З початку року у Брюховичах розпочав роботу перший в Україні лісовий селекційно-насіннєвий центр, який займається переробкою шишкової сировини для видобутку якісного насіння лісових дерев. Детальніше про роботу ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» “Гал-info” розповів директор центру Юрій Синявський.
– Пане Юрію, як виникла ідея створення такого центру?
– Ідея створення центру була вперше озвучена півтора року тому начальником управління лісового господарства Анатолієм Дейнекою на зустрічі працівників лісового господарства з Президентом в Івано-Франківську. Проте необхідність у ньому визріла давно. Саме обладнання закуплене і змонтоване ще в грудні минулого року, в порядку експерименту ми провели переробку партії сировини, заготовленої лісогосподарськими підприємствами області, для випробовування обладнання. Зараз закінчуються роботи щодо погодження проекту, і я думаю, що вже восени підприємство запрацює на повну потужність.
– Наскільки потрібне таке підприємство, адже раніше кожне лісове господарство самостійно заготовляло насіння для висадки дерев?
– Не можна так говорити, наскільки це потрібно. Дуже потрібно! Раніше як було – лісове господарство могло мати максимум старі радянські сушарки, а найчастіше просто розстеляли тканину, сушили шишки і витрясали насіння. Звичайно, при такому кущовому способі говорити про якість насіння не можна, оскільки згідно технології сировина має спочатку сушитися на відкритому повітрі, потім в спеціальній сушці при певній температурі і вологості, а насіння – зберігатись в певних умовах.
Зараз цей процес обробки регулює комп’ютерна програма, а насіння ми запаковуємо у тару чи вакуумну упаковку і можемо зберігати про мінусовій температурі до 30 років, зазначаючи на упаковці вид, клас, час і місце збору насіння. І я можу гарантувати, що якщо посіяти його через 30 років, з нього виросте високоякісне дерево. Окрім цього, відразу ж на місці насіннєва інспекція відбирає взірці для пророщування і визначення якості насіння. Це вже може гарантувати, що ціла партія насіння є високоякісною.
– У кого Ви перебирали досвід створення такого центру і скільки коштує обладнання?
– Якщо взяти до прикладу сусідню державу Білорусію, то на сьогодні вона має три таких підприємства, в Польщі 17 таких підприємств, а в нас – перше. Досвід ми перебирали в основному від цих двох держав. Щодо обладнання, то воно було придбане на інвестиційних засадах в однієї з австрійських фірм, яка виробляє обладнання для лісового господарства. Оскільки коштів на придбання в нас не було, одна із австрійських фірм, яка закупляє в нас деревину, погодилася купити обладнання, натомість ми розраховуємось з нею деревиною. В результаті обладнання було придбано за рахунок підприємств лісового господарства області, тобто деревини, яку вони постачають. Разом з монтажем, перевезенням і навчанням обслуговуючого персоналу воно коштує 400 тис. євро.
– Яким чином збирають сировину і де пізніше можна висаджувати насіння?
– Оскільки ми працюємо експериментально і перебуваємо на державному утриманні, то наразі ми безкоштовно переробляємо шишкосировину для лісових господарств Львівської області. Окрім цього ми працюємо за принципом районування – тобто переробляємо і видаємо насіння по лісництвах. Сировину збирають підприємства лісового господарства нашої області, і управлінням ставляться певні вимоги щодо збору сировини з лісонасіннєвих плантацій, тобто сировину збирають з найкращих і найздоровіших дерев. Підприємство може переробити шишки сосни, модрини, ялиці, смереки та інших хвойних дерев, а також насіння бука. До часу посіву насіння зберігається в центрі в холодильних камерах, а потім, якщо є потреба, обробляється стимулятором росту, протигрибковими засобами. Після цього ми передаємо його лісогосподарським підприємствам для посіву.
– Чи зверталися до Вас з інших областей щодо насіння?
– Зверталися з Волинської і Франківської областей, та на сьогодні кожен рахує свої затрати, а для того, щоб зберегти принцип районування, потрібно привезти сировину звідти, де планується висаджувати насіння. Хоча в майбутньому ми плануємо забезпечувати переробкою не тільки Львівську область, але й сусідні області.
– Скільки підприємство може за рік переробити сировини і заробити, якщо виробництво буде на комерційній основі?
– Протягом січня-березня ми переробили вже 50 тонн шишки, з якої вийшло близько 750 кг насіння. З них 200 кг лежить на зберіганні, решта висіяна по підприємствах. Шишка заготовляється у вересні-березні згідно з планом лісових підприємств. Однак в нас є певні обмеження, закладені в процесі обробки – за одну добу ми можемо обробити не більше 800 кг сировини. В Австрії кілограм насіння сосни коштує 2000 євро, а в нас він коштує 100 грн. – відтак за рік ми можемо заробити максимум 100 тис. грн. Цього вистачить на утримання обслуговуючого персоналу – головного інженера, лаборанта та двох робітників. Але підприємству ще потрібно оплатити електроенергію і інші комунальні послуги, а також трьох сторожів для охорони обладнання, бухгалтера, головного економіста і врешті директора. Тому наразі в підпорядкування підприємства надали Брюховецький лісгосп, і частково нас фінансує держава.
– Чи є можливість, що підприємство стане прибутковим і що для цього потрібно?
– Зараз воно не є самоокупне однак за умови створення розсадника з теплицями, воно може стати і прибутковим. Насіння ми реалізовувати за кордон не можемо, там інші стандарти і взагалі природні умови, але саджанці могли б. З цього приводу ми плануємо здійснити поїздку в Польщу – вони займаються вирощуванням сіянців з 1992 року. В них є розроблені технології висадки насіння в окремі соти контейнера, в результаті за рік виростає саджанець з закритою кореневою системою, який можна садити практично ціле літо. Тобто ми хочемо розтягнути цей процес посадки до максимуму – не так як зараз є, два тижні весною і два восени.
Проте теплиця на 5 сотих коштує приблизно 50 тис. грн. В цій теплиці можна висадити 100 тис. сіянців в рік, причому в майбутньому можна буде збирати саджанці декілька разів на рік. Проте є ще проблема зі створенням середовища для ефективного росту, а саме посадкового матеріалу. Наш торф не підходить для висівання насіння дерев, оскільки має підвищений рівень кислотності. Поляки для вирощування саджанців закуповують торф у Прибалтиці. Так, на вирощування 1 млн. сіянців вони проводять закупівлю торфу на суму близьку 100 тис. грн.
– Скільки теплиць потрібно облаштувати для ефективної роботи підприємства?
–Наступного року ми би хотіли вийти на 1 млн. сіянців в рік, але для цього потрібно облаштувати півгектара парників. Окрім цього, потрібна ділянка, щоб виставляти контейнери з сіянцями після того, як вони досягнуть певного рівня для подальшого росту і укріплення. Це приблизно ще два гектари землі. Біля Центру вільної ділянки немає, тому ми будемо змушені викорчувати частину лісу, натомість ми виростимо в сотні разів більше дерев.
– Чи піднімалося питання створення розсадника на рівні керівних органів?
– Два тижні тому у нас з візитом побував голова комітету лісового господарства Віктор Сівець. Він сказав: їдьте в Польщу, рахуйте, допоможемо. Звичайно, витрати на таке підприємство великі, однак користь з нього незмірно більша. Сьогодні це практично вкладення інвестицій в майбутній ліс, оскільки від якості насіння залежить якість майбутньої деревини!
Розмовляла Ірина ЗАЛЕЦЬКА
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ