Обережний, політкоректний і поміркований… таке перше враження складається про нового начальника УМВСУ у Львівській області Михайла Цимбалюка. Після більш як місяця перебування на новій посаді головний правоохоронець Львівщини наважився нарешті „вийти до людей” і 16 лютого провів свою першу прес-конференцію у Львові, щоб розповісти пресі, а через неї і громадськості, про найближчі плани у роботі обласної міліції. Жодних різких заяв, сенсаційних повідомлень, чи, тим більше, якихось звинувачень, що було цілком звичним чути від екс-керівника обласних правоохоронців Віталія Максимова, з уст Михайла Цимбалюка не прозвучало. Навпаки, виглядає на те, що прийшовши у Львівську область, він почав з того, що проаналізував помилки свого попередника і почав їх виправляти, заробляючи собі на цьому додаткові дивіденди.
Так, як один із найбільших „промахів” Київ постійно закидав Максимову незадовільну боротьбу з наркообігом на Львівщині. Отож і не дивно, що на новій посаді пан Цимбалюк почав саме з цього. Приїхавши у Львівську область, він негайно запропонував міністру внутрішніх справ розпорядитися провести у Львівській області комплексне відпрацювання щодо протидії наркозлочинності.
Поряд з тим, працюючи на центр, головний правоохоронець не забув і те, що треба, якщо не здобувати симпатиків, то, принаймні, не наживати ворогів серед місцевих, адже саме численні скандали „зі своїми” багато в чому підірвали репутацію Віталія Максимова на Львівщині. Зрозуміло, що Михайло Цимбалюк, який до призначення в нашу область встиг набути великого досвіду роботи як у правоохоронних органах (працював начальником Державтоінспекції Тернопільської області, згодом заступником начальника обласної міліції в цьому регіоні, а потім очолював правоохоронні органи Рівненщини і нарешті був начальником департаменту кримінальної поліції у справах неповнолітніх), так і на державній службі (свого часу очолював Тернопільську ОДА), вже навчився всіх тонкощів дипломатії і як ніхто інший розуміє, наскільки вона важлива як для роботи, так і для створення позитивного іміджу. В цьому контексті головний правоохоронець області спрямував свої зусилля у трьох напрямках — навести робочі конструктивні стосунки з владою, зарекомендувати себе як вимогливого, але справедливого і розважливого керівника перед львівськими правоохоронцями і, звичайно ж, „увійти в довіру” до представників львівських ЗМІ.
Співпрацю з владою пан Цимбалюк почав зі знайомства з міським головою Львова Андрієм Садовим. „Я вчора зустрічався з міським головою, і він, на мій погляд, дуже зацікавлений у тому, щоб у Львові була стабільна ситуація. Він налаштований на співпрацю з правоохоронними органами”, — наголосив генерал-майор.
Зрештою „сподобатися” львівському мерові правоохоронцю стало зовсім не важко. Після постійних конфліктів з Максимовим, який, попри те, що достатніх доказів для відкриття кримінальної справи так і не назбирав, вперто доводив наявність фальсифікацій у використанні коштів на святкування 750-річчя Львова, Андрій Садовий був би радий, напевно, будь-якому новому начальнику обласної міліції, лише щоб пішов Віталій Вікторович. Тим більше, що пан Цимбалюк дав доручення створити зовсім нову слідчу груп щодо розслідування фінансових зловживань під час організації святкування 750-річчя Львова, тим самим показавши Садовому, що він насамперед хоче з’ясувати істину, а не зводити цю справу до міжособистісних порахунків.
Головний правоохоронець області вже встиг познайомитися і з керівником Львівської ОДА Петром Олійником. Й попри те, що Олійник напередодні заявляв у пресі, що призначення Цимбалюка — це було перше призначення на Львівщині, яке з ним не погодили, налагодити дипломатичні стосунки обом керівникам все-таки вдалося.
„В нас нормальні робочі стосунки. При зустрічі пан Олійник запропонував мені випити з ним чаю, і я не відмовився…”, — зазначив пан Цимбалюк.
Перед львівською пресою пан Цимбалюк постав як людина, яка не проти конструктивної критики у свій бік і яка хоче, щоб люди знали всю правду про роботу міліції. Власне, щоб журналісти мали доступ до першоджерела, головний правоохоронець області попросив їх записати номер свого робочого мобільного телефону і запевнив, що завжди готовий спілкуватися зі ЗМІ. За час своєї роботи генерал-майор вже, мабуть, зрозумів, що вміння, а головне готовність завжди спілкуватися з пресою — це вже щонайменше половина успіху будь-якого керівника, а то і левова частка успіху.
У роботі ж з особовим складом міліції ситуація є не настільки простою, адже як-не-як, але доведеться когось звільняти, а це завжди неприємно і позитивного іміджу керівнику не додає. Однак, як запевнив Михайло Цимбалюк, масових звільнень в міліції не буде, навпаки, всі мають право на другий шанс, нехай вони навіть одного разу вже „оступилися”. Єдине, що не прощатиме своїм свої підлеглим генерал-майор, — це порушення прав людини та знущання над затриманими чи підозрюваними. За це, як він запевнив, одразу ж звільнятимуть з правоохоронних органів.
Поряд з тим, кілька правоохоронців керівних ланок своїх насиджених місць найближчим часом таки позбудуться. Так, перша черга звільнень в правоохоронних органах „скосила” начальника Залізничного райвідділу міліції Львова, а також найближчим часом може зачепити керівництво обласної ДАІ, управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та ще одного із керівників львівських райвідділків. УМВС Львова, яке, як вважає Михайло Цимбалюк, сьогодні хіба що заважає нормальній роботі райвідділів міліції Львова, на доведення своєї ефективності дали один місяць. Якщо за цей час львівські міліціонери не покажуть, як треба працювати, то і їх чекає низка змін. Щоправда, про можливість звільнення з посади головного правоохоронця Львова Олега Попова Михайло Цимбалюк говорить дуже обережно, пояснивши, що ще не настільки добре вивчив його роботу, щоб роботи якісь кардинальні висновки.
То все ж таки, чи чекають найближчим часом правоохоронні органи Львівщини кардинальні кадрові зміни, хто піде, а хто прийде на його місце, а також про перші враження Михайла Цимбалюка на посаді начальника УМВС області в інтерв’ю „Гал-info” з головним правоохоронцем Львівщини.
– Михайле Михайловичу, Ваш попередник на цій посаді Віталій Максимов постійно скаржився, що міліція Львівщини є найкорумпованішою серед усіх, де йому доводилося працювати. У Вас також є чималий досвід роботи у правоохоронних органах України, то чи поділяєте Ви думку пана Максимова?
– На моє переконання, більшість людей, які працюють в правоохоронних органах Львівської області, є порядними, чесними та добросовісними. Я не виключаю, що є невеличка частина людей, які справді ганьблять честь мундира, однак їх зовсім небагато. Саме тому, за той місяць, який я вже перебуваю на посаді, в мене не склалося такого негативного враження про міліцію Львівщини, яке було у Віталій Максимова.
Ще раз наголошу, що більшість правоохоронців — це порядні люди і справжні фахівці. Частина із цієї більшості — це молоді люди, яких ще треба вчити, але вони є добросовісними. Той же відсоток людей, які недостойні працювати у правоохоронних органах, я б хотів все-таки, щоб він не робив негативного фону міліції області.
– Чи є такі правоохоронці, яких звільнив Максимов, але вони можуть бути поновлені на своїх посадах як за рішенням суду, так і з Вашої ініціативи?
– Справді, є кілька таких судових рішень. Однак це не перші особи міліції: не генерали чи полковники, а керівники середньої ланки. Якщо не помиляюся, то наразі таких людей є двоє чи троє. Зокрема, в мене є інформація, що за рішенням суду поновили колишнього начальника лінійної міліції Львівського аеропорту, якого звільнили 2-3 роки тому. Однак, щоб люди поновлювалися на посаді масово — десятками — такого, звичайно, не буде.
– А як щодо колишніх заступника начальника карного розшуку області, заступника начальника міської міліції та начальника карного розшуку міста, яких у квітні 2006 року звинуватили у „кришуванні” відстійника автомобілів у Дублянах? Попри всі звинувачення Максимова кримінальної справи проти цих осіб так і не відкрили і з’являлася інформація, що нібито суд от-от поновить їх на посадах.
– Поки що ніхто поновлювати їх не планує. Втім, наразі і немає ніякого конкретного рішення щодо їхньої участі у функціонуванні цього відстійника. Хоча інформація, через яку вони були звільнені, частково все-таки підтвердилася.
– Коли пан Максимов йшов із посади, то запевнив журналістів, що дасть Вам деякі рекомендації щодо кадрової політики, зокрема, назве прізвища людей, які, на його думку, недостойні працювати в міліції. Чи поділився він з Вами своїми міркуваннями з цього приводу і чи прислухалися Ви до його рекомендацій?
– Він давав мені свої рекомендації. Зрештою, я й сам просив Віталія Максимова, щоб він сказав свою думку. І насамперед це стосувалося керівників, з якими він працював. Загалом він дав позитивні характеристики цим людям, за винятком 2-3 осіб, які були призначені ним, але, як виявилося, не зовсім вдало. Поки що вони ще працюють і я не планую звільняти цих людей, просто буду більше до них приглядатися, тому я б не хотів називати ці прізвища.
– Генерал-майоре, чи прийде разом з Вами на Львівщину хтось із Вашої команди?
– Ну… Я можу сказати, що навіть якщо прийдуть, то це буде дуже невелика кількість керівників середньої ланки. Це не будуть заступники, це не будуть керівники, це буде невелика кількість людей, які просто допомагатимуть мені розібратися у ситуації. Назвати їх зараз неможливо, тому що, чесно кажучи, конкретних ідей ще нема.
– А як щодо людей Віталія Максимова, зокрема і заступників начальника УМВС області, які прийшли разом з ним, чи залишаться вони на своїх посадах? Чи не хоче Максимов забрати їх зі собою?
– Найближчим часом — це понеділок-вівторок — я буду в Києві і зустрічатимуся там з Віталієм Максимовим. Я думаю, що на цій зустрічі ми дещо визначимося у цьому плані.
– Одним із найбільших прорахунків Максимова називали незадовільну боротьбу із розповсюдженням наркотиків. Пане Михайле, чи не через це Ви, власне, і почали активно працювати над цією проблемою, щоб не повторювати помилок свого попередника?
– Проблеми в цьому плані в області дійсно були і дуже серйозні. Це визнав і сам Віталій Вікторович. Мені треба було свою роботу з чогось починати, і я почав там, де, як кажуть, тонко, щоб не рвалось…Це, звичайно, була одна із основних причин, чому ми так активно розпочали з боротьби з незаконним обігом наркотиків.
– Пан Максимов постійно скаржився, що львівська влада не виділяє жодних коштів на міліцію, Ви ж наголосили, що є противником того, щоб влада фінансувала правоохоронні органи. Як у цьому контексті Ви ставитеся до ініціативи міського голови Львова створити в місті муніципальну міліцію?
– Я ставлюся до цього позитивно. Коли я сказав, що проти, щоб міліції допомагала влада, я мав на увазі те, що коли влада виділяє кошти правоохоронним органам, то вона їм не допомагає, а виконує свої функціональні обов’язки. Керівники зобов’язані фінансувати боротьбу зі злочинністю на тій території, якою вони керують.
Що ж до створення місцевої міліції, то, на мою думку, це майбутнє… Має бути кримінальна міліція, яка має займатися розкриттям злочинів, боротьбою з наркоманією тощо, а місцева міліція — це ті підрозділи, які створюються з ініціативи органів місцевого самоврядування і, відповідно, фінансуються ними. Відповідає така міліція за охорону громадського порядку, масових заходів. Гадаю, що місцева Державтоінспекція теж має фінансуватися містом. Вважає міська влада, що їм потрібно 100 таких працівників, будь ласка, фінансуйте, розробляйте їм обов’язки, хай вони працюють під вашим керівництвом.
– Ви вже зустрічалися з міським головою Львова. Чи йшлося на цій зустрічі про створення муніципальної міліції у місті і чи є вже якісь конкретні напрацювання у цьому напрямку?
– Все-таки основною темою нашої бесіди була організація роботи міліції у Львові, а також використання 2,5 млн грн, які міська влада нещодавно виділила правоохоронним органам на придбання транспорту, покращення матеріально-технічного забезпечення міліції. У тому числі, як варіант на майбутнє, ми говорили про те, що нам треба запрошувати до Львова поліцейських із сусідніх держав, особливо західноєвропейських, їздити туди, обмінюватися досвідом і напрацьовувати план заходів, бо, можливо, Львів стане пілотним проектом для України як можна створити муніципальну чи місцеву, як ми її називаємо, міліцію. Чому б ні? Колись же треба починати роботу в державі в цьому напрямку.
Розмовляла Оксана ЛАБОЙКО
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ