Слухай онлайн
Політика

Україна йде у НАТО і ЄС

Минулого тижня Україна зробила ще два кроки до повноцінного членства в Європейському Союзі – отримала асоціацію з ЄС і зареєструвала у Верховній Раді законопроект №6470, який на законодавчому рівні передбачає членство України в НАТО.

Гарні минулотижневі новини доповнила інформація про позитивне рішення в суді Стокгольма у справі «Газпрому» і про фінансування в Україні трирічного проекту «Антикорупційної ініціативи ЄС». Хоча не обійшлось і без «ложки дьогтю»: Transparency International не бачить належних результатів боротьби з корупцією. На міжнародній арені теж відбулось чимало цікавих подій. Путін фатально провалив свій вояж у Париж, смиренно попросив допомоги в американського бізнесу, пригрозив Німеччині ймовірними атаками хакерів, а Британію, як молодшого партнера США, методами КГБ примушував до співпраці. Пекін завдав Москві мільярдних економічних збитків, КНДР і далі погрожує світові ядерною програмою, США вийшли із кліматичної угоди, а контррозвідка Македонії демаскувала кремлівських «кротів» на Балканах.

В Україні наступна геополітична перемога

Президент Петро Порошенко привітав українців із черговою великою перемогою, внаслідок якої Україна стала ще на крок ближче до європейського майбутнього. У цей історичний вівторок, 30 травня, Сенат Нідерландів проголосував за ратифікацію «Угоди про асоціацію Україна – Європейський Союз». На своїй сторінці у Facebook президент написав: «Ми твердо налаштовані йти до нашої стратегічної мети. Європа – це наш цивілізаційний вибір!»

Українці бурхливо відреагували на таку гарну новину. Користувачі соціальних мереж, зокрема, активно вітали один одного і дякували президентові та українським дипломатам за успішно виконану працю.

Нагадаємо, роботу над текстом Угоди започаткував президент Віктор Ющенко у 2007 році, а завершив президент Петро Порошенко. Остаточний текст Угоди був завершений у 2013 році, проте маріонетка Кремля Янукович його саботував. Підписання відбулось уже у 2014 році – після Революції Гідності. Впродовж 2014-2017 років Угоду ратифікували Верховна Рада, Європарламент, а також національні парламенти усіх країн Європейського Союзу.

Біля розбитих кремлівських ночв

Незважаючи на витрачені мільйони рублів руских платників податків із метою блокування або максимального відтягнення терміну ратифікації Угоди, Нідерланди прийняли рішення ратифікувати документ. Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів, назвав ратифікацію «Угоди про асоціацію Україна-ЄС» цивілізаційною підтримкою України. Рютте дипломатично дав зрозуміти, що проплачені рускі рублі – це добре, проте виконання в ЄС спільно прийнятих рішень – важливіше і далекоглядніше.

На Москві від несподіванки отетеріли, що великого кремлівського геополітичного стратега так елементарно використали наче якогось простака. Маша Захарова на сайті МЗС РФ обурено написала: «Фактично, голландський народ, який сказав «Ні» асоціації з Україною, обвели навколо пальця. Зробили це його власні лідери, які в черговий раз взяли на озброєння відверто русофобську пропаганду, що, до речі, є прямим підтвердженням антирускої суті «Угоди про асоціацію Україна-ЄС», скільки б нас не запевняли у протилежному. Цілком передбачувано під час недавніх дебатів все знову звелось до бездоказових тверджень стосовно провокацій Москви. А тому набули активності заклики до загальноєвропейської солідарності перед обличчям міфічної рускої загрози».

Нагадаємо, в лютому ЗМІ з’ясували, що у кампанії проти асоціації з Україною, яку активно провадили у 2015-2016 роках, стирчать «кремлівські вуха». Зокрема, у розслідуванні журналістів «New York Times», у статті «Як фальшиві українці вплинули на референдум у Нідерландах», йдеться про те, що разом із офіційними кремлівськими агітаторами проти асоціації працювала «українська команда» – група емігрантів із РФ, чиї симпатії були на боці Москви і які видавали себе за українців. Зрозуміла річ, що не безкоштовно.

НАТО в законі

Андрій Парубій, голова Верховної Ради, повідомив, що стремління до участі України в НАТО необхідно закріпити на законодавчому рівні як пріоритет зовнішньої державної політики. На своїй сторінці у Facebook він написав: «Після відвідин Парламентської Асамблеї НАТО у Тбілісі і за результатами надзвичайно плідного спілкування з нашими союзниками та партнерами з Північно-Атлантичного Альянсу, я прийняв рішення, що членство України в НАТО, як пріоритет державної зовнішньої політики, потрібно визначити на законодавчому рівні. Тому у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6470, яким ми пропонуємо внести відповідні зміни до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і до Закону України «Про основи національної безпеки України». Нагадаю, що цього року Україна відзначає 20-ліття Хартії про особливе партнерство з НАТО. Ухвалення такого Закону – це важливий знак для наших союзників!».

Спікер українського парламенту переконаний, що НАТО – це гарант безпеки в усьому вільному світі, а також єдина у світі сила, яка здатна зупинити агресивну путінську Московію. Отож Україна обов'язково стане учасницею Міжнародного оборонного союзу!.

Twitter-battle на користь України

Світові ЗМІ оцінили англомовну дискусію офіційного аккаунту України у Twitter, який дотепно порівняв РФ із СРСР у полеміці стосовно етнічної приналежності київської княжни Анни Ярославни. За українсько-рускими історичними дебатами з цікавістю спостерігали CNN, Vox, «Independent», «Радіо Свобода», «BuzzFeed», «Daily Beast» та інші світові видання, а домінуючі заголовки були на кшталт «Україна висміяла Росію у Twitter».

Кримінальна справа проти РФ

Україна відкрила кримінальне провадження проти посадових осіб РФ «за фактом розв'язання посадовими особами РФ, посадовими особами державних органів і органів місцевого самоврядування Криму «гібридної війни» проти України». Провадження порушила прокуратура Автономної Республіки Крим (структурний підрозділ, збережений у рамках Генеральної прокуратури України).

У прес-службі СБУ повідомили, що справа ґрунтується на «інформації, яку зібрала Служба безпеки України про конкретні злочинні дії руских спецслужб в інформаційному просторі України, а особливо в Криму, напередодні, під час і після незаконного захоплення Кримського півострова». За твердженням СБУ, під час досудового слідства особливу увагу буде приділено «фактам підготовки до анексії Криму та штучного формування у населення півострова ненависті до України та її громадян, в тому числі й через ЗМІ та Інтернет».

«Чорний день» на Кремлі

В останній день травня Україна виграла у РФ проміжний судовий розгляд стосовно «Газпрому»: НАК «Нафтогаз України» отримав окреме рішення в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма у справі проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. Про це повідомила прес-служба «Нафтогазу». Отож Стокгольмський арбітраж прийняв рішення:

▪ задовольнити вимогу «Нафтогазу» про перегляд ціни в контракті на постачання газу від «Газпрому» із урахуванням ринкових умов;

▪ задовольнити вимогу «Нафтогазу» стосовно питання реекспорту газу;

▪ відмовити «Газпрому» у питанні застосування формули «Бери або плати»;

▪ відмовити «Газпрому» у клопотанні зобов'язати Україну оплачувати газ для кремлівських терористів на окупованих українських територіях.

Нагадаємо, станом на 29 травня 2017 року сумарні вимоги фінансової компенсації НАК «Нафтогаз України» до компанії «Газпром» в Арбітражному суді Стокгольма, за контрактом купівлі-продажу і транзитному контракту, становлять $30,3 млрд, а вимоги «Газпрому» до української компанії становлять $47,1 мільярда. Сума українських вимог може бути збільшена.

Цього ж дня «Газпром» також отримав постанову від Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження на суму 189,125 млрд гривень і накладення арешту на акції компанії «Газтранзит». Антимонопольний комітет України скерував до Міністерства юстиції вимогу про примусове стягнення з «Газпрому» 171,9 млрд ще у квітні. У виконавчому провадженні був врахований і виконавчий збір 17,193 млрд гривень.

«Газпром» погрожує Україні

Після фатальної для «Газпрому» поразки у Стокгольмському арбітражному суді, керівник компанії Міллер висловив погрози на адресу України, адже тепер йому доведеться сплатити величезний штраф, сума якого становить 172 мільярди гривень.

Нагадаємо, що в січні 2016 року Антимонопольний комітет України оштрафував «Газпром» на 85 мільярдів гривень через те, що компанія зловживала своїм монопольним становищем на ринку транзиту природного газу через територію України. У лютому 2017 року Київський апеляційний господарський суд залишив у силі вердикт, який передбачає стягнення штрафу з руского монополіста. Однак за рахунок пені ця сума зросла до 172 мільярдів гривень. АМКУ висловила вимогу арештувати майно і кошти «Газпрому», а також заборонити їхнє відчуження.

А пікантність цієї історії в тому, що «Газпром» віддавна є негласно приватизованою компанією Путіна, яку він застосовував як «гібридну зброю» проти України, Білорусі та Європи. І тепер за розмахування «газовим кийком» доведеться сплатити чималу суму. Але навіть не сума спричиняє істерику на Кремлі, а сам факт, що доведеться платити.

Україна вже стягнула з «Газпрому» частину штрафу, про що повідомив міністр юстиції України Павло Петренко. Він зазначив, що конкретні цифри офіційно оприлюднять найближчим часом.

У процесі стягнення газпромівського боргу Україні допомагатимуть іноземні партнери, які вже розробили спеціальний механізм. Якщо «Газпром» буде бундючитись, у нього конфіскують не тільки кошти, але й інше наявне майно. Міністр Петренко зазначив, що його відомство не концентрує увагу тільки на українських активах «Газпрому» (172 мільярди гривень), а на міжнародному рівні ставить питання про арешт активів компанії і за кордоном РФ.

Європейська співпраця України

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України повідомили, що інтерес до українських газосховищ мають не тільки країни Вишеградської групи, в яку входять Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, але також Туреччина та Італія. Ці країни володіють технічною можливістю закачувати і відбирати свої обсяги газу з українських підземних сховищ. У міністерстві звернули увагу на такі технічні чинники:

▪ можливість зберігання газу в ГТС – це крок до енергетичної незалежності;

▪ транзит і прокачування газу певним чином залежать від транзитера і постачальника, а газ у сховищах дає впевненість у впевненому проходженні опалювального сезону;

▪ українські підземні сховища газу є найбільшими в Європі, їх загальна ємність становить орієнтовно понад 31 млрд кубометрів.

На Москві зворохобились

Заборона реалізації в Україні руских ліків у найближчому майбутньому стане реальною – у міністерстві вже готують відповідні документи. На Москві розхвилювались, що така «деструктивна» заборона Києва завдасть Москві збитків на десятки мільйонів у доларовому еквіваленті. Крім того, на Москві остерігаються, що в Україні запровадять практику негласних заборон для аптек співпрацювати з дистриб'юторами країни-терориста.

Кшиштоф Седлецький, представник наглядової ради компанії «Біофарма», повідомив, що мав розмову з Уляною Супрун, очільницею Міністерства охорони здоров'я, яка повідомила, що опрацювання відмови від рускої фармацевтики відбувається активно й успішно. Спочатку відомство забезпечить присутність на українському ринку препаратів-аналогів, особливо тих, зникнення яких може бути проблематичним для пацієнтів і лікарів, а вже опісля буде запроваджувати повноцінну заборону рускої фармацевтики.

ЄС боротиметься з корупцією в Україні

Європейський Союз ініціював амбітний трирічний антикорупційний проект в Україні, загальний бюджет якого становить 16,84 млн євро. Про таку удачу радісно повідомили в прес-центрі Кабінету міністрів і запевнили, що зазначена сума буде належно освоєна в рамках «Антикорупційної ініціативи ЄС». Освоєння антикорупційних євро відбуватиметься в основному в Києві, хоча дещиця із зазначеної суми теж перепаде і окремим регіонам України.

Здебільшого антикорупційними євро будуть оплачувати спеціалізовану короткострокову і довгострокову інформаційно-консультативну підтримку, навчання і аналітичні дослідження, придбання спеціального обладнання, проведення семінарів із обміну досвідом. Кошти ЄС також будуть скеровані для:

▪ посилення можливостей органів державної влади, відповідальних за боротьбу з корупцією;

▪ забезпечення доброчесності працівників цих установ і органів юстиції;

▪ покращення парламентського нагляду за процесом реалізації антикорупційних реформ;

▪ залучення громадянського суспільства та ЗМІ до реалізації європейських антикорупційних заходів.

Станом на сьогодні в Україні за кошти платників податків без особливо видимого успіху, і на цьому неодноразово наголошували в ЄС, з корупцією борються понад десяток організацій:

▪ Національне антикорупційне бюро;

▪ Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

▪ Національне агентство з питань запобігання корупції;

▪ Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

▪ Державна служба фінансового моніторингу;

▪ Генеральна прокуратура;

▪ Національна поліція;

▪ Служба безпеки України;

▪ Комітет Верховної Ради з питань запобігання й протидії корупції;

▪ громадські організації;

▪ засоби масової інформації.

А ще на свою частку євро в антикорупційному фінансовому пакеті претендуватимуть і антикорупційні суди, як тільки будуть створені. Невже в ЄС насправді вважають, що отих 16 мільйонів вистачить на всіх та іще аж на три роки?

Києву встановили крайній термін для реформ

Українська влада має лише рік на те, щоби провести ключові структурні реформи у державі. Про це під час прес-конференції у Києві повідомив єврокомісар Йоганес Ган. Представник ЄС наголосив, що впродовж року в Україні необхідно ухвалити низку законів щодо медичної, пенсійної та земельної реформ, а також у питанні проведення приватизації.

В ЄС розуміють, що частина цих реформ не є популярною, саме тому рішення щодо них і буде важче ухвалити, чим ближче буде до виборів. Проте єврокомісар наголосив, що ці реформи необхідні для подальшого розвитку України. Іще Йоганес Ган рекомендував українській владі якнайшвидше запровадити європейські технічні стандарти для доступу українських підприємств до європейських ринків.

Transparency International: антикорупційних успіхів катма

Хосе Угас, голова організації Transparency International, здивований, що в Україні такі незначні результати у боротьбі з корупцією. Угас розповів про свою минулорічну зустріч із президентом України, генеральним прокурором, міністром юстиції, іншими представниками влади, під час якої його запевнили про активізацію боротьби з корупцією. Тоді в керівника Transparency International склалось враження, що керівництво України взялось за питання корупції всерйоз, а зокрема за створення антикорупційної інфраструктури. Таку інфраструктуру створили, проте очікувані результати мізерні.

Для Transparency International ситуація з антикорупційний трендом назагал, а справою Януковича та інших українських корупціонерів зокрема, виглядає не дуже прозоро. Тому організація звернулася до генпрокурора із пропозицією створити публічний державний реєстр таких справ, щоб обсяг розслідувань у сфері корупції був прозорим і зрозумілим.

Хосе Угас наголосив: міжнародний досвід доводить, що звичайні суди не в змозі адекватно провадити складні справи щодо корупції, тому що у багатьох країнах вона пов'язана з найвищими ешелонами влади. Через це звичайним судам набагато складніше зберігати незалежність від окремих політиків і політичних сил. За таких обставин обов'язково необхідні автономні корупційні органи, як теж і спеціально підготований антикорупційний суд.

Він вам більше не МінСтець, або Порошенко нарешті прозрів

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець написав заяву про відставку. Артем Біденко, держсекретар МІП України, повідомив: «Міністр мав розмову з керівництвом країни та членами Уряду, яким повідомив про своє рішення. Причиною відставки є погіршення стану здоров’я. Жодних політичних або інших мотивів не існує». До призначення нового міністра його обов'язки буде виконувати Еміне Джапарова, перша заступниця екс-міністра.

Артем Біденко вводить суспільство в оману, оскільки здоров'я Юрія Стеця не стало аж настільки поганим, щоби звільняти міністерське крісло. Інша річ – відсутність результатів роботи, які від нього очікували у часі війни з московським загарбником. Стець обіцяв багато, але робив мало. І тут необхідно з'ясувати: погані результати є наслідком природної нездатності екс-міністра належно організувати роботу міністерства, чи саботаж команди, яку він сформував.

Міністерство інформаційної політики повинно бути авангардом протидії кремлівській «гібридній інформаційній війні». Його речники повинні бути на слуху всього суспільства, але тільки вибірково в політиків, політичних експертів або аналітиків. Більшість активних громадян віддавна бачила, що Юрій Стець не може дати собі раду із поставленим завданням. Урешті це саме побачив і президент України.

Польські наркомани напали на українців

Видання «Gazeta Wyborcza» повідомила, що в Ґданську група нетверезих поляків напали на будинок українських заробітчан. Під час сутички українці отримали травми, дісталось і полякові, власникові фірми. Він намагався заступитися за своїх робітників, тому нападники накинулись на нього з кулаками. Польські дикуни жбурляли в українців заготовлене і принесене каміння, і вигукували українофобські гасла.

Як з'ясувалось, всі робітники працюють у польській компанії легально: із 60 осіб, 24 – громадяни України. На момент нападу в будинку знаходилось кілька українських заробітчан, двоє жінок і їхні діти. Згодом поліція затримала сімох зловмисників, в яких під час обшуку виявили кокаїн.

Польща міняє газові пріоритети

В Європі дуже великий потенціал має ринок скрапленого природного газу, а тому в Польщі вирішили замінити постачання газу з РФ на імпорт із північного напрямку. У Польщі вважають, якби Євросоюз був одностайним у рішенні енергетичної безпеки, тоді «Газпром» можна було б суттєво обмежити або й цілком усунути з європейського газового ринку.

А ще у Польщі знайшли нове газове родовище. Поки що енергетична компанія PGNIG проводить тестування потоку газу зі свердловини, щоб оцінити потенціал родовища. Компанія вже пробурила свердловину на глибину 3650 метрів і ще на 400 метрів горизонтально. Попередні випробування родовища показали його комерційну придатність.

Відродження Європи – геополітична поразка Кремля

Видання «The New York Times» пише, що Європа, до якої ставились як до  «гидкого каченяти» (її знехтувала Великобританія, висміяв Дональд Трамп, тероризував Путін) привела Еммануеля Макрона в Єлисейський палац як президента Франції. Макрон упродовж усієї своєї кампанії виступав переконаним прихильником Євросоюзу і його спільної валюти. Це було ризиковано: здавалось, що ідентифікація з Євросоюзом навряд чи могла бути вдалим вибором. Проте сталось навпаки: скептичне ставлення до євро і ЄС кремлівської фаворитки Марін Ле Пен, суперниці Макрона, обернулось для неї політичним самогубством.

Союз Франції і Німеччини постраждав після завершення «Холодної війни», оскільки втратив баланс під час об'єднання Німеччини, але загальна відданість європейській ідеї залишається фундаментальною для обох держав. Раптово, перед загрозою Brexit і тим, що французи називають тенденцією «нової Ялти», ідея європейськості почала відроджуватись, довкола неї почали гуртуватись проєвропейські інтелектуали. Адже, як зазначив політолог Жак Рупнік, «для Німеччини союз був спокутою, а для Франції він став бажаним результатом після принижень Другої світової війни і деколонізації». А Жан-Луї Бурланж, колишній член Європарламенту, в інтерв'ю для видання «Le Monde» класифікував «Ялту XXI століття» як «руско-американський союз, який не приховує своєї ворожості до ЄС і до незалежності європейців».

Кремлівська протеже Ле Пен допустила серйозний прорахунок. Франція, де блакитно-жовтий прапор Євросоюзу прикрашає багато будинків, – це не Великобританія. Франція є однією з держав-засновниць ЄС, і Євросоюз досі багато в чому визначає прагнення післявоєнної Франції.

Ангела Меркель є фаворитом виборів у Німеччині, які відбудуться у вересні. Дует Макрона і Меркель може стати успішним. Обоє вони зможуть досягти успіху в ряді занедбаних сфер, а зокрема:

▪ безпека, адже Євросоюзу потрібні ефективні зовнішні кордони;

▪ фінанси, оскільки євро в довгостроковій перспективі може функціонувати тільки в умовах фінансової консолідації;

▪ економічне зростання, тому що Європа вже страждає від стагнації і потребує створення нових робочих місць;

▪ солідарність, позаяк із фривольним поводженням таких країн, як Угорщина і Польща, які користуються фінансовою щедрістю ЄС, але нехтують європейськими демократичними правилами, треба покінчити.

Макрон і Меркель – обидва пристрасні європейці. А загроза з боку Путіна, штрейкбрехерська зовнішня політика Трампа і легкодухість Великобританії, поряд із економічним одужанням, яке набирає обертів, – у комплексі створили унікальну можливість відродити мрію про федералізацію Європи. Отож 2017 рік може стати роком європейського оновлення.

Шотландія хоче бути в ЄС

Нікола Стерджен, лідерка Шотландської національної партії (SNP), заявила про необхідність проведення повторного референдуму про незалежність після закінчення Brexit. Шотландська національна партія є найвпливовішою політичною силою в регіоні і на попередніх виборах отримала у парламенті 56 із 59 місць. За прогнозами експертів, на майбутніх виборах SNP також візьме більшу частину парламентських місць.

Нікола Стерджен закликала Шотландію контролювати процеси імміграції та залишитись на одному ринку з ЄС після Brexit. Шотландія не планує проводити референдум до того часу, як процес виходу Британії з ЄС буде повністю завершено, а всі «умови угоди» стануть відомі.

Раніше прем’єр-міністр Тереза Мей заявила, що для повторного референдуму час іще не настав. Схоже на те, коли Британія прийняла рішення оголосити Brexit, то не взяла до уваги точки зору Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.

Путін пригрозив Швеції

Під час форуму у Петербурзі Путін застеріг Швецію не вступати у НАТО, бо це для руских буде поганим знаком. Він сказав: «Якщо Швеція приєднається до НАТО, то це вплине на наші відносини в негативному плані, тому що ми будемо вважати, що з цього боку – з боку Швеції – до нас наближається інфраструктура військового блоку, і ми повинні будемо думати, як нам реагувати на додаткову загрозу. Ми будемо сприймати вступ Швеції в НАТО, як додаткову загрозу для Росії і будемо думати, як нам відрізати ці загрози».

При цьому Путін із притиском наголосив, що істерика на Москві не почнеться і вона не стане націлювати на Швецію ядерні ракети. Хоча у квітні 2016 року Лавров таки не приховував роздратованість. У спеціально організованому інтерв'ю для найбільшого шведського видання «Dagens Nyheter» він погрожував керівництву Швеції, що Москва застосує військово-технічні заходи, якщо Швеція вступить у НАТО.

Кремль фінансує екстремістські та антиєвропейські угрупування

Журналісти американської газети «New York Times» розкрили одну із схем, які застосовує Кремль для поширення на Заході антиєвропейської пропаганди, а також організовує акції протесту проти ідей, небажаних для Москви. Видання послалось на інтерв’ю із Ладиславом Кашуком, чеським сталіністом. 

Кашук зазначив, що путінський режим фінансує різні маргінальні течії в політиці сусідніх країн для організації акцій протесту проти небажаних для Кремля суспільних явищ: розширення НАТО, західного вектору розвитку України, протести проти емансипації «Газпрому» тощо.

Колишній сталініст розповів, як одного разу отримав пропозицію через Facebook, в якій невідомий пропонував йому гроші за організацію вуличних демонстрацій. Кащук повинен був підготувати у Празі акцію проти Альянсу і нинішньої влади України, провести її, зняти все на відео і викласти в Інтернет. Організація таких заходів повністю координується через соціальні мережі.

Наприклад, влітку 2014 року Кашук отримав 1,5 тисяч євро від руского пропагандиста Усовського – письменника білоруського походження і адепта «руского мира». Про те, що Кашук співпрацював із ним, стало відомо з електронного листування в пошті та Facebook, які добули українські хакери.

«New York Times» пише: «Ця співпраця показала особливо таємний аспект рускої стратегії впливу на найбільш низовому рівні. Активісти, які просувають ідеї РФ за кордоном, отримують підтримку від руских олігархів та інших наближених до Кремля осіб. Усовський та його «колеги» роблять ставку на політичних маргіналів у Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччини, проте їхні зусилля дають незначний результат».

Раніше ЗМІ повідомляли, що Москва фінансує проведення антиукраїнських мітингів польських націоналістів через посередника-білоруса Усовського. Також американське видання «The New York Times» опублікувало розслідування, яке доводить, що рускі емігранти були ключовими інспіраторами під час нідерландського референдуму і діяли проти України у змові з партіями, ідеологію євроскептицизму яких оплачує Москва.

Водночас розслідування програми «Frontal21» німецького телеканалу ZDF, з'ясувало, що Москва за допомогою фінансових вливань надає підтримку різним екстремістським організаціям із метою дестабілізації Європи, оскільки спонсори мають безпосереднє відношення до Путіна.

Наприклад, тисячі євро отримує угорська правоекстремістська організація «За кращу Угорщину». Кошти переказують і чеським правоекстремістам, щоби вони організовували проросійські демонстрації. У Словаччині аналогічною підтримкою користуються один ліво- і один правоекстремістські рухи, які виступають з антинатовських позицій і вимагають виходу Словаччини з НАТО.

Гроші екстремістам переказує білоруський бізнесмен Усовський. У розмові з «Frontal21» він цього факту не приховував і розповів: «Політична орієнтація для мене не важлива. У Польщі я працюю з правими, у Словаччині і Чехії – з лівими, в Угорщині – з правими».

Подібним спонсорством займається і руский олігарх, який теж має безпосереднє відношення до Кремля. Це Костянтин Малофєєв, впливовий і радикально налаштований прихильник Путіна, якого вважає посланцем із небес. Українська влада провадить проти Малофєєва розслідування у зв'язку з фінансуванням незаконних збройних формувань. У липні 2014 року Євросоюз заморозив рахунки Малофєєва і заборонив йому в'їзд на територію ЄС.

Ядерні бомбардувальники біля кордонів РФ

ВПС США перемістили у Британію стратегічні ядерні бомбардувальники для участі в навчаннях із партнерами у НАТО. У повідомленні Альянсу сказано: «Бомбардувальники B-52 «Стратофортресс» у червні візьмуть участь у кількох спільних навчаннях, які, головним чином, відбуватимуться «на порозі» перед РФ, а зокрема: у Балтійському морі, Арктиці та вздовж руского кордону».

Кремль вибухнув неприхованою погрозою на адресу НАТО. Так, 1 червня в Брюсселі посол РФ в НАТО Александр Грушко заявив, що Москва не залишить без відповіді розгортання військових сил Північноатлантичного альянсу в цих країнах.

Зазначимо, що Кремль ще раніше розмістив ядерну зброю в Криму і Калінінградській області, що значно підсилює вразливість Європи перед рускою вояччиною, оскільки для системи ПРО буде проблемно перехопити ракети руских, якщо вони будуть запущені з двох сторін одночасно. Саме для цього і потрібні ядерні бомбардувальники – для симетричної відповіді.

Макрон прилюдно принизив Путіна

Навіть складно пригадати, коли Путіну так доводилось позичати очі в Сірка. Після завершення тригодинних переговорів, президент Франції Еммануель Макрон у присутності Путіна, під час спільної прес-конференції, сказав, що співробітники руских пропагандистських ресурсів «Russia Today» і «Sputnik» не є журналістами.

Відповідаючи на питання, чому він витурив руских телевізійників із приміщення свого виборчого штабу, Макрон зазначив: «Я вважаю, що «Russia Today» та «Sputnik» розповсюджували наклепи, а тому вони не мали права перебувати у моєму штабі… Вони поводили себе не як журналісти, а як органи пропаганди, брехливої пропаганди, з метою впливу на нашу виборну кампанію».

Від несподіваного пояснення Макрона отетерілий Путін, який стояв поруч, розгублено мовчав. А після його повернення на РФ, голос Кремля Песков бундючно заявив, що на Москві не вважають «Russia Today» і «Sputnik» брехливими, а тому не можуть погодитись із оціночним судженням французького президента.

Після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном у Версалі, Путін поскаржився виданню «Figaro», що співпраця з Парижем у питанні Сирії закінчилась, так і не почавшись. РФ дуже хоче співпрацювати з Європою у питаннях боротьби з тероризмом, однак цей процес іде дуже важко – з Кремлем співпрацювати не хочуть.

Путін розповів виданню, що обговорював із Макроном використання хімічної зброї силами Башара Асада, і відстоював концепцію жорсткого реагування на факти застосування такого озброєння, незалежно від того, хто це зробить. При цьому Путін наголосив: доказів, що хімічну зброю застосовували військові Асадом нема, а значить і претензії до сирійського лідера безпідставні. А те, що на залишках хімічних бомб є ексклюзивне маркування часів Радянського Союзу, факт не суттєвий. І після такої розмови з Макроном Путін хоче, щоб із ним співпрацювали.

Пошту президента Макрона зламали рускі спецслужби

За кібератакою на штаб новообраного президента Франції Еммануеля Макрона могло стояти Головне розвідувальне управління (ГРУ) збройних сил РФ. Про це повідомило видання «The Insider» на підставі власного розслідування.

У травні видання писало, що в даних файлів із зламаного листування штабу Макрона фігурувало ім'я Георгія Рошки – співробітника ЗАТ «Еврика», яке співпрацює з Міноборони РФ. Також повідомлялось, що в 2014 році Рошка, як представник «Еврики», брав участь у конференції «Паралельні обчислювальні технології» (ПАВТ). Серед учасників конференції навпроти імені Рошки значилось: «Військова частина 26165, фахівець». Військова частина №26165 спеціалізується на криптографії й належить до головного центру спеціальної служби ГРУ. Керівник цього центру Ігор Коробов і його заступник Сергей Гізун потрапили у санкційний список Вашингтону за «дії стосовно підриву демократії в США» у зв'язку з хакерськими атаками.

Також у цій конференції брали участь військовослужбовці, які спеціалізуються на електронній розвідці, радіоперехопленні та дешифруванні, а також три співробітники ФГУП НДІ «Квант», яке перебуває в підпорядкуванні ФСБ. У 2015 році цю організацію викрили у зв'язках із хакерами з Італії.

Під час конференції ПАВТ у 2017 році Георгій Рошка значився у списку учасників як «науковий співробітник Центру стратегічних розробок» (ймовірно, мається на увазі Центр спеціальних розробок Міноборони). «The Insider» не виключає, що ця посада була прикриттям.

Раніше японська компанія «Trend Micro» повідомила, що за кібер-атакою на ресурси Макрона (яку штаб зафіксував ще в лютому) стоїть руске хакерське угруповання «Pawn Storm». Воно також іще відоме під назвами «Fancy Bear» і «APT28». Угруповання «Pawn Storm» раніше здійснювало численні кібер-атаки в інших західних країнах, зокрема у США, де напередодні президентських виборів зламало пошту Демократичної партії США і отриману переписку передало для поширення у WikiLeaks.

Керівництво Чорногорії у «чорному списку» Кремля

Душко Маркович, прем'єр-міністр Чорногорії, Іван Брайовіч, голова парламенту і Міло Джуканович, президент Демократичної партії соціалістів, потрапили до «чорного списку» громадян, яким заборонений в'їзд на РФ. А загалом Кремль заборонив в'їзд на свою територію ще понад 70 чиновникам із Балкан. Зокрема, до «чорного списку» потрапили всі члени уряду і 46 депутатів парламенту Чорногорії, які голосували за «Протокол про приєднання до НАТО», а також керівники великих державних компаній.

Срджан Дармановіч, керівник МЗС Чорногорії, заявив, що Москва серйозно втрутилась у внутрішні справи Чорногорії, намагаючись перешкодити наміру її влади остаточно вийти з орбіти інтересів Кремля і приєднатись до цивілізованого європейського світу. Натомість у відповідь Москва оприлюднила чудернацьку заяву, що чорногорська влада через такі звинувачення Кремля намагається виправдати свій вступ до НАТО.

Нагадаємо, після невдалого замаху на Міло Джукановича, у Чорногорії готувався замах і на прокурора Мілівоя Катнича, який розслідує справу про спробу державного перевороту в країні. Відповідну інформацію, як також ім'я виконавця злочину, Агентство національної безпеки Чорногорії і департамент поліції отримали від інших дружніх спецслужб. Підозрюваного агента Кремля, яким виявився громадянин Сербії, затримали. За таких обставин за Чорногорією залишиться єдиний логічний вчинок – розірвати дипломатичні стосунки з Москвою за кремлівським принципом «Око за око, зуб за зуб».

Москва відмовилась від руских

Путін у 2012 році доручив розробити «прискорений порядок надання руского громадянства співвітчизникам – носіям руского язика і руского побуту, тобто прямим нащадкам тих руских, які народились на території Царської імперії та Радянського Союзу». Однак у 2017 році на Москві остаточно переконались, що рускоязичні громадяни ігнорують можливість скористатись із законопроекту одного з ідеологів «руского мира», Затуліна, про переселення на РФ. Цей закон отримав негативний відгук у середовищі руских чиновників і не буде прийнятий. За офіційним поясненням – нема коштів для надання громадянства – кремлівська влада намагається приховати непопулярність РФ серед носіїв руского язика.

Пекін підклав Москві «газову свиню»

Китай прийняв рішення суттєво наростити закупівлю зрідженого природного газу в США, обсяги якого цілком задовольнять китайську потребу в газі на найближче майбутнє. Що стосується руского газу, про постачання якого для Китаю з помпою було оголошено в 2014 році, то виходячи з енергобалансу КНР, необхідності в ньому нема. Цілком ніякої. Після Мексики, Китай став другим найбільшим покупцем американського зрідженого газу, постачання якого на світові ринки виросли в минулому році у 7 разів, уперше в історії перетворивши США у нетто-експортера «блакитного пального».

Рішення Цзіньпіна – це не просто недружній крок стосовно Путіна, це рішення для РФ катастрофічне у моральному і фінансовому аспектах. Справа в тім, що Москва вклала десятки мільярдів доларів у прокладання газопроводу «Сила Сибіру», який будували виключно для потреб Китаю. А тому рішення Пекіна про закупівлю американського газу замість руского, в один момент обернулося для Кремля катастрофічними втратами. Більш того, дані, що надійшли про енергетичний баланс Китаю вказують на те, що в середньостроковій і далекостроковій перспективах руский газ цілком не буде йому потрібний. А з точки зору міжнародної репутації товариш Цзіньпін виставив Путіна як особу, з якою не варто мати ділові справи.

На Кремлі заволали до США про допомогу

На Москві 1 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформагентств, Путін пригрозив США. Причиною погроз стало вдосконалення американської оборонної системи ПРО, а також відсутність на Москві грошей для нового змагання із США у царині озброєння.

Путін видимо нервував: «Тільки я один про це говорю, а всі інші знову мовчать, наче ніхто не розуміє, що відбувається і про що йде мова. Звичайно, всі розуміють, про що йде мова! Чого ви мовчите-то? Ви всі мовчите, а ситуація ускладнюється. І це підштовхує гонку озброєнь. Але ми не будемо безвольно дивитись на розростання американської ПРО, як і на появу її елементів у Південній Кореї».

Наступного дня, не побачивши жодної реакції на свої погрози, Путін під час панельної дискусії «Бізнес-діалог РФ – США», яка відбулась у рамках Петербурзького економічного форуму, принижено заблагав про допомогу американських бізнесменів. А також їх запевнив, що для американського бізнесу на Москві подбають про будь-який каприз.

Каспаров знає, що думає Путін. Касьянов також

Руский головний опозиційний політик Каспаров дізнався, що Путін шукає способи, які б йому допомогли підписати спеціальну угоду з Трампом. Каспаров переконаний, що, зустрічаючись із Лавровим, найімовірніше Трамп піднімав питання Венесуели. І саме в цьому питанні президенти США і РФ можуть досягти певного консенсусу.

Опозиціонер пише: «Оскільки режим лідера Венесуели Ніколаса Мадуро можна вважати фактично приреченим, то Путін неодмінно цим скористається і запропонує президенту США не втручатися в справи цієї південноамериканської країни. А в обмін за це Путін попросить цілковитої свободи своїх дій у країнах ближнього зарубіжжя».

Однак такий план є феєричним з огляду на його нерівноцінність: на одній шальці терезів – уже фінансово приречена Венесуела, а на іншій – Україна, Білорусь, Молдова, країни Балтії і Грузія. Річ очевидна: Трампа, як бізнесмена, путінська пропозиція не привабить. Зате путінський опозиціонер Каспаров нагадав про себе за посередництвом політичної фантасмагорії.

Натомість Касьянов, екс-керівник уряду РФ і голова партії «Парнас», адекватно коментує навколопутінську ситуацію. На своїй сторінці у Facebook Касьянов розповів, що Путін наївно вірить у те, що президент США і його адміністрація зможуть проігнорувати першопричини міжнародної ізоляції РФ та укласти вигідну угоду для Кремля.

У своїх химерах Путін вірить у доброго царя-Трампа і поганих бояр-конгресменів. Саме з цим і пов'язане путінське скиглення під час Петербурзького форуму і принизливе благання до американських бізнесменів допомогти подолати сенаторський спротив. На Кремлі вважають, що американський бізнес і Дональд Трамп, як його яскравий представник, хочуть угоди із Путіним з метою фінансової наживи. І він відверто злиться, що цього не відбувається, вважає Трампа слабаком, і ось тепер просить у цій справі підтримки у бізнесу США.

Касьянов пише, що Путін відмовляється сприймати факт, що у США реально працює принцип поділу влади, і що президент, маючи величезні повноваження, не може багато що зробити без згоди законодавчої гілки влади, без Конгресу. Путін вважає, що Конгрес США має свою ціну, треба тільки знати кому і скільки заплатити. І в цьому контексті на Кремлі намагаються спокусити Захід усілякими вигідними обіцянками, сподіваючись, що тамтешні політики злакомляться на матеріальні прибутки і поставлять на перше місце економічну вигоду, відклавши подалі міжнародні злочини путінського режиму.

– Путін із ностальгією згадує часи Радянського Союзу: мовляв, навіть при різних ідеологічних системах США і СРСР були найважливішими партнерами. Він не просто хоче, а брутально вимагає, щоби до нього ставилися з повагою тільки через те, що він є лідером країни, яка має ядерну зброю. Він хоче, щоби за Москвою визнали особливий статус країни, владі якої дозволено робити все, що вона забажає, не звертаючи уваги на міжнародні зобов'язання або трактуючи їх на свій лад, – наголосив Міхаіл Касьянов.

Із різновекторної позиції Каспарова-Касьянова можна зробити висновок, що Путін нездатний вибудовувати партнерські стосунки, оскільки не хоче бути рівним серед рівних. Йому до душі візантійський монархізм, де він серед рівних міг би посісти перше місце. Однак західний бізнес, який є головним джерелом інвестицій, не прийде на поклін до кремлівського деспота, що спричинить фінансову стагнацію і крах фейкового «руского міра».

«Патріотичні» хакери можуть нашкодити Меркель

Кремлівський сатрап допустив втручання руских хакерів у парламентські вибори в Німеччині, які призначені на вересень 2017 року, але заперечив, що дає їм доручення. Рускі хакери налаштовані патріотично, і коли вони бачать, що хтось погано відгукується про Путіна і політику Кремля, то відразу «починають вносити свою, як вони вважають, правильну лепту в боротьбу з русофобами».

Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон під час перевиборних перегонів погано відгукувався про Путіна, тому його пошту зламали. А якщо Ангела Меркель буде поступливою, то жодний руский хакер їй не нашкодить, запевнили на Кремлі.

Кривавий примус до співпраці з Кремлем

Агентство «Reuters» повідомило, що у п'ять лікарень Лондона доставили 48 осіб, які постраждали внаслідок терористичних актів, а ще 7 осіб загинули. За однією з версій терористичних атак було три, а за іншою – дві.

Садок Хан, мер Лондона, заявив, що події кривавої неділі – це продовження серії спланованих і підступних терористичних актів у Британії на ні в чому не винних громадян. На своїй сторінці в мережі Twitter Садок Хан висловив співчуття постраждалим і родинам загиблих, а також подяку співробітникам екстрених служб і силових відомств.

У середовищі аналітиків і політичних експертів припустили, що за лондонськими терактами ймовірно стоїть Кремль. У такий спосіб Путін змушує Захід до відміни економічних санкцій і повернення РФ до країн «Великої сімки». Аналітики оприлюднили гіпотезу, що на Кремлі вже нема достатніх ресурсів для повномасштабної війни із Заходом, а останні можливості кинуто на тероризм. Отож країни G7 будуть потерпати від тероризму, поки Путіна не відсторонять від влади, а саму РФ не оптимізують.

Сенатор Маккейн: Путін є більшою загрозою, ніж ІДІЛ

Республіканець Джон Маккейн в інтерв’ю для видання «Australian Broadcasting Corporation» заявив, що Путін є головною і найважливішою світовою загрозою, навіть більшою від «Ісламської держави». Маккейн наголосив, що він не бачив «жодних доказів», що Москва успішно вплинула на американські президентські вибори, але він зазначив, що рускі «намагались і далі намагаються це робити. Вони також намагались вплинути і на результати французьких виборів».

Маккейн осудив реакцію адміністрації Трампа на спроби Москви вплинути на американські вибори і закликав до запровадження санкцій, акцентувавши: якщо нічого не зробимо, тоді це ще більше заохотить Путіна до внутрішніх втручань. Маккейн також негативно відреагував на спроби зятя і радника президента Трампа – Джереда Кушнера – встановити неофіційні лінії контактів з Кремлем.

США стурбовані міжнародною «епідемію корупції»

Радіостанція «Голос Америки» повідомила, що корупціонери із країн колишнього СРСР, із РФ та України зокрема, не тільки фінансово оббирають співвітчизників, а й передають свої шахрайські навички лідерам країн Латинської Америки та Африки. Відтак з біди одного народу корупція поступово стає міжнародною епідемією. Через це на сполох б’ють провідні експерти Гельсінської комісії США. Днями вони зустрілись у Вашингтоні, щоби обговорити можливі шляхи боротьби із пострадянськими корупціонерами.

Свої слова представник Правової ініціативи «Відкритого суспільства» – Кен Гурвіц проілюстрував прикладами із реальних справ, велика частина яких досі засекречена. Він повідомив: «Наприклад, одна з найгучніших справ, яку ми ведемо, стосується масштабного відмивання грошей, які здійснював президент Екваторіальної Гвінеї в Іспанії. Нам вдалось з’ясувати, що люди, які керували «підприємством» із відмивання грошей, здебільшого походять з країн, які входять до Організації економічного співробітництва і розвитку. Там були люди із України, Росії, Литви, Угорщини і не тільки».

Гурвіц акцентував, що головними фігурантами із відмивання грошей у колишній іспанській колонії була українсько-руска родина колишніх дипломатів. Структура, яку вони створили для протиправної діяльності, має понад 30 компаній в Європі і в США, а більшість осіб, які працюють на таку корупційну «гідру», пов’язані зі спецслужбами, військовою індустрією та дипломатичними колами.

Чарльз Девідсон, експерт інституту Гадсона, розповів, що корупція в пострадянських країнах, яку досить довго вважали регіональною проблемою, тепер несе реальну загрозу й самому Заходу. Експерт наголосив: «А що найважливіше – ці корумповані режими тепер намагаються корумпувати і нас».

Трамп вийшов із кліматичної угоди, щоби зайти знову

Широка світова громадськість активно обурилась на рішення президента США вийти із «Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» (UNFCCC). Зокрема, нищівну критику на адресу Дональда Трампа висловили учасники Брюсельського економічного форуму Олександр Стубб – колишній прем'єр-міністр Фінляндії, Адам Позен – президент Інституту світової економіки Петерсона, а також керівники ряду європейських країн. Така бурхлива реакція головних політичних осіб Європи незрозуміла щонайменше з ряду причин:

▪ адепти кліматичної угоди переконують, що клімат Землі став відхилятися від «норми». Таке твердження є нісенітницею, оскільки науково встановленої «норми» для клімату не існує. Єдиною кліматичною регулою клімату є його перманентна зміна;

▪ за ефективністю, станом на сьогодні, альтернативна енергетика почала перевершувати традиційні види енергії;

▪ вихід США із Паризької кліматичної угоди не перешкодить світовому економічному розвитку;

▪ вугільна американська промисловість, інтереси якої лобіює Трамп, під тиском обставин – розвитку альтернативної енергетики – сама припинить діяльність у найближчі десятиліття;

▪ вийшовши з Паризької кліматичної угоди, Дональд Трамп має намір знову вступити у Паризьку хартію, але на умовах, які справедливі для США. Принаймні з точки зору президента Трампа;

▪ глобальне потепління не залежить від кількості в атмосфері вуглекислого газу СО2, який утворюється внаслідок автомобільних викидів, спалювання нафти, бензину, вугілля, побутових відходів тощо, а від циклічного проходження всієї Сонячної системи через певні ділянки Всесвіту. У минулому році зона вічних альпійських снігів відступила і оголила частину давньої римської дороги. Якби в Альпах у ІІ ст. до Християнської ери ці місця були вкриті вічним снігом, у цьому місці римляни не будували би доріг;

▪ у Цюріху запрацював перший у світі завод, який збирає з повітря СО2, а потім переробляє його в тепло, яке в подальшому постачають для обігріву теплиць, житлових і промислових будівель тощо. Фактично, у Швейцарії знайдено технологічний спосіб для очищення атмосфери від надлишків вуглекислого газу;

▪ внаслідок поширення швейцарської технології ідея торгівлі емісійними квотами СО2 канадського економіста Джона Дейлса, побудована на суперечливій теоремі Рональда Коуза, втратить сенс, а зростаюча імперія Ілона Маска – гранти, податкові пільги, спрощені позики і квоти на забруднення атмосфери, якими торгує його компанія «Tesla Inc».

Успішна мілітаризація ядерних антагоністів

Пхеньян радісно повідомив, що військові КНДР здійснили успішний запуск балістичної ракети в бік Японського моря.

Вашингтон також інформував, що нова система протиракетної оборони США здійснила успішне перехоплення балістичної ракети. Запуск ракети-перехоплювача відбувся з наземного обладнання на Маршаллових островах під час середньої частини траєкторії польоту балістичної ракети.

Випробування відбулись на тлі зростаючого занепокоєння США щодо розвитку ракетних програм у Північній Кореї та Ірану, які загрожують не тільки країнам регіону, але також і національній безпеці Сполучених Штатів. Тепер у Вашингтоні впевнені, що жодна ракета Північної Кореї американської території не досягне. Натомість у товариша Ина нема жодної гарантії, що «Томагавки» трьох американських авіаносців, які перебувають із візитом у Японському морі, не досягнуть його резиденції в Лунчен, передмісті Пхеньяну.

Кремлівські «кроти» на Балканах

Центр із питань дослідження корупції і організованої злочинності (OCCRP ) з'ясував, на підставі документів контррозвідки Македонії, що рускі спецслужби намагаються перешкодити Македонії долучитись до НАТО, а також хочуть створити на Балканах «пояс нейтральних країн». На умовах анонімності чиновник із уряду Македонії передав журналістам OCCRP архів із десятками секретних документів. У спільному розслідуванні також брав участь македонський телеканал NOVA TV і сербське видання KRIK.

Передані документи – це задокументовані прослуховування телефонних розмов, зовнішнього спостереження та інформації агентури. У них представлено, як рускі шпигуни із СЗР і ГРУ, спільно з співробітниками посольства РФ, намагаються впливати на внутрішню політику Македонії та інших балканських країн, щоби не допустити їх вступу в НАТО і просувати на Балканському півострові політичні інтереси Кремля.

Шпигунською діяльністю в Македонії займаються три офіцери Служби зовнішньої розвідки (СВР РФ), які отримують вказівки із штабу в Белграді, столиці Сербії, як теж і чотири офіцери Головного розвідувального управління (ГРУ РФ), які отримують завдання з Софії, столиці Болгарії. Судячи з документів, діяльність кремлівських «кротів» координується через посольство Москви в столиці Македонії – у Скоп'є. Македонські контррозвідники також вказали у звітах імена агентів руских спецслужб, які закамуфльовані під кореспондентів державного агентства ТАСС і представників «Россотрудничества» – структури, яка організовує руских, що проживають за кордоном, для підривної діяльності у країні їхнього перебування.

Шпигунська діяльність РФ активізувалася після того, як кілька балканських країн задекларували бажання вступити в НАТО. У квітні цього року парламент Чорногорії проголосував за вступ до Північноатлантичного альянсу. А Македонія, як теж Боснія і Герцеговина, отримали статус кандидатів на вступ.

У звіті контррозвідки Македонії сказано, що Москва використовує методи так званої «м'якої сили», як частини своєї стратегії, з метою ізолювати Балкани від впливу Заходу. Крім того, руска зовнішня політика перебуває в тісній взаємодії з енергетичною концепцією, щоб отримати контроль над стратегічними енергетичними ресурсами Македонії. А кінцева мета шпигунської діяльності руских «кротів» полягає у тому, щоби зробити Македонію цілком залежною від зовнішньої політики Кремля.

Час спливає плинно, маятник Фуко коливається, колесо Історії людства крутиться. Сьогодні до Міжнародної оборонної структури долучилась Чорногорія, а завтра настане черга решти країн Балканського півострова, як теж і Грузії, України й  Молдови.

Ярослав Левків.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...