"В умовах надзвичайно спекотного літа виникає бажання рятівної прохолоди. Вона, безперечно, прийде, а за нею – й справжні морози. І коли це станеться, дуже б не хотілося, щоб єдиним джерелом тепла залишилося нинішнє нестерпно пекуче сонце…
Чому запитаєте ви? Бо крім спеки надворі, потерпаємо й від “кипіння” у політичному житті країни, а ще маємо справжню гарячу точку на своїй землі. І, щонайгірше, бракує злагоди в суспільстві та своєчасного прийняття адекватних рішень владою. Змінити ситуацію на краще заважають хаотичні пошуки винних, а також з’ясування питання, що у нас відбувається на Донбасі: ще сепаратизм чи вже пряма інтервенція?
В Україні тривають бойові дії з використанням бронетехніки, артилерії, установок залпового вогню й навіть ракетних комплексів для ураження авіації, а з боку Росії бачимо всі ознаки підготовки до масштабного вторгнення. Хоча, зважаючи на міжнародні санкції, кремлівське керівництво може до нього не вдатися, обмежившись показовим бряжчанням зброєю. Але від планів поставити Україну на коліна, будьте певні, Росія не відмовиться.
З історії знаємо також про таке російське явище, якому дали назву «генерал мороз». Саме завдяки цьому явищу, понад двісті років тому почався розгром армії Наполеона, а в минулому столітті, через нестерпні морози, на крайньому рубежі зупинилися гітлерівські полчища. А втретє це явище вже може спрацювати не як оборонна, а як наступальна зброя. Не важко передбачити, що розсерджена успіхами українських воїнів та реакцією світового співтовариства офіційна Москва, витягне свого газового джокера, щоб завдати Україні підступного удару – з початком опалювального сезону остаточно припинить постачання газу. І тоді…
Холодні квартири та будинки поставлять жителів України в умови виживання. Часті простуди дошкулятимуть і самі по собі, і загостренням інших хвороб. Особливо будуть потерпати діти та люди похилого віку, що загрожує викликати в суспільстві безнадію й розпач. Почнуться аварії в комунальному господарстві, на виробництві. Частими стануть отруєння чадним газом та пожежі від невміло, нашвидкуруч виготовлених опалювальних приладів. А непомірне використання електроенергії для обігріву приміщень, здатне викликати енергетичний колапс. От і маємо всі ознаки гуманітарної катастрофи.
Недопустимо зволікати і чекати доки це станеться! Загалом відомо, що позбуватися біди завжди незрівнянно складніше, ніж їй запобігти. Розмірковуючи над цією проблемою, автори статті сформулювали перелік термінових заходів, втілення яких дасть можливість встояти у боротьбі за незалежність. Загалом вони не складні, більше того – тимчасові. Але головна вимога тут – невідкладність.
Почнемо з того, як грітися. Квартири та будинки слід оперативно облаштувати найпростішими обігрівальними приладами на твердому паливі. Йдеться про невеликі металеві печі, які в народі прийнято називати «буржуйками». Але цей процес повинен відбуватися не стихійно, а під чітким керівництвом компетентних державних органів. На нашу думку, Мінрегіонбуд спільно з МНС та Мінекобезпеки повинні терміново розробити рекомендації та настанови, де передбачено типові варіанти встановлення таких печей, а також доступно описати схеми їх монтажу. Найскладнішим у технічному плані стане відведення диму. Наявними каналами вентиляції користуватися не можна категорично. Тому слід, як виняток, дозволити тимчасово, на опалювальний сезон 2014-2015 років монтувати труби димарів по фасадах будинків. Такий досвід вже є у низці міст південних та східних областей, де робітничі містечка почали замерзати, коли розвалилися підприємства, які постачали у квартири тепло із своїх котелень. Тут важливим є дотримання вимог висоти, способів кріплення, пробивання монтажних отворів та інших методичних особливостей. Однак, пам’ятаючи, в якій країні ми живемо, потрібно одразу запобігти неминучим намаганням злодійкуватих чиновників “нагріти руки” на чужому горі. Отже, повинна дотримуватися обов`язкова умова – відповідність виконаних робіт вимогам настанови, що означає звільнення від узгоджень необхідності отримання попередніх дозволів.
Далі постає питання чим грітися. Для цього потрібно створити загальнодержавну мережу паливних складів-магазинів і забезпечити їх безперебійне постачання вугіллям, деревиною, паливними брикетами на умовах консигнації або комерційного зберігання. Це завдання перебуває у компетенції Мінпаливенерго та Державного агентства лісових ресурсів України. Долучитися до справи повинні також облдержадміністрації та органи місцевого самоврядування, щоб у межах населених пунктів оперативно виділити земельні ділянки для розміщення таких складів-магазинів, а далі контролювати їх безперебійну роботу. Також обов’язково потрібно створити у кожному місті та районі надзвичайні штаби з підготовки до опалювального сезону. І якщо це все буде зроблено - нам не будуть страшними “генерали морози” з двоголовим орлом на кашкетах!
Утім, градус тривоги підвищується не лише через очікування зимових холодів. Потребують невідкладного вирішення ще кілька загальнодержавних проблем, які раніше не виникали. Перш за все йдеться про працевлаштування біженців та потребу відшукати фінансові резерви.
Маємо більш ніж достатньо інформації про митарства людей, які змушені були покинути рідні домівки і роками нагромаджуване майно. Вони не просять милості й готові самі на себе заробити. А їм, в кращому випадку, пропонують випробувати себе в якості набридливих агентів мережевого маркетингу. Тут потрібно згадати притчу про те, що замість дармової риби краще отримати вудку. Вирішувати це завдання належить двома шляхами. Перший полягає у створенні механізму надання пільгових кредитів біженцями з території АТО, щоб вони могли зайнятися підприємницькою діяльністю. Тут можуть заперечити, мовляв, не всі люди настільки бізнес-орієнтовані, щоб самостійно забезпечити свою зайнятість. Так от для цього передбачено другий шлях – надати податкові пільги підприємствам, що створюють додаткові робочі місця.
Окрім того, слід невідкладно прийняти Закон «Про відсоткову філантропію», яким дозволити суб’єктам господарської діяльності перераховувати частину з прибутку (хоча б у межах 3-4%) благочинним організаціям. На нашу думку, пріоритетними цільовими напрямами скерування таких коштів у 2014-2015 роках повинні стати: потреби Збройних Сил та медичного обслуговування, встановлення пічних опалювальних приладів («буржуйок»), закупівля палива до них, благочинне гаряче харчування для найбідніших верств населення.
Як бачимо, все впирається у вирішення цих питань на законодавчому рівні, тобто, у Верховній Раді. А вона зараз дуже заклопотана позачерговими виборами. Не заперечуємо, «перезавантаження» парламенту, вимоги про яке не затихають вже понад півроку, є важливим питанням, однак аж ніяк не найважливішим! Вважається поганим тоном вдаватися до високопарності, але народ і Вітчизна справді у небезпеці. А отже, у небезпеці й ви, панове політики! Бо гуманітарна катастрофа призведе до суспільного вибуху, чим неодмінно скористаються політики з крайньо-радикальних сил. Тим часом ви далеко не всі до них належите, тому можете легко опинитися в положенні потерпілої сторони. Отож, якщо вже так кортить попіаритися, то краще зробіть це, реалізовуючи запропоновані заходи, покликані знизити градус тривоги!"
Андрій Іонов, президент Громадської Організації «Вектор».
Анатолій Забарило, ГО «Громадянська позиція».
