Слухай онлайн
Політика  |  Історія

Бофони, грипси та документи СБ: виставка раритетів УПА

Про історію УПА найкраще розповідають раритети: повстанська друкарська машинка, саморобний тюремний календар Головного Командира УПА Василя Кука, портфель зв’язкової Софії Лагодич, прострелений нотатник окружного провідника ОУН Миколи Мошончука. Все це та десятки інших артифактів можна побачити у Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Учора, 19 жовтня, з нагоди 75-річчя УПА у музеї відкрили виставку «Повстанські раритети». Відвідувачі мають нагоду ознайомитися з десятками раритетів із музейної колекції, фондів архівної збірки Центру досліджень визвольного руху та архіву Управління СБУ у Львівській області.

Експозиція у тюремній камері. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Експозиція у тюремній камері. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/4

Ці речі раніше ніхто, окрім дослідників, не бачив, багато десятиліть вони зберігалися, як «речові докази» у архівах репресивних органів радянського режиму.

Ексклюзивну екскурсію для Гал-інфо провів відомий український історик, дослідник визвольного руху, генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

Генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Виставку готували довго, підбирали документи, визначали тематику. Процес підготовки тривав півроку, адже все це потрібно було знайти, слід було домовитися з архівом Управління СБУ у Львівській області про експонування їхніх раритетів. Усі ці артефакти УПА вперше виставлено на загальний огляд. Кожен екземпляр містить свій зміст та має особливий колорит», - розповів Руслан Забілий.

Він зазначив, що з нагоди 75-річчя створення УПА науковці вирішили дещо по-іншому підійти до розповіді про УПА.

«Ми вирішили розповісти про УПА мовою артефактів, мовою речей, які були у руках повстанців, якими вони користувалися, які виготовляли. Завдяки цим  речами, які мають історичне навантаження та прив’язку до конкретних людей, ми хотіли розказати про буденне життя повстанців», - зазначив Руслан Забілий.

Отже, у невеликому приміщенні, яке колись було тюремною камерою, зібрано десятки експонатів, і це менше як половина того, що дослідники могли б показати громадськості.

До відвідувачів буквально промовляють особисті речі, якими користувалися повстанці.

Легендарна повстанка «Ліда»

У першій вітрині представлені сумка, шеврони та образок підпільниці Софії Лагодич (псевдо «Ліда»). Ці речі зберігалися у фондовій збірці архіву УСБУ у Львівській області. Софію Лагодич схопили радянські спецслужби, але за сім років жорстоких допитів вона не видала жодного свого побратима.

Портфель, шеврон та образок зв’язкової Софії Лагодич, прострелений нотатник окружного провідника ОУН Миколи Мошончука – «Бора». Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Ми бачимо вишитий шеврон. Тут зображено тризуб та напис ОУН. Очевидно, вона мала його розрізати і використовувати, але не встигла, бо була арештована», - зазначив Руслан Забілий.

Поруч із цим особисті речі невідомого повстанця з Тернопільщини, 1948 рік.

«Це гаманець (пулярес) невідомого повстанця, який був у бідоні з документами. У ньому знайшли зотлілі папери. Також ми знайшли папір для куріння, який використовували для написання грипсів (маленькі зашифровані повідомлення)», - розповів Руслан Забілий.

Прострелений щоденник

Ще один цікавий експонат – це прострелений кулею щоденник, який належав окружному провіднику ОУН Львівщини Миколі Мошончуку (псевдо «Бор»).

Також на стінах розвішано вітальні листівки та малюнки підпільників.

Малюнки УПА. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Вітальна листівка. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Це називають народним примітивізмом: хлопці десь у криївці сиділи та малювали  на ту тематику, яка була їм цікава», - зазначив Руслан Забілий.

Поруч оригінальні фото, які повстанці виготовлялися в підпіллі різними методами.

Фотографії та негативи підпільників. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Вони, ці фото, були дуже маленькі. Їх носили в блокнотах, обкладинках та гаманцях. Бачимо також негативи та фотоскло, з якого робили фотографії сухим методом», - зазначив історик.

Бофони

Бофони. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Листівка. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Документація про використання коштів. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Руслан Забілий. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/4

Цікавими раритетами є гроші підпілля –  бофони (скорочення від «бойовий фонд»).

«Відомо близько 500 видів бофонів. Деякі є у нашій збірці та у збірці УСБУ Львівщини. Як їх використовували, ми довідуємось із документів. Тобто існувала чітка звітність. Наприклад, ось документ, який розповідає про СО (суспільна опіка). Була така спеціальна служба в УПА. Річ у тому, що підпілля, окрім того, що отримувало допомогу від людей, своєю чергою, маючи кошти, допомагало родинам загиблих повстанців та родинам репресованих, якщо залишався хтось із їхніх дітей», - зазначив Руслан Забілий.

Печатки

Зразки штампів. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Штампи, які використовували повстанці. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

У сусідній вітрині представлені різноманітні повстанські печатки та їхні відтиски.

«Печатки були різного змісту та різного призначення. Деякі були лише для внутрішнього користування. Ось бачимо штамп пропагандивного характеру із зображенням зірки, черепа та написом СССР. В людини, яка щось отримувала з такими штампом, асоціативний ряд вибудовувався зі смертю. Також бачимо радянські штампи, які застусовували для підробки документів», - розповів Руслан Забілий.

Повстанська карта

Карта з прокладеним маршрутом. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Карта. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Насправді це унікальна карта, яку використовувала одна із рейдових груп із Закерзоння. Вони прокладали шлях через Чехословаччину, щоб восени 1948 року, після акції «Вісла», дійти в західну зону окупації до союзників. На такій карті, бо інших не було, вони накреслили собі маршрут», - пояснив Руслан Забілий.

Друкарська машинка «вещдок»

Конфіскована повстанська друкарська машинка. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Конфіскована повстанська друкарська машинка. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

На виставці представлена одна з друкарських машинок, що її вилучила оперативна група МГБ у підпільників у 1950 році. Завдяки такій машинці вели діловодство.

На стінах друковані листівки.

Графічні малюнки. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Як виготовлялися такі друки? Не лише за допомогою друкарських машинок. Існували технічні ланки, де працювали різнопрофільні спеціалісти. Скажімо, ми бачимо недокінчений ілюстративний матеріал, який був підготований для унаочнення підпільної літератури. Наприклад, для ілюстрації якогось видання був потрібен сюжет про Володимира Великого, от вони й перемальовували ілюстрацію через цигарковий папір з книжки, яка була видана українською мовою у 1920-30 роках», - зазначив Руслан Забілий.

Також він звернув увагу на трафарет, через який робили заготовку для виготовлення календарика. Поруч лежить взірець такого календарика підпільників.

6 тисяч пропагандивних лістівок

Шість тисяч однотипних пропагандивних листівок підпілля ОУН, знайдених на Львівщині у 2017 році. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Експозиція. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/3

«Тут зібрано 6 тисяч однотипних пропагандивних листівок ОУН, знайдених у бідоні на Львівщині у 2017 році. Листівки мають однаковий текст із закликом до українців. Ці листівки зроблені типографським друком у підпільній друкарні», - зазначив Руслан Забілий.

Підпільні видання

«Підпільних друків було не одна сотня. Усі вони різноманітні. Тут є періодичні видання. «Чорний ліс»  - це журнал, якого з десяток номерів вийшло на території Івано-Франківщини. Були авторські видання підпільних публіцистів. «Український перець» - сатиричний журнал УПА. Різноманітні листівки різного характеру.  Їх є дуже багато, бо це була масова продукція», - сказав Руслан Забілий.

Робота Ніла Хасевича. Повідомлення про смерть. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Руслан Забілий. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

На стіні розміщена листівка з роботою Ніла Хасевича - це повідомленні про смерть Миколи Козака «Вівчара».

Бідон

Бідон для молока в якому повстанці ховали свої архіви. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Бідон для молока в якому повстанці ховали свої архіви. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Також на виставці можна побачити бідон, у якому зазвичай переховували документи.

«Тут були документи. Бідони використовували для того, щоб деякий час переховати робочі архіви, а також щоб заховати на тривалий час документи та спогади про боротьбу, зберігши їх для нащадків та майбутніх поколінь», - пояснив Руслан Забілий.

Документи СБ

Картотека СБ ОУН та документи діловодства. Тернопільщина 1948 -1950 рр. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Картотека СБ ОУН та документи діловодства. Тернопільщина 1948 -1950 рр. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Поруч представлена картотека СБ (Служба безпеки), де була зафіксована інформація про тих людей, які складали інтерес для СБ.

«Ми бачимо цілий пакунок, який ще не відкривали. Це один блок з печаткою, і він ще не досліджений. Служба безпеки була створена 1940 року, її функцією була розвідка та контррозвідка. Для забезпечення не лише внутрішньої дисципліни, але й для дотримання правил конспірації, щоб повстанці, перебуваючи на нелегальному становищі і звикнувши до небезпеки, не порушували правил конспірації, бо це приводило до загибелі інших членів підпілля», - сказав Руслан Забілий.

СБ створювало цілі картотеки на підозрюваних у співпраці з ворогом (радянською владою). Сюди могли потрапити голови сільських рад чи голови колгоспів тощо.

На стіні розміщено зразки діловодства СБ.

«У СБ воно було не великим і чітким, а також бьуло все чітко регламентовано. Наприклад, ми бачимо протокол розслідування обставин загибелі повстанців», - сказав Руслан Забілий.

Зв’язкові, їхні штафети та грипси

Зашифроване повідомлення підпілля. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Цікавою є вітрина, де представлені речі, з якими працювали зв’язкові УПА.

«Ми бачимо полотняний мішок (такі пакунки називали «штафетами») з адресою, в якому переносили документи. Тут адреса підпільної пошти. Адресат законспірований. Він не мав псевдо, а тільки номер. Зв’язкова мала робочий блокнот, в якому були записані зашифровані адреси, куди мають доправити документи», - сказав Руслан Забілий.

Також тут представлені грипси із закодованою інформацією.

«В НКВД були цілі відділи, які займалися розшифровкою грипсів. У цих криптоаналітиків було непросте завдання - розгадати повстанські шифри.

Слід зауважити, що у зв’язкових була дуже небезпечна робота. Вони володіли інформацією, таємницями підпілля. Зазвичай, оперативники НКВД намагалися зв’язкових захопити живими. Після цього їх прагнули завербувати, щоб мати свою агентуру на лінії зв’язку, перехоплювати інформацію та використовувати її з оперативною метою. Або ж через цю агентуру впроваджувати ві підпілля потрібну чекістам інформацію. Інколи вони самі писали грипси та через зв’язкових-агентів викликали на зустріч провідників, влаштовували засідки», - сказав Руслан Забілий.

Він додав: «Маленькі грипси - це таємні повідомлення, їх ховали. У випадку захоплення зв’язкові мали  в першу чергу їх знищити (викинути, з’їсти чи спалити залежно від обставин)».

"Мертвий зв'язок". Повстанська грипса у пляшці. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

НА виставці є зразок сховку «мертвого зв’язку» із невідкритою грипсою.

«Як він працював? Було обумовлено місце, де ховали таку пляшку. Туди приходив зв’язковий і закладав грипсу з інформацією. Наступного дня приходив інший зв’язківець та забирав її. Тобто зв’язкові у такий спосіб не контактували між собою», - пояснив Руслан Забілий.

Прапор з підпілля

Власноруч пошитий студентками Львівського університету синьо-жовтий прапор. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Власноруч пошитий студентками Львівського університету синьо-жовтий прапор. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Унікальним експонатом, за словами Руслана Забілого, є прапор однієї із молодіжних націоналістичних організацій, яка діяла у Львові у 1949-50 роках.

«Організація була ліквідована. Чекісти захопили прапор як речовий доказ.

Річ у тому, що коли згасала напруга боротьби, з’являлося багато молодіжних організацій, які сповідували ідею створення української держави, але діяли відособлено. Це були невеликі групи студентів, молоді, з якими, до появи шестидесятників, боролися НКВДисти», - розповів історик.

За його словами, збереглося три таких пропори. Два походять із Волині та зберігаються у приватній колекції в США, їх ідентифікують як повстанські. Це третій прапор, який має стосунок до визвольного руху.

Лист червоноармійця до підпільника

Лист з Уралу червоноармійця до підпільника. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Лист з Уралу червоноармійця до підпільника. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

За словами Руслана Забілого, хоч лист і не підписаний, але очевидно, що йдеться про арештованого колишнього повстанця, в’язня таборів на Уралі. Манера написання вказує на те, що це міг бути вихідець зі Львівщини.

Лист. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Листівка із заслання. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Період тюрем та арештів

Цікавими артефактами є ті, що походять із таборів.

Саморобний тюремний календар Головного Командира УПА Василя Кука. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Руслан Забілий розглядає календат командира УПА Василя Кука. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Тут ми маємо календарик з коробкою, який належав Головному Командиру УПА Василю Куку. Під час того, як він перебував у слідчих тюрмах КДБ. Він виготовив його із паперу, картону та фольги від цигарок. Календарик має помітки про погоду та про розпорядок його дня. І так на кожній сторінці. Він мусив чимось себе зайняти у камері-одиночці.

Чекісти намагалися використати Кука у власних інтересах, але він був не такою людиною. Василь Кук вів власні ігри з чекістами, і вони ніяк не могли його використати. У них була дилема: чи засудити його і розстріляли та створити з нього героя-мученика, чи його утримувати і спробувати використати, або скомпрометувати», - розповів Руслан Забілий.

Вишиванка та вервиця із хліба

Вервечка зроблена з хліба. Належала Надії Мудрій. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Раритети з таборів. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Вервиця зроблена з глевкого хліба, записник - зі слюди, збірка віршів на березовій корі, портрет Тараса Шевченка, виготовлений на шматку слюди. Це просто дивовижні речі підпільників, які вони продукували, будучи у засланні.

Вишиванка вишита під час заслання на Колиму. Автор роботи - Надія Мудра. Віскоза, нитки, хрестик. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Вишиванка вишита під час заслання на Колиму. Автор роботи - Надія Мудра. Віскоза, нитки, хрестик. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

«Багато в’язнів працювали на слюдяних копальнях. Також тут дерев’яна скринька з Караганди. Цікавою є сорочка однієї із ув’язнених Надії Мудрої. Сорочка з кінця 1940-их – середини 1950 рр., вишита на Колимі нитками на віскозі», - зазначив Руслан Забілий.

Додамо, що виставка працюватиме щонайменше півроку. Тому можна просто прийти в музей та на власні очі побачити живу історію УПА через призму повстанських раритетів.

Руслан Забілий не виключає, що ця виставка згодом може помандрувати іншими музеями.

Анна Джунківська.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...