Слухай онлайн
Економіка  |  Cуспільство

Комунальні підприємства чи заклади?

У попередньому своєму блозі я обіцяв, що ми проведемо так званий аудит усіх комунальних підприємств Львівської області, для того, щоб почати врешті там наводити порядок. Чесно кажучи, цю роботу ми почали ще у минулому році і вона уже дала певні результати. Але про все по-порядку.

Розпочну із статистичних даних, завдяки яким вам буде легше зрозуміти усю складність і трагізм ситуації. Загалом в області створені 190(!!!) комунальних підприємств, засновником яких є Львівська обласна рада. Із них лише 114(!!!) здійснюють свою господарську діяльність. 76(!!!) комунальних підприємств є повністю недіючими і існують лише на папері. 40% усіх наших підприємств є просто бездіяльними! Ці цифри просто не вкладаються в голову! Але це не найстрашніше! Усі ці 114 підприємств, які ще працюють, у 2015 році отримали чистого прибутку у розмірі 3 мільйони 663 тисячі гривень! Тобто в середньому одне підприємство за рік заробило трохи більше 32 тисяч гривень! Після того, як ми у 2016 році провели ряд конкурсів на посади керівників таких комунальних підприємств, ситуація дещо покращилась. За підсумками минулого року, ці ж 114 підприємств уже отримали 6,5 мільйонів гривень чистого прибутку, що на 80% більше 2015 року. Розумію, що і це смішна цифра для такої кількості підприємств, але це лише результат першого року нашої діяльності.

Чому я так наголошую на чистому прибутку цих підприємств? Бо від нього залежить розмір відрахувань до обласного бюджету. Усі наші підприємства ми ділимо на умовні галузі. Їх є 7. І всі вони зобов’язані сплачувати до загального фонду обласного бюджету частину свого прибутку. Підприємства галузей «Преса та інформація» (6 підприємств), «Культура» (2 підприємства), «Профдезінфекція» (29 підприємств) та «Аптеки» (40 підприємств) повинні сплачувати 30% свого чистого прибутку в обласну скарбницю (тут виключенням є лише центральні районні, лікарняні, міжлікарняні аптечні підприємства і аптечні підприємства, що займаються виготовленням лікарських форм в умовах аптеки, які сплачують лише 5% свого прибутку). 35% свого прибутку сплачують підприємства галузей «Нерухомість та майно» (7 підприємств) і «Галсільліс» (19 підприємств). Найбільше, 50% свого чистого прибутку, повинні платити підприємства галузі «Інші».

Про підприємства галузей «Нерухомість та майно», «Аптеки» і «Інші» я напишу окремі блоги, а зараз я хотів би зупинитись трохи детальніше на 19-и підприємствах галузі «Галсільліс» і їхніх економічних показниках. Так от, в порівнянні з 2015 роком ці підприємства після зміни керівництва обласного підприємства «Галсільліс» збільшили свій сукупний чистий прибуток рівно вдвічі: з 1 млн. 659 тис. грн. до 3 млн. 328 тис. грн., а це, як ви вже зрозуміли, призвело до подвійного збільшення відрахувань в обласний бюджет. Якщо у 2015 році ці підприємства відрахували нам менше 600 тис. грн., то у 2016 році – майже 1,2 млн. грн. Я розумію і усвідомлюю, що це також не ті кошти, які мали б приносити нам підприємства лісогосподарської галузі. Але повторюсь, ми лише почали наводити там порядок. І план для нового менеджменту «Галсільлісу» на цей рік ми поставили серйозний: подвоїти прибуток в порівнянні з минулим роком, тобто ми очікуємо, що сукупний прибуток цих 19-и підприємств сягне 7 млн. грн. і ми зможемо отримати на соціальні видатки від них близько 2,5 млн. грн.

Загалом у системі «Галсільлісу» працює 705 осіб. Найбільше працюючих у Старосамбірському (100 осіб), Турківському (82 особи), Сколівському та Славському (по 70 осіб) дочірніх підприємствах. Найменше працівників мають: Миколаївське (8 осіб), Пустомитівське (9 осіб) і Перемишлянське (12 осіб) дочірні підприємства. Загалом кількість працівників в порівнянні з 2015 роком практично не змінилась. Лише обласне підприємство «Галсільліс» збільшило свою штатну чисельність на 1 особу, на усіх його дочірніх підприємствах кількість працівників залишилась незмінною.

Набагато цікавішою виглядає ситуація із середньомісячною зарплатою. Як би це не дивно звучало, найбільшою вона є не на обласному «Галсільлісі» (7300 грн.), а на Бродівському дочірньому підприємстві – понад 10700 грн. А от найнижчою середньомісячною зарплатою можуть «похвалитись» Золочівське (1469 грн.), Старосамбірське (1827 грн.), Турківське (2101 грн.) та Сколівське (2387 грн.) лісогосподарства. І якщо у Старосамбірському лісництві вдалось в порівнянні з 2015 року хоч трошки (на 17 грн.), але все ж таки підвищити середньомісячну зарплату, то Золочівське, Турківське та Сколівське підприємства примудрились взагалі кардинально знизити рівень оплати праці. Так, у Золочівському лісництві середньомісячна зарплата зменшилась на з 2552 грн. до 1469 грн., у Сколівському лісництві – з 2927 грн. до 2387 грн., у Турківському лісництві падіння дещо менше – з 2204 грн. до 2101 грн. Падіння розміру зарплати також відбулось і у Славському лісгоспі – з 6799 грн. до 6099 грн., але, зважаючи на набагато вищий рівень оплати праці, це було не так відчутно для працівників цього підприємства.

Взагалі дуже дивує економічна ситуація на двох сусідніх лісництвах – Славському і Сколівському. Нагадаю, що ці два підприємства мають однакову кількість працівників – по 70 осіб, а от за оплатою праці Сколівське підприємство кардинально відстає від свого сусіда: 2387 грн. в порівнянні з 6099 грн. Кардинальна різниця, чи не так? Хоча цьому є звичайне економічне обґрунтування, адже дохід Славського лісництва є втричі вищим за дохід Сколівського лісництва. Але і Славському лісництві не все так добре, адже його витрати теж майже втричі вищі за витрати того ж таки Сколівського лісгоспу. Саме тому в кінцевому результаті ми отримали, чесно кажучи, смішні прибутки. Так, Славське підприємство заробило у 2016 році аж 549 тис. грн., а Сколівське – 280 тис. грн.

Якщо коротко підсумувати, то ситуація із діяльністю комунальних підприємств області є плачевною. Більшість директорів, які до речі там «сидять» вже майже два десятки років, просто забули або не знають для чого має існувати підприємство. Нагадаю! Підприємство створюється для того, щоб заробляти гроші, а не чекати на подачки з бюджету. І це взагалі дико виглядає, що деякі комунальні заклади, які за своєю суттю є дотаційними і в основному неприбутковими, заробляють набагато більше за комунальні підприємства. Саме тому ми і будемо цю всю систему оптимізувати, омолоджувати і вводити туди нові кадри, завдяки відкритим конкурсам, які ми запровадили минулого року. Наголошую, підприємства мають працювати, заробляти кошти, сплачувати податки для вирішення соціальних проблем і дбати за свій розвиток з тих коштів, які вони зароблять. Більше «подарунків» з обласного бюджету не буде! А якщо ви цього не розумієте, то прошу звільняти свої насиджені місця. Упевнений, на відкритих конкурсах ми знайдемо багато бажаючих щось змінити і почати заробляти.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...