У Львові археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України проводять дослідження Чорної кам’яниці, яка є пам’яткою архітектури національного значення. Адреса - площа Ринок,4 (кам'яниця Анчевських). Археологічне дослідження відбуваються на замовлення Львівського історичного музею в рамках проекту реставрації пам’ятки.
Як розповів у коментарі Гал-інфо керівник досліджень, провідний археолог НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Володимир Шишак, роботи на цій ділянці розпочалися ще у листопаді торік.
«Нами було закладено два шурфи. Цього року продовжуємо археологічні дослідження: парцельних мурів, стану збереженості фундаментів, колишнього входу у підвал. Історичний музей планує робити гідроізоляцію та пониження подвір’я. Тому, власне, ми і проводимо археологічне дослідження. Цього ж року ми заклали розкоп при фундаменті Чорної кам’яниці, яка датується кінцем XVI ст., майже дійшли до низу – материкової поверхні», – зазначив Володимир Шишак.
Залишки великих пожеж у Львові
Археолог наголосив, що під час досліджень вдалося виявити деякі знахідки, але найголовніше для науковців – це стратиграфічні шари (історична послідовність культурного нашарування, - ред).
«Бачимо, що на цій ділянці найкраще збереглися стратиграфічні шари. Ми знаємо про пожежі, які вирували у Львові. Найбільш знаменита - 1527 року. Також ми виявили кераміку. Тепер, маючи ці стратиграфічні шари та кераміку, можна чітко провести датування. В майбутньому саме ці стратиграфічні шари можуть бути еталоном у плані датування», - сказав Володимир Шишак.
Як зазначив археолог, на жаль, цінних речей під час дослідження Чорної кам’яниці не було виявлено.
«Чомусь із цінного не виявили нічого. Жодної монети. Єдине, що було знайдено, – це пряжка круглої форми і виріб, ймовірно, сережка, але вона ще не відчищена. Це досить індивідуальні речі. Окрім того, виявили унікальний риншток (вуличний каналізаційний стік, - ред.). Насправді я й сам вперше побачив такий у Львові. Наразі важко його продатувати. Однак за місцем його виявлення і за фундаментом можна визначити, що подвір’я кам’яниці було трохи нижче, а саме десь на 40 см. У культурних нашаруваннях виявили знахідки досить пізнього часу, ймовірно ХІІІ ст., коли Львів був заснований і відбувалася розбудова площі Ринок», – сказав Володимир Шишак.
Він наголосив: що багатшою є історія міста, то більше вона має культурних нашарувань.
Яким був дворик Чорної кам’яниці раніше?
Старший науковий співробітник Львівського історичного музею Петро Слободян розповів Гал-інфо, що саме на подвір’ї Чорної кам’яниці планується створення експозиції кам’яних скульптурних та архітектурних фрагментів старих, часто вже зниклих львівських будівель.
«У нас є досить велика колекція. Тут також експонуватимуться і деталі ліпнини, знайдені в часі археологічних розкопок, адже були виявлені ренесансові деталі. Експозиція займе партер та частково подвір’я», – сказав він.
Він наголосив, що під час розкопок з’ясовано, що вхід до підвалу замуровували камінням повторного використання. У розкопі виявлені залишки підпорної стінки, яка підтримувала сходи до підвалу, а також елементи ліпнини невідомого походження.
«Насправді це подвір’я було облаштовано типово. Усі ринкові кам’яниці мали парцелі (невелика земельна ділянка, - ред.) однакового розміру. Була чільна кам’яниця і була тильна офіцина (крило будинку, флігель, - ред). Тут розміщувалися літня кухня чи інша господарська будівля. Були в подвір’ї і інші споруди. Тримали комори, і худобу теж утримували. Це були типові речі для того часу», – розповів Петро Слободян.
Він наголосив, що подвір’я Чорної кам’яниці мало декілька мощень. Зокрема те, яке є нині, – це мощення пізнє, десь 80-х років ХХ ст.
«В процесі досліджень для нас підтвердилася інформація, що у ХІХ ст вхід у підвал був замурований», - сказав він.
Також Петро Слободян вважає цікавою знахідкою слідів пожеж у Львові.
«Безумовно, що приміщення, які стояли на цій парцелі, також руйнувались від пожеж і про це є записи в історичних джерелах. Після пожежі 1571 року ця ділянка стояла пусткою. Вже потім її купують, і у 1588 році розпочинається будівництво сучасної кам’яниці. Є інформація, що на цій ділянці були і раніше будівлі – кінця XIV – поч. XV ст. Очевидно, що вони також горіли і відбудовувалися», – зазначив Петро Слободян.
У пошуках слідів Княжої доби.
Молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби», археолог Остап Лазурко розповів, що дослідників цікавить вивчення двориків кам’яниць на площі Ринок, адже археологи збирають матеріал, який мав би пролити світло на історію поселення слов’янських часів.
Він розповів, що дослідження площі Ринок почалося у 2004 році.
«Тоді під керівництвом Володимира Шишака було закладено ряд розкопів, коли міняли трамвайну колію на південній стороні площі Ринок. Саме тоді вперше було виявлено знахідки Княжої доби на площі Ринок», – наголосив Остап Лазурко.
Археолог додав, що досліджувалися також кам’яниці №18 (колишня кам'яниця Ґуттетерівська), №36 (колишня кам'яниця Ґелязинівська) і внутрішній дворик Ратуші.
«Завдяки цим дослідженням ми можемо сказати, що первісний горизонт Княжої доби простягається західним боком площі Ринок. Зокрема, дослідження Чорної кам’яниці можуть засвідчити, чи поширювалося сюди це поселення чи ні. Зрозуміло, що заснування міста на порожній території не відбулося б. Наразі є здогадки, і вже є кілька знахідок на площі Ринок, які можуть нам пролити світло на цю проблему, але треба дослідити повністю площу і знайти матеріали, які нам це підтвердять. Поки що у дворику Чорної кам’яниці їх не виявлено. Ми маємо результати дослідження території, що вгорі від пл. Ринок, на вул. Федорова, зацерковного кварталу (Домініканський собор), але матеріалу давньоруського там нема», – сказав Остап Лазурко.
Львів постав на місці слов'янського поселення VII-ІХ ст.
Довідка.
Будинок на пл. Ринок, 4 – унікальна пам’ятка архітектури, житловий будинок (охоронний №326/3), так звана «Чорна Кам’яниця». Це один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Вона входить до Ансамблю історичного центру Львова, який 1998 року включений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля зведена 1588—1589 роках і впродовж XVII—XIX століть неодноразово перебудовувалася.
Завдання археологів – з’ясувати стан збереження фундаментів будинку та простежити його історію у різні часи. Цього року фахівці заклали археологічні розкриття у внутрішньому дворику будинку. Найбільш рані матеріали, які вдалось виявити, – це фрагменти керамічного посуду, що датується кінцем ХІІІ - XIV століттям. У наступному році співробітники «Рятівної археологічної служби» дослідять значну частину внутрішнього дворику, що, ймовірно, дасть більше інформації як про саму будівлю, так і про давнє заселення цієї ділянки.
Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію унікальної будівлі. За три роки одну з найзнаковіших історичних пам’яток Львова мають відновити.
За гроші гранту планують укріпити та зробити гідроізоляцію фундаментів, стін, відновити чільний та внутрішній фасади будівлі, частину даху й інтер’єрів першого поверху, впорядкувати внутрішнє подвір’я, створити умови для експонування колекції архітектурних і скульптурних деталей з фондів Львівського історичного музею.
Підготували: Анна Джунківська та Олена Ляхович.
