Слухай онлайн
Cуспільство

Не зберігайте стародруки у Львові

З фондів Львівської галереї мистецтв зникло 95 унікальних стародруків і два манускрипти. На жаль, цей перелік зниклого може виявитись далеко не повним. Зрештою, як тут не згадати крадіжку 2004 року. Тоді в іншому львівському музеї викрили нестачу 19 рукописів і 19 стародруків кириличних та двох рукописів латинських.

Музей стародруків  (офіційна назва – Музей мистецтва давньої української книги) – це недолуге приміщення у дворі Палацу Потоцьких. У 80-их у Львові почали будувати метро. Ця спроба зазнала невдачі. Але після метробудівців залишилась прибудова, яка слугувала для їхнього побуту. Згодом  мало не в душових облаштували музей. У виставкових залах показували муляжі, бо умови не дозволяли експонувати оригінали.

За керівника тут була і очевидно ще є Лариса Спаська. Як слід розуміти, саме на ній лежить найбільша відповідальність за збереження фондів Музею стародруків. Кажуть, пані Лариса полюбляє зазирати в чарку. Хай там як, але ми певні, що Ларисі Ігорівні є що розказати. Дехто вважає, що вона саме та ниточка, за яку якщо уміло смикнути, то можна буде швидко розплутати весь клубок. Але чи вдасться повернути втрачені стародруки, тут певності менше.     

Як виявили нестачу? У вересні цього року директором Львівської галереї мистецтв став Тарас Возняк. Він заступив на цій посаді Ларису Разінкову, котра своєю чергою стала директором Галереї у липні 2012 року після смерті її батька Бориса Возницького. Чи проводила тотальну звірку фондів Лариса Разінкова? Наскільки нам відомо, ні. Принаймні за межі Галереї  про це нічого не вийшло.

Цікаво, що за наказом міністра культури всі музеї України мали провести так звану звірку наявності фондів (не вибіркову, а тотальну) до 31 грудня 2016 року, згодом цей термін продовжили до березня цього року. Так от, почали цю звірку в Галереї ще за Лариси Разінкової. Гал-інфо відомо, що у неї була гостра розмова з Ларисою Спаською. Мовляв, де результати? Знову ж таки, сміття з хати тоді ніхто не виніс. Аж тут доля присудила так, що звірку наявності у Львівській галереї мистецтв мав би завершити Тарас Возняк.

(До речі, останню таку всеосяжну ревізію у збірках України робили у 80-их роках. Процедура вимагає багато праці і часу, а тому з власної волі директорам музеїв вона до шмиги).

Хай там як, але Тарас Возняк, який прийшов у Галерею, так би мовити, зі сторони, почав з того, з чого і мав почати зайшлий, навіть якби не було міністерського наказу, – з ревізії фондів. До того ж, прицільної. Тобто, взявся перевірити чутки, якими давно повниться Львів і Галерея.  От і одразу й виявив, що зникло 95 унікальних стародруків і два манускрипти, які оцінюються на мільйони доларів.

Наскільки нам відомо, йдеться про кириличні пам’ятки. До тих, які писані латиною, ще не бралися. Як і до багато чого іншого. 

З огляду на обсяг зниклого, найпевніше, йдеться про оборудки впродовж тривалого часу.

Насамкінець додамо, що у березні 2014 року директор іншої культурної установи - Національного музею у Львові ім. А. Шептицького Ігор Кожан, відповідаючи на безпідставні звинувачення, написав відкритого листа. Зокрема, він розповів про випадок  втрати стародруків у цьому музеї. Перед тим, як процитувати допис, зазначимо: у Львові стародруки ліпше не зберігати, бо їх крадуть невловимі злодії.

Витяг із відкритого листа Ігоря Кожана:  

«Щодо хронології подій, то її слід почати з 2004 року. Саме тоді під час звірки фондової групи «Стародруки кириличні» було виявлено нестачу чотирьох книг (п’ять інвентарних номерів). Інформацію про це тодішня дирекція Національного музею надала СБУ та органам внутрішніх справ. 2010 року (тоді директором музею вже був я) мені зателефонувала знайома й сказала, що її попросили оглянути три стародруки в букіністичному магазині. У результаті вона виявила на них інвентарні номери й повідомила їх мені. Я попросив головного зберігача фондів звірити ці номери з музейною документацією. Виявилося, що під ними обліковано пам’ятки з нашої збірки. Відповідно, я подав заяву в Галицький РВВС м. Львова, Обласне управління МВСУ та СБУ, а також наказав провести повну звірку наявності фонду рукописів і стародруків. Звірка показала нестачу 40 експонатів: 19 рукописів кириличних, 19 стародруків кириличних і 2 рукописів латинських. Цю інформацію було подано в обласне управління МВСУ, районний відділ міліції, СБУ, Міністерство культури України та ЗМІ.

Службових записок про зламання замків, пошкодження пломб, спрацювання сигналізації, які свідчили б про незаконне проникнення сторонніх осіб у приміщення від матеріально-відповідального зберігача фонду Неоніли Вергун не надходило. Від поста Державної служби охорони такої інформації також не було. Важливо зазначити, що більшість зниклих експонатів зберігалися на стелажах фондосховища в другому ряду, а отже, хтось знав, де вони є. Фондосховище відчиняє, зачиняє та здає під охорону зберігач фонду. Заходити в це приміщення стороннім особам заборонено. Кримінальну справу щодо факту нестачі рукописів і стародруків досі не закрито».

(Наскільки відомо Гал-інфо, станом на сьогодні Ігор Кожан міг би повторити все, сказане у 2014-му).      

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...