Один із найкращих музеїв Львова - Державний природознавчий музей Нацiональної академiї наук України (вул. Театральній, 18) після майже 20 років забуття у 2012 році знову відкрився. Однак нині музей з унікальними збірками експонатів Галичини знову на межі виживання. Працівники музею відправили керівництву країни відкритого листа з проханням про порятунок.
Своє звернення працівники розмістили на сторінці Музею у соціальній мережі Фейсбук.
«Наш Музей опинився цього року в катастрофічній ситуації - фінансування, яке ми отримали від Президії Національної академії наук України в половину менше від мінімально необхідного (під цим ми розуміємо зарплату, оплату комунальних послуг та охорони, решта – ми вже давно звикли шукати самі). Зменшення фінансування тривало впродовж останніх 5 років - у 2013 році ми отримали 70 % коштів від запланованих мінімально необхідних, а в 2017 році – лише 55 %. Ані про наукові відрядження, ані про закупівлю необхідного обладнання та реактивів, створення виставок та освітніх програм немає навіть мови», - йдеться у повідомленні.
Працівники Музею зазначають, що розуміють складне економічне становище у країні, та попри це наголошують на важливості музею як установи з унікальними колекціями та неймовірно багатою історією для суспільства. Науковці продовжують працювати із повною віддачею навіть в таких складних умовах, шукаючи додаткові кошти на виставки, експозицію та освітні акції.
«Та цього року наше зменшене на половину фінансування означає одне – півроку Музей не має можливості здійснювати оплату праці, комунальних послуг, послуг охорони……ми просто маємо закритись. Ми робимо знання доступними!» - так звучить гасло нашого Музею. Прикро, що ми не зможемо виконати своїх зобов'язань перед Вами ні щодо нової експозиції, ні щодо нових освітніх програм», - наголошують науковці Музею.
Галицьке «Discovery»: мамонт, зубр і чарівні шафи
З цього приводу Гал-інфо поспілкувалося з провідним експертом, завідувачем відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрієм Бокотеєм.
Він розповів, що Музей насправді перебуває у серйозній скруті, адже цієї зими музейникам довелося економити на опаленні. Через фінансову скруту музейні працівники не мають змоги їздити у експедиції та відрядження. Не мають змоги вчитися роботі провідних музеїв та переймати досвід експозицій.
«У світі такі музеї, як наш, зараз на високому рівні. Вони роблять цікаві акції для дітей, зокрема для діток з особливими потребами. Наша команда робить все можливе, але насправді через брак фінансування є загроза, що науковці просто підуть, бо це все молоді люди до тридцяти п’яти років, і їм треба якось будувати кар’єру і заробляти на життя, а у нас можливості обмежені. Про що мова, якщо молодший науковий співробітник отримує як прибиральниця», - зазначив Андрій Бокотей.
Зазначимо, що у 2012 році Музей виграв грант Благодiйного фонду Рiната Ахметова «Розвиток України» у сумі 10 млн. гривень.
Львів’яни знову можуть побачити мамонта і волохатого носорога. Фото
«Так, ми маємо грант, однак у вересні 2015 року Фондом було прийнято рішення про призупинення фінансування цього проекту внаслідок зміни пріоритетів його діяльності. Кошти були спрямовані на допомогу мешканцям, що опинились у зоні бойових дій та на окупованих територіях. Наприкінці 2016 року фінансування було відновлено, і нині ми працюємо над створенням основної експозиції. На жаль, зарплати працівникам нашого музею у проекті не передбачені, тому за неповну зарплатню працівники музею виконують планові завдання НАН України у повному обсязі, працюють над реалізацією завдань проекту і займаються пошуком додаткового фінансування», - пояснив Андрій Бокотей.
Наразі музейники не мають засобів, щоб організовувати нові виставки.
«Ми працюємо над тим, щоб відкрити всі поверхи музею, але дуже поволі все це рухається. Ми дуже хочемо поміняти ту виставку, яка у нас є, бо вона вже два роки експонується, але на це нема коштів. У нас є дуже гарні та креативні ідеї, але немає грошей – це наша проблема», - зазначив Андрій Бокотей.
Він наголосив, що Музей не може фінансуватися місцевими органами влади в силу свого підпорядкування Академії наук
«Ми не можемо фінансуватися з місцевого бюджету. Одного разу ми вже пробували так зробити, але юристи пояснили нам, що це не можливо, бо ми належимо до бюджету Академії наук України і нас може фінансувати лише вона, або ж безпосередньо Кабмін», - зазначив Андрій Бокотей.
Минулого тижня через скрутну ситуацію музейники надіслали відкритий лист Президенту та президії НАН України, прем’єр-міністру, віце-прем’єрам, міністру соціальної політики, міністру освіти та науки з проханням про допомогу у вирішенні цієї проблеми.
«Відповідь на цей лист чекаємо, там великий перелік адресатів. За результатами цих відповідей будемо бачити, що робити далі. Це не перший наш лист. Наша профспілка вже відправляла листи і навіть мало бути засідання у віце-прем’єра Кириленка з цього приводу, але його постійно переносять», - зазначив Андрій Бокотей.
Музейники продовжують працювати і роблять все, щоб знайти додаткові кошти аби улюблений Музей усіх поколінь львів’ян продовжував роботу
«Ми дуже хочемо бути хорошим музеєм. Ми постійно шукаємо якісь додаткові кошти. Ми пишемо заявки на конкурси проектів і гранти. Недавно запустили спеціальну освітню програму «Природа на дотик» і закупили необхідне обладнання для діток із вадами зору обладнання, до якого вони можуть торкатися і мати певне уявлення про найрізноманітніші плоди, чи, наприклад, великий розбірний зуб з рельєфними частинами. Щоб дітки могли пробувати і оцінювати, як це все виглядає.
Зараз подали ще кілька проектних заявок, але це як лотерея. Ми не можемо впевнено сказати, що будемо мати кошти. Ми подалися на проект транскордонної співпраці Польща-Україна. Йдеться про великі суми коштів. Ми пройшли у другий тур і будемо працювати і старатися, щоб перемогти. Якщо вийде, то у нас з’явиться шанс у короткі терміни відновити експозицію. З гранту від Благодійного Фонду Ріната Ахметова через інфляцію за чотири роки зробилося одна третя від того, що мало бути. Якщо ми планували за ті кошти відкрити два поверхи, то на сьогодні нам їх вистачає на три кімнати з двадцяти трьох. В рамках цих коштів було закладено реставрацію, відновлення, придбання виставкових шаф і вітрин. Ми над цим потрохи працюємо, але це все дуже повільно відбувається», - зазначив Андрій Бокотей.
Природознавчий музей у Львові. Історія повернення триває
Нагадаємо, що Державний природознавчий музей Нацiональної академiї наук України у Львовi є одним з найстарiших i найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи. Засновник музею, граф Володимир Дiдушицький (1825-1899 рр.) – вiдомий орнітолог, зоолог, етнограф i археолог, член-кореспондент Академiї наук у Краковi (з 1881 р.), який значну частину своїх доходiв спрямовував на придбання експонатiв i утримання музею.
Отож, в основу музейних колекцiй лягли приватнi природничi та етнографічні збори Володимира Дiдушицького. Пiзнiше до колекцi графа додалися палеонтологiчнi i мiнералогiчнi збори професора Варшавського унiверситету Л. Цейшнера, гербарiй професора Львiвського унiверситету Г. Лобажевського та iншi матерiали.
Варто зазначити, що в Музеї зібрані унікальні колекції з теренів Галичини. Саме ці зібрані колекції мають не аби яку цінність для науки.
Як повідомляло Гал-інфо, у 2012 році проектну заявку «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України». Музей мав отримати грант від фонду Рената Ахметова у сумі 10 млн грн.
Спочатку проект «Динамічний музей» передбачав виділення 3-х грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР прийняла рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.
Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що на вул. Театральній, 18. Виставка «Мандрівка у минуле» розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.
Довідка.
Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – 400 тис експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.
У 1995 році Державний природознавчий музей НАН України у Львові був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 22 кандидати і 5 докторів наук.
Палац Дідушицьких (вулиця Театральна, 18) – споруда в стилі класицизму XVIII-XIX століть.
