2 липня президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради пропозиції щодо зміни до Основного закону в частині децентралізації влади. Чи не найбільші дискусії викликав останній, восьмий, пункт у так званих «Перехідних та прикінцевих положеннях», що стосується окупованих районів Донецької та Луганської областей.
Пункт лаконічно, але далекосяжно повідомляв: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом».
Завдання, перед яким постали українські законотворці, – а в конституційній комісії працювали найбільш досвідчені та авторитетні знавці української конституції – було направду архіскладним.
Ясна річ, що брати до уваги смішні пропозиції щодо статусу «окремих районів», які надіслали були у травні (й наступного ж дня відкликали) представники терористів Пушилін й Дейнега, комісія не збиралась. Вона працювала над змінами, котрі мали б зміцнити, а не підважити та зруйнувати українську державність.
Разом із тим, геть уникнути та оминути проблеми Донбасу та його особливого статусу конституційна комісія не мала змоги, адже, згідно із другими Мінськими домовленостями, певні особливості самоврядування на Донбасі мали знайти відображення у оновленій Конституції.
Таким чином, завдання полягало у тому, аби формально дотриматися Мінських угод, й воднораз вишукано відмовити Путіну у задоволенні закласти до Конституції України міну сповільненої дії.
Рішення було знайдене в запровадженні в «Перехідних та прикінцевих положеннях» посилання на «окремий закон», що визначає «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Відтак, особливий статус не був прописаний не тільки в «тілі» Конституції, але й у «Прикінцевих положеннях», котрі, згідно з пропозиціями президента, повинні містити лише посилання на спеціальний закон, який, зрештою, може бути змінений будь-якої миті.
Утім, з точки зору частини експертів, навіть це – завеликий подарунок Путіну й фактично виконання його вимог.
Компроміс задля виконання Мінських угод
«Те, що пропонується зафіксувати в перехідних положеннях, із посиланням на закон (про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах), – це, на мій погляд, абсолютно прийнятний компроміс», – сказав у коментарі «Гал-інфо» голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Експерт наголосив, що українська конституційна комісія не могла ігнорувати цю тему, оскільки в Мінських домовленостях ішлося про те, що в рамках конституційного процесу треба врахувати ситуацію з тими територіями Донецької та Луганської областей, які зараз знаходяться не під контролем України.
«Й цю тему врахували таким чином, щоб не закладати в Конституцію мін сповільненої дії. Дається посилання на закон. А закон можна змінювати поза межами Конституції. Це означає, що не буде ніякого стабільного особливого статусу Донбасу, зафіксованого саме в Конституції. Статус окремих районів Донецької та Луганської областей буде зафіксований лише в законі. Це прийнятний варіант», – висловив переконання Володимир Фесенко.
На його думку, підтвердженням того, що дане рішення є прийнятним для України й неприйнятним для сепаратистів, є коментарі, висловлені Захарченком та Пєсковим (прес-секретар президента Росії) 2 липня.
«Вони не задоволені тим, що нема прямої норми Конституції з цього питання. А вони домагалися саме цього. Так що, на мій погляд, в тому проекті конституційної зміни, який поданий президентом, знайдено гнучкий і прийнятний для України компроміс, який враховує наші зобов’язання в рамках Мінського переговорного процесу, а, з іншого боку, не дає можливості сепаратистам закріпитися в тілі Конституції», – резюмував політолог.
Перехідні положення – теж Конституція
Натомість критики внесених президентом пропозицій наголошують на тому, що «Прикінцеві та перехідні положення» – це теж частина Основного закону. Відтак, посилання на певний закон надаватиме йому конституційної ваги.
«Включення в перехідні положення згаданих змін, навіть якщо там буде вказано, що цей специфічний порядок здійснюється окремим законом включно з його назвою, означає конституціоналізацію, тобто відповідний закон піднімається на рівень Конституції», – зазначив політичний редактор газети «День» Іван Капсамун.
На його думку, перехідні положення є частиною Конституції, тому особливий статус окремих районів Донбасу стане невід’ємною частиною Основного закону.
«А це ніщо інше як виконання вимог Кремля. І коли Президент каже, що всі дії відбуваються в рамках Мінських домовленостей, це ніщо інше як діяти за сценарієм агресора. Адже із самого початку було зрозуміло, що Мінські домовленості – це пастка, куди загнали нинішню владу. Більш того, Москва фактично змушує Київ виконувати з юридичної точки зору абсолютно сумнівні і непрофесійні Мінські угоди», – написав він на своїй сторінці в фейсбуці.
Політичний експерт Петро Олещук привернув увагу до того, що пропоновані президентом зміни завдають удару по ідеї конституціоналізму в Україні, створюючи очевидну суперечність.
«З одного боку, є Конституція, яка повинна бути загальнообов’язковим нормативно-правовим актом на всій території України. З іншого боку, у прикінцевих положеннях є вказівка на те, що може бути ухвалений окремий закон для окремих районів окремих областей», – зазначив у коментарі «Гал-інфо» політолог.
«Головне, що ми не знаємо, який конкретно зміст буде вкладатися в цей закон. Можна припускати, що там буде йти мова про обмеження певних конституційних прав окремих громадян. Таким чином, відбувається поділ громадян України на певні категорії, на своєрідні ґатунки: для однієї частини – загальні правила, для іншої частини – особливі вибори, суди внутрішньої юрисдикції, свої правоохоронні органи і так далі. Відтак, хоча в принципі це не виглядає настільки страшною річчю, однак, є міною сповільненої дії, закладеною під конституціоналізм в Україні», – зазначив він.
На думку Петра Олещука, з високою ймовірністю парламент може ухвалити запропоновані зміни.
«Причому реакція суспільства буде неоднозначною. Річ в тому, що суспільство не розуміє, з чим має справу, бо конкретно це буде прописано у законі. А позаяк закону ще немає, суспільство не знає, як на це реагувати. Власне, на це й робиться ставка», – заявив експерт.
Виконання вимог агресора
«Я вважаю, що наявність в Конституції згадок про особливий статус Донбасу чи то будь-якого іншого регіону є цілком неприйнятною. Більш того, це є державним злочином. Я переконаний, що подібні рішення не можуть прийматися ні президентом, ані учасниками Мінських угод. Це має бути рішення українського народу», – висловив переконання у коментарі «Гал-інфо» відомий блогер Сергій Іванов.
Із його точки зору, будь-які конституційні зміни із наданням Донбасу особливого статусу є виконанням вимог Путіна та перемогою проросійського «Опозиційного блоку».
«Фактично у такий спосіб ми легалізуємо на своїй території збройний анклав із проросійськи налаштованими терористами, військовими злочинцями та колаборантами. Понад те, таке рішення надасть динаміки сепаратистським рухам на сході та півдні України. Це й Миколаїв, і Харків, і Дніпропетровськ, й Запоріжжя. Навіщо нам це потрібно?», – запитав Сергій Іванов.
Разом із тим, він висловив переконання, що Порошенко зміг би продавити у нинішньому парламенті будь-яке рішення.
«Я переконаний, що Порошенко може схилити до будь-чого. Тим більше, що він підтримує образ президента миру, який робить все, щоб запобігти війні, щоб діти повертались додому», – сказав він.
На його думку, подібне рішення буде зрадою мільйонів людей, які обрали життя у вільній Україні замість прихованого існування поряд з зеленими чоловічками в реставрованому Радянському союзі.
«Я все це розумію, але хвилинна політична доцільність не переважує дійсно важливих речей. А дійсно важливі речі – це люди з Донбасу. Відбулась природна селекція людей. Якщо наша влада зрадить людей, які свідомо обрали Україну, які переїхали, перепрошую, з голими дупами й стараються інтегруватися в українське суспільство, то Бог, думаю, йому цього не пробачить. А ми й поготів», – сказав Сергій Іванов.
Сергій Стуканов.
