Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура  |  Історія

Стратегія "Шевченківського гаю": візит-центр і монахи-актори

5 липня відбулася презентація та обговорення стратегії розвитку Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького на 2017 - 2027 роки. Стратегію представив директор музею Роман Назаровець, - повідомив кореспондент Гал-інфо.

Значну увагу під час презентації Роман Назаровець акцентував на звіті за період 2014 - 2016 років. Стосовно ж напрямків і пріоритетів, то тут особливої конкретики представлено не було.

Стратегія розвитку Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, відомого як «Шевченківський гай», розрахована на десять років.

У стратегії сказано, що музей – це місце збереження унікальної української спадщини. Його площа 36,5 га. Офіційно заснований 1971 року. Тут зберігається 110 дерев’яних пам’яток архітектури та 21 тис. експонатів. Музей має вісім етнозон. Тут працює 120 осіб.

«У нашому музеї найбільша кількість сакральних об’єктів. Він є другим за величиною скансеном у Європі», - зазначив Роман Назаровець.

За його словами, за 2013-16 роки було перевезено три пам’ятки. А для пошуку експонатів організовано 300 експедицій.

Роман Назаровець зазначив, що пріоритетом для музею є збереження унікального історичного середовища просто неба та створення фондосховища з відкритими експозиціями.

Окрім того, у планах музейників створення «інтерактивного давнього ремісничого містечка». Він зазначив, що великим попитом серед відвідувачів користується куточок із живими тваринами. Щомісяця у музеї проводять різноманітні свята та фестивалі.

За словами Романа Назаровця, одна із головних проблем музею – це відсутність інфраструктури.

«Ми зробили центральну алею, а решта доріжок у поганому стані, нема де похарчуватися, нема освітлення, туалетів недостатньо», - сказав Роман Назаровець.

Врятувати «Шевченківський гай»: будівництво скандального візит-центру призупинено

Пріоритетом для дирекції залишається будівництво візит-центру. Щоправда тепер його називатимуть «сучасним інформаційно-освітнім центром», який має розміщуватися на вході до музею. Саме тут і мають облаштувати достатню кількість туалетів, а також велике кафе та сучасний конференц-зал. Тут же мають відбуватися виставки, презентації  та конференції.

Як зазначив Роман Назаровець, за основу взяли «найкращі прилади інформаційних центрів музеїв Європи». Окрім того, є проект нової парковки.

Фото - Гал-інфо.

В частині реставрації пам’яток, музейники сподіваються на фінансування від Львівської міської ради, а також на співпрацю із меценатами. Головним меценатом назвали Свято-Іванівську лавру Студійського Уставу УГКЦ, яка розміщена на території музею.

Як у Львові відроджується Лавра заснована Андреєм Шептицьким

Роман Назаровець зазначив, що цього року саме лавра власними силами та за сприяння небайдужих до цього особливого місця львів’ян були зібрані кошти на 30 тис. штук ґонту для порятунку старовинної церкви св. Архистратига Михаїла з с. Тисовець (1863 року).

Додамо, що власним коштом монахи виготовили проектно-кошторисну документацію за 150 тис. грн. Власне, документацію довелось виготовляти, адже її на церкву Св. Арх. Михаїла в Музеї просто не було, вона загубилася.

Монахи купили 30 тис. штук ґонту для порятунку церкви в "Шевченківському гаю"

Цього року музейники мають намір відреставрувати не лише церкву Св. Арх. Михаїла, але й хату та комору з с. Зарічево, школи з с. Бусовисько. Роман Назаровець зазначив, що на перекриття школи меценати вже передали ґонт.

Директор музею наголосив, що цього року депутати Львівської міської ради виділили рекордну суму коштів – 2 650 000 грн. Він наголосив, що за попередніх каденцій гроші на музей практично не виділялися.

Церква з с. Кривки. Фото - Гал-інфо.

Роман Назаровець зазначив, що станом на 1995 рік у незадовільному стані було 49% об’єків, а от у 2017 році лише 17%.

Ще одне питання, яке турбує дирекцію, – це відсутність парковок біля музею та погана логістика. Для того, щоб полегшити відвідувачам процес добирання мають намір відкрити маршрут «чудо-бусу». Окрім того, час від часу до  музею курсує ретро-поїзд.

До «Шевченківського гаю» поїде «чудо-бус»

Додамо, що представлену стратегію будуть виносити на розгляд виконавчого комітету Львівської міської ради.

Варто зазначити, що незважаючи на акцентування уваги на реставрації пам'яток, конкретного плану та строків реставрації по кожному об'єкту директор не представив. Окрім того, у стратегії не відображена спрівпраця з Свято-Іванівською лаврою.

Нагадаємо, що 1 травня, у адміністративному приміщенні музею звершили чин освячення монастирської каплиці Свято-Іванівської Лаври Студійського уставу УГКЦ. На одній із стін каплиці реставратори відкрили 70% унікальних для Львова фресок, які є працею студитської іконописної школи.

Реставратор Ірина Гірна відкриває фрески. Фото - Гал-інфо.

На запитання Гал-інфо що ж робитимуть із відкритими фресками Роман Назаровець відповів: «Не можемо робити якихось заяв, бо реставраційними роботами займається монастир Свято-Іванівської лаври. З травня жодних реставраційних робіт я не помітив. Два місяці нічого не роблять. Зараз там пауза. Ми планували, що там можна робити відкриті експозиції музею Андрея Шептицького, щоб люди туди заходили. Як буде далі ми будемо вирішувати з монастирем».

71 рік мовчання. У Львові залунала молитва в каплиці, яку «совіти» намагалися знищити

Окрім того, нещодавно громадськість мала зауваження щодо реставраційних робіт щодо церкви Св. Арх. Михаїла, на перекриття якої монахи дали ґонт.

Відповідаючи на запитання Гал-інфо, Роман Назаровець прокоментував це так: «Інформація неправдива. Коли постало питання про спонсорство монастирем реставрації даху, кошторисник музею надала інформацію, що  для перекриття дахів потрібно 30 тис. ґонту, а для кожухування стін – 9,7 тис ґонту. Нам монастир надав 30 тис. Ґонту, тому робимо заміну даху. Реставрацією займається людина, яка 25 років з цим працює, на його думку, варто заміняти лише декілька ґонтин, які є на стінах, адже фактично стіни є цілі. Ми повністю те, що нам передано, використали на заміну даху. Якщо буде потрібно, то ми покличемо експертів з «Укрзахідпроектреставрація». У випадку потреби, ми знайдемо ці 10 тис. ґонту для заміни на стінах».

Щодо критичності стану сакральних об'єктів Роман Назаровець зазначив, що у найгіршому стані перебуває церква святої Параскеви з с. Стоянів, яка експонується в етнозоні «Львівщина».

«Критична ситуація з опоясанням, боковини церкви треба замінити. З бюджету розвитку Львова виділені кошти, і ми робимо проект реставрації. Вона у нас одна у критичному стані. Церква не тече, але боковини ми тимчасово закрили рубероїдом. Це не дуже приглядно, але ми робимо все, і міська рада нам допомагає», - сказав Роман Назаровець.

Церква святої Параскеви з с. Стоянів. Фото - Гал-інфо.

Також Гал-інфо поцікавилося, яка ситуація із етнозоною «Львівщина», яка практично стояла у руїнах.

«Коли я у 2014 році прийшов, то «Львівщина» була у найгіршому стані серед усіх етнозон. Станом на зараз робимо проект рестарації по церкві з с. Стоянів. Думаю, що розпочнемо ремонтні роботи вже цього року. Ми вже зробили комору на «Львівщині», на 95% у нас готова гончарня. Цього року завершимо перекриття хати з с. Оглядів. У нас залишиться лише один об'єкт – хата з с. Сілець. Мені також трохи було прикро, що «Львівщина» в такому стані. Не хочу говорити про «попередників», але такий стан був. Думаю, що «Львівщина» найближчим часом буде виглядати достойно», - запевнив Роман Назаровець.

Під час обговорення стратегії виступив заступник директора Інституту пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури України, Президент НКУ «ІКОМОС» Микола Гайда. Варто зазначити, що його виступ середовище сприйняло дещо вороже.

Микола Гайда наголосив на потребі співпраці музею та лаври, а також нагадав, що генеральний план напрацьований у 1976 році, передбачав спорудження на території, яку планують віддати під сумнозвісний візит-центр, адміністративного корпусу та фондосховища, з якими у музею є проблема. Натомість теперішнє приміщення адміністративного корпусу, яке є колишнім монастирським приміщенням, мали б віддати монахам Свято-Іванівської лаври.

Загадка зниклої землі «Шевченківського гаю»

Головний архітектор «Шевченківського гаю» Ігор Цимбровський заявив, що фондосховища музею мають залишитися у чинному адміністративному приміщенні.

Він наголосив, що у жодному із подібних музею світу не ведеться культової діяльності в сакральних об’єктах, які розміщені в музеї. Начебто винятком є лише церква з с. Кривки.

Нагадаємо, що дерев’яна церква зі с. Кривки мала стати головним храмом Свято-Іванівської лаври, яку заснував митрополит Андрей Шептицький. Перевезенням церкви займався брат митрополита Андрея – архімандрит студитів Клементій Шептицький. У 1930 році церкву перенесли, а 7 липня 1931 року відбулося її освячення. Це перший і найдавніший об’єкт у музеї.

Присутні на заході представники музею доволі ворожо реагували на згадку про монахів та натякали у виступах на те, що церква, начебто, хоче забрати територію музею.

Церква з с. Кривки. Архівне фото.

Головний хранитель музею Руслан Сірий заявив, що лавра не представила своєї стратегії розвитку. Він заявив, що монахи своїм втручанням зміни вигляд церкви з с. Кривки. Також він заявив, що якщо лавра хоче діяти на території музею, то монахи «мали стати б акторами» і «тихо молитись», відновити тогочасний монаший побут і якщо потрібно, то вбиратися у вбрання ХVІІ ст..

«Треба було саме так відробити лавру і створити автентику», - заявив він.

Загалом склалося враження, що порозуміння між середовищем музею та лаври нема. Натомість існує ворожість та конфронтація.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...