Слухай онлайн
Cуспільство  |  Здоров'я

Українці і медична реформа: опитування

Лише 9% українців вважають, що якість державних медичних послуг покращилась за останні два роки. Водночас половина стверджують, що ситуація погіршилась, третина вважають, що вона залишилась на тому ж рівні, 11% – не визначились із відповіддю. Такими є результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у травні 2017 року.
Фото з відкритих джерел

Серед останніх урядових ініціатив щодо реформування медичної сфери опитані найбільше підтримують відшкодування пацієнтам витрат на ліки від діабету, астми та серцево-судинних захворювань (88%) та введення контролю над громадськими фондами, що використовуються для будівництва діагностичного комплексу для Охматдит (80%).

Близько двох третин опитаних підтримують введення референтного ціноутворення на лікарські засоби та створення Центрів громадського здоров’я з метою попередження захворювань та популяризації здорового способу життя, запровадження обов’язкового медичного страхування для усіх громадян та надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму.

Більше половини підтримують запровадження стандартизованих протоколів на базі “доказової медицини” для лікування всіх захворювань та збільшення заробітної плати лікарів як мінімум на 30% завдяки запровадженню механізму контрактів між пацієнтом і лікарем. Укладання контрактів між медиками та пацієнтами із гарантованою ціною за лікування підтримують 41% опитаних.

За останні 2 місяці дещо зросла підтримка практично усіх ініціатив, окрім запровадження обов’язкового медичного страхування, укладання контрактів між пацієнтами та лікарями та введення суворого контролю за громадськими фондами.

90% опитаних підтримують ідею, що медична допомога повинна надаватися всім особам незалежно від їхнього матеріального стану. Близько 80% погоджуються з тим, що гроші з державного бюджету повинні "йти за пацієнтом" і виплачуватися лікарям виключно за фактично надані послуги, а не залежати від розміру лікарні та кількості лікарняних ліжок, а також, що благодійні внески для медичної допомоги особам/організаціям, які цього потребують, не повинні обкладатися податком. Стільки ж опитаних підтримують створення державного спеціального фонду для оплати лікування ветеранів АТО та отримання пріоритетного фінансування ветеранів АТО від держави на потреби лікування.

75% підтримують ідею про необхідність відкриття і відображення в електронних деклараціях інформацію про благодійні внески, зроблені державними службовцями на медичні потреби інших осіб/організацій та отримання податкових пільг підприємствам, які оплачують страхування здоров'я працівників.

70% підтримали те, що витрати на лікування повинні бути розподілені таким чином, що 70% сплачує держава, а 30% (або менше) – пацієнт.

60% підтримують ідею, що лікарні та медичні установи повинні мати більше самоуправління для прийняття рішень, які впливають на надання послуг пацієнтам. Половина схвалюють необхідність отримання права медичними працівниками працювати на підприємницьких засадах та сплачувати менші податки. 43% підтримали твердження про те, що держава може відмовитися оплачувати лікування у випадку, якщо людина нехтує своїм здоров'ям.

Більшість респондентів (77%) підтримують запровадження механізму, який дозволить особисто звернутися до фармацевтичного контрольного агентства для перевірки якості своїх ліків, 9% - не підтримують, 13% - не визначились. На Заході, Півдні та Центрі країни ідею запровадження механізму перевірки якості ліків підтримують більше, ніж на Сході.

Половина респондентів вважають, що медичним працівникам, які вимагали хабар і були за це засуджені судом, слід заборонити працювати в якості медичного працівника, 15% - заборонити працювати в державних установах, але дозволити працювати в приватних, 21% - заплатити накладений штраф, 3% вважають, що ніякого покарання не повинно бути, 11% - не визначились. Серед мешканців Півдня менше тих, хто підтримує як покарання заборону працювати в якості медичного працівника, ніж в інших регіонах країни. Ті, у кого є медики у родині, менш схильні до запровадження заборони вести медичну діяльність за хабар.

Майже половина респондентів заявила, що Міністерство охорони здоров’я є важливим для них особисто та для їхньої родини. 40% сказали, що цей орган влади не має жодного значення для них. Найбільше тих, для кого міністерство має значення на Півдні, найменше – на Сході. Для старших міністерство є дещо важливішим, аніж для молодших респондентів.

Довідка.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше  2,8%.

Терміни проведення: 29 квітня – 7 травня 2017 р.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...