Слухай онлайн
Історія

У Львові археологи розкопали давній цвинтар

Археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України досліджують прицерковну територію однієї з найстаріших церков Львова - Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького. Під час досліджень археологи виявили більше 30 поховань, які датуються не пізніше ніж кінець XVIII ст. Поховання розміщені на глибині від півметра до двох з половиною метрів від нинішньої поверхні. Про свої знахідки археологи розповіли Гал-інфо.

Церква Святого Миколая (УПЦ КП) вважається однією із найдавніших православних святинь. Львова. Точна дата будівництва храму невідома, однак, за деякими джерелами, у 1300 році церква вже існувала. Згодом її декілька разів перебудовували.

Археологів ніхто не кликав

Директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук розповів Гал-інфо, що первісно церква була цілком інакшою, ніж вона виглядає тепер. Однак, дослідники не мають точної відповіді ані коли вона була споруджена, ані як тоді виглядала. 

Він наголосив, що ситуація з реставрацією церкви Святого Миколая ще раз показала, що у Львові недостатньо уваги приділяють археології. Через те, що первинно проект реставрації не передбачав археологічних досліджень, то вони почалися пізніше, в терміновому порядку, лише з початком реставраційних і будівельних робіт.

«Археологів ніхто на ділянку не кликав. Про реставрацію пам’ятки національного значення церкви Святого Миколая ми дізналися випадково. Відповідно до нормативно-правових актів, археологічні дослідження на цій території, тим більше на пам’ятці національного значення, повинні бути у складі комплексних наукових досліджень, які передують розробці проекту реставрації пам’ятки. Натомість археологам довелось працювати паралельно з будівельниками і, досить часто, в авральному порядку. Можливо, якби проект реставрації був виконаний належно і з урахуванням усіх вимог, сьогодні ми би мали не лише низку питань, але і відповідей», - заявив Олег Осаульчук.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/9

Він наголосив, що керівник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець запевняла його, що йдеться лише про реставрацію фасаду та даху. Натомість проект передбачав і земляні роботи, та археологічних досліджень вже традиційно ніхто не планував.

«Врешті погодилися зробити мінімальні пам’ятко-охоронні роботи там, де будуть колодязі глибоною півтора - два з половиною метри», - сказав Олег Осаульчук.

Археологи не помилилися і в кожному шурфі, які були закладені на місці майбутніх водозбірних колодязів, виявили давні поховання і давній культурний шар товщиною до трьох метрів.

«Ми заклали один шурф при вході до церкви Миколая, щоб прояснити деякі питання побудови і розвитку цієї церкви. Реставраційні роботи передбачають заміну підпірної стінки. Коли почали знімати стару підпірну стінку та копати котлован, то виявили цвинтар. Роботи, які ми робимо під підпірною стінкою нашим договором не враховані. Прикро, що в місті з такими історичними традиціями і з потужною археологічною школою, органи охорони культурної спадщини допустили таку велику та прикру помилку. Проект реставрації був зроблений без урахування археологічних робіт і вже на етапі реставрації пам’ятки», - зазначив Олег Осаульчук.

Що знайшли?

Як розповів Гал-інфо керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Микола Шніцар, археологи вже більше місяця працюють на цій ділянці.

«Загалом було закладено вісім шурфів в місцях, де мають бути колодязі для водовідведення від церкви. Ще один шурф, за нашої ініціативи, було закладено при вході у церкву, безпосередньо при фундаменті, щоб з’ясувати, наскільки автентичним є сучасний храм, чи є там нашарування давньоруського часу? Загалом ми з'ясували, що сучасна церква була значно перебудована починаючи з кінця XVIII ст.», - зазначив Микола Шніцар.

За словами археолога, при вході виявили частину фундаменту, можливо давнього, але він істотно перебудований. У решті закладених шурфів було виявлено порядку 11 поховань. Однак археологи продовжують знаходити поховання на місці підпірної стінки.

Намисто на шиї. Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Намисто на шиї. Фото: Олена Ляхович
1/21

«На сьогодні відкрили вже 37 поховань. Більшість - безінвентарні. На одному похованні, ймовірно жіночому, виявили намистини. Припускаємо, що це могла бути вервиця, але хрестик не зберігся», - сказав Микола Шніцар.

Він зауважив, що на цьому місці поховані чоловіки та жінки. Також виявлено близько 5 дитячих поховань, є навіть поховання немовляти.

«Біля церкви традиційно ховали парафіян незалежно від їхнього соціального статусу. Майже біля кожної церкви у місті існував цвинтар. У 1783 році австрійська влада ліквідувала всі цвинтарі в межах Львова і винесла за межі міста. Всі поховання, які ми тут знаходимо, не повинні бути пізнішими кінця XVIII ст. Точно датувати їх неможливо, адже у поховальних ямах матеріалу практично немає. Однак бачимо, що поховання теж досить різного часу. Маємо випадок, коли чотири поховання перерізають послідовно одне одного. Ймовірно проходив якийсь час, 50-100 років, і на місці поховання могли ховати знову. На цій ділянці ми розкрили майже всі поховання», - зазначив археолог.

У Львові археологи продовжують дослідження біля церкви Миколая

Микола Шніцар припускає, що на прицерковній території можуть бути й інші поховання. 

«На території церкви їх точно є більше, густота яких збільшується у південному напрямку. Усі поховані за християнським обрядом головою на захід, орієнтовані на церкву, і мають відхилення в південну сторону», - пояснив дослідник.

За його словами, археологи порадилися з служителями храму, і дійшли згоди, що виявлені людські останки будуть перепоховані на прицерковній території.

Під час розкопок археологи виявили незначну кількість кераміки, орієнтовно XIII ст., і одну намистину. Її знайшли не у похованнях, а безпосередньо у культурному шарі.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/6

Що нового розкажуть дослідження про історію Львова?

Як наголосив Олег Осаульчук, церква Святого Миколая вважається найдавнішою спорудою давньоруського часу у Львові. Орієнтовно її датують XIII-XIV ст.

«Ми побачили, що церква багаторазово перебудовувалася. При заглибленні в ґрунт на півметра було виявилено поховання. Зараз проводимо ще польові роботи. Згодом почнемо опрацьовувати зібрані матеріали. Те, що ці роботи дали вже багато неоднозначної інформації – це факт. Інша справа, наскільки вдасться скорелювати це з наявною інформацією про будівництво, розвиток церкви та господарювання на цих теренах. Натомість під час дослідження перед нами вже поставило цікаве питання: чому рівень поверхні давньоруського часу на два метри нижчий за сучасний вхід до церкви? Чим це пояснити? Не могли ж тоді по драбині входити до церкви? І це лише одне питання, на яке потрібно шукати відповідь», - сказав Олег Осаульчук.

Нагадаємо, що археологічні роботи на цій ділянці розпочались всередині квітня цього року.

Більше відео дивіться на нашому каналі YouTube.

Підготували Олена Ляхович та Анна Джунківська.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...