Росія намагається героїзувати минуле Радянського Союзу, вона забуває про пакт Молотова-Рібентропа і забуває про те, що фактично СРСР у 1939 -40 роках СРСР був колаблорантом нацистської Німеччини. Коли євреї чи представники  інших національностей втікали з окупованих нацистською Німеччиною регіонів до СРСР, то тут вони потрапляли у ті самі умови, і у той самий режим, який їх знищував. Нарешті долі цих людей розсекречені, і дослідники мають можливість їх вивчати», - наголосив Олександр Ткачук.

Чехи за два роки отримали від ФСБ лише дві цензуровані справи репресованих

За його словами, у справах збереглися особисті речі репресованих.

«Важливо, що у цих справах збереглися не лише протоколи допитів, а ми знаємо яким чином вони проводились, але й особисті речі багатьох людей, і тепер у нас є можливість дізнатися більше про те, що відбувалося тоді на території України.

Для нас, як для спецслужби, важливим є вивчення цього, бо ми не маємо права допустити повторення таких злочинів тоталітарного радянського режиму. Сьогодні Російська Федерація продовжує героїзувати той режим І це важливо усвідомлювати. Знання справжньої історії допоможе українській громадськості і усьому цивілізованому світу зруйнувати російські фейки. Тому ми будемо продовжувати цю роботу. Доступ до нашого архіву є відкритим і будь-хто може прийти і скористатися його послугами. А завдяки чеським колегам у найближчому майбутньому всі зможуть отримати електронні копії цих справ», - сказав Олександр Ткачук.

Як розповів керівник проекту, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек, їхній інститут почав працювати з архівом СБУ ще у 2008 році.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«До 2014 року, перед подіями на Майдані, ця співпраця була дуже кволою, процес йшов вельми повільно. Ми отримали лише три справи і тільки для ознайомлення. Нам не дозволяли робити копії справ чи фотографувати їх. Ми лише могли робити записи від руки», - розповів Адам Граділек.

Натомість нині, за останні два тижні, чеські дослідники зробили вже копії 600 архівно-кримінальних справ з архівів СБУ.

«Ми почали вивчати справи, які зберігаються у фондах ще півтора року тому, щоб відібрати документи, які стосуються громадян Чехословаччини. Більшість цих людей, які були арештовані і засуджені, відправили до ГУЛАГу. Багато з них загинуло в таборах. Парадоксально, що багатьох із них це врятувало, бо ті що залишилися, потрапили у нацистські табори або ж загинули під час погромів», - сказав Адам Граділек.

Як у Львові оцифровують секретні матеріали НКВД. Фото

Начальник архівного підрозділу Управління СБ України у Львівській області Вікторія Бурмас розповіла, що архів СБУ у Львівській області розміщений у приміщенні на вул. С. Бандери, 1 і розпочав своє функціонування ще у 1945 році.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Налічує він більше як 60 тис одиниць зберігання, і з них 48 тис. – це справи реабілітованих і 8 тис. не реабілітованих громадян. Раніше не можна було ознайомлюватися з матеріалами, бо згідно із законом лише реабілітовані могли ознайомлюватися із справами, або ж їхні родичі.

Документи у первинному вигляді дуже крихкі, можна здійснити пошкодження. Завдяки нашим колегам ми зможемо зберегти ці матеріали, які мають історичну цінність, у первинному вигляді», - сказала вона.

Також Вікторія Бурмас зазначила, що спільно із спеціалістами музею «Тюрма на Лонцького» вдасться від реставрувати документи, які є пошкодженими.

Генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий нагадав, що у межах цього спільного проекту мають оцифрувати 6 тис. архівно-кримінальних справ.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Інтерес до таких мало відомих документів має бути і в суспільства, і в істориків. У такий спосіб ми вводимо у науковий обіг першоджерела. Увесь цей час сприйняття України було закладено радянською історіографією та пропагандою. В умовах війни на Сході України та пропагандистського тиску з боку Росії - це дуже важливо. Чому в Росії ФСБ забороняє розсекречувати архівні документи? Для того, щоб суспільство не знало правди про радянський тоталітаризм. Це роблять для того, щоб надалі експлуатувати радянські міфи, вигідні російській пропаганді. Коли оцифрування таких джерел відбувається в Україні, то це дуже дратує Росію.

Власне, в уявленні багатьох Друга світова війна відбувалася за голлівудським сценарієм – зібралися добрі хлопці, які перемогли поганих хлопців. Але ті документи, з якими ми працюємо, говорять про долі конкретних людей, що потрапили у вир лихоліття, коли зіштовхнулися два найпотужніші тоталітарні режими. Фонд, який зараз сканують, нам дає чіткі відповіді на те, що відбувалося із звичайними людьми», - сказав Руслан Забілий.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/8

Нагадаємо, що після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ.

Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне це й дозволило представникам із Чехії разом із працівниками УСБУ в Львівській області та музею «Тюрма на Лонцького» розпочати проект із оцифрування фондів архіву СБУ, який зберігає десятки тисяч справ.

Після завершення оцифрування електронні копії будуть передані чеською стороною – українським колегам – УСБУ у Львівській області, Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та архіву Центру досліджень визвольного руху.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...