Пілотна апробація введення системи електронної податкової звітності, як констатують податківці, вже закінчилася, і почався масовий перехід на неї підприємців. Про те, як впроваджується системи електронної звітності на місцях, «Гал-info» дізнавався у фінансового директора компанії ТзОВ «Елекс», що займається консалтингом та розробкою програмного забезпечення, Олексія Скрипника.
– Які Ваші перші враження від запровадження електронної системи податкової звітності?
– Ми брали участь в пілотному проекті, який здійснювався податковою в лютому-травні 2005 року. З червня у нас на підприємстві фактично вже була введена електронна система звітування і в електронному варіанті була передана частина звітів за 2006 рік. Сама система електронної звітності є досить простою і не потребує багато часу для вивчення. Коли, наприклад, готуються декларації з ПДВ і всі дані вже перевірені, достатньо натиснути клавішу «зберегти», і звіт зберігається, надалі ж звіт формується автоматично. Після формування звіту необхідно запустити програму електронного підпису «Нотар» і, зашифрувавши звіт, відправити його по електронній пошті. Далі цей файл приходить в податкову і там він відкритим ключем розшифровується, посилається у відповідний звітний відділ і клієнту пересилається електронне підтвердження про те, що податкова отримала файл. Це підтвердження клієнт електронним ключем розшифровує і зберігає в себе. Цей файл підтвердження має реєстраційний номер і дату. Я особисто, як правило, один екземпляр видруковую для паперової звітності.
Водночас тут є один важливий момент, який прямо не стосується звітності, а стосується створення архівів. Якщо не робити архіву, то весь процес займає максимум 5-10 хвилин – це для того, щоб записати звіт, зашифрувати, відправити, отримати повідомлення про доставку, розшифрувати його та роздрукувати в паперовому варіанті. Інша справа створення архівів – в мене є на кожний місяць відправки свій архів, причому є архів вихідних та вхідних документів. Відправлені вихідні документи я записую в архів, куди також записую прийняті підтвердження про отримання податковою моїх звітів. Для того, щоб потім можна було їх знайти.
Я вважаю, що я зробив правильний вибір щодо запровадження на своєму підприємстві електронної звітності, тому що податкова, з одного боку, зацікавлена в електронній звітності, з іншого – це в принципі скорочує час подачі звітності. І якщо, наприклад, виникнуть якісь збої в процесі користування звітністю, податківці поставляться до цього ліберально.
-- Чи виникали якість проблеми, пов’язані з впровадженням електронної звітності?
– Так. На початку були проблеми. Наприклад, у системі 1С в деяких звітах окремі поля формувалися неправильно, але ця проблема на стадії пілотного проекту була виправлена. Ще виникали проблеми, пов’язані з невчасним отриманням регламентованих файлів до звітної бази, але це також не є суттєвою проблемою – податкове законодавство змінюється і потрібно оновлювати звітну базу. Втім, це також не є проблемою, якщо співпрацювати із серйозними фірмами, які на замовлення надсилають відповідні зміни та оновлення бази.
– Для того, щоб користуватися електронною звітністю, потрібно мати свій електронний підпис. Багато підприємців кажуть, що залюбки перейшли б на електронну систему звітності, але електронний підпис та його обслуговування коштує досить дорого…
– Раніше дійсно треба було платити значні кошти для отримання електронного підпису. Зараз податкова певною мірою спростила цю систему, і електронний підпис при укладанні договору з податковою формується безкоштовно.
– Що треба зробити підприємцю для отримання електронного підпису?
– Підприємець скачує із сайту податкової або отримує в податковій типовий договір, заповнює його і відправляє його в податкову. У податковій договір дооформлюється, і підприємця запрошують на підписання договору. Одночасно з цим підписанням формуються ключі електронного підпису та печатки, які записуються на дискету, і, відповідно, клієнт отримує, наголошую право, а не обов’язок здавати звітність в електронній формі.
– Чи зможе підприємець використовувати цей підпис в інших цілях, аніж для звітування в електронній формі?
– Ні, не зможе. Коли використовуються послуги центрів сертифікації електронного підпису, партнери просто послуговуються своїми електронними підписами, а центр сертифікації має в своєму банку даних ваш універсальний ключ, і у випадку чого може підтвердити їхню приналежність. Але це і відповідно коштує. Натомість податкова формує ключі електронних підписів лише для мене і для себе, і лише я і податкова зможемо працювати з цими ключами, і лише по цій лінії між нами може відбуватися обмін інформацією. Ще подібна система є у випадку клієнт-банкінгу, коли система електронного підпису функціонує між клієнтом та банком, але більше ніде. Зараз ходять чутки, що на систему застосування електронного підпису переходить і Пенсійний фонд.
– Вважається, що піонерами в застосуванні електронної системи звітності є підприємства, які займаються, як Ваша компанія, розробкою програмного забезпечення або наданням інформаційних послуг. Чи відповідає таке твердження дійсності і чи прийшли на електронну систему звітності, наприклад, Ваші партнери?
– Я не знаю, чи наші партнери перейшли на електронну систему звітності. Мій перехід на електронну систему звітності зовсім на пов’язаний з тим, чим займається моя компанія, зокрема з розробками програмного забезпечення. Це зовсім не впливає на форму звітності, хоча впливає те, наскільки підприємство вже використовує автоматизовану систему обліку.
– На Ваш погляд, як експерта з програмного забезпечення, чи програма, яку податкова пропонує для електронної звітності, потребує суттєвого удосконалення?
– Мабуть ні. Я користуюсь системою звітності 1С, і я ніяких корекцій системи звітності не вношу. Зміни в регламентованих звітах я отримую регулярно, моє програмне забезпечення абсолютно нормально стикується з податковою системою електронного підпису «Нотар», тому необхідності подальшого удосконалення системи я наразі не бачу.
Розмовляв Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ