Від усієї цієї історії із Надією Савченко із самого початку віяло дешевою театральною постановкою вкупі із добре розробленим політтехнологічним сценарієм «спасительки » нашої збідованої країни. І ця мелодрама влучно лягала у канву «пророцтва чи то Глоби, чи то Ванги» десятилітньої давності, яке рясно тиражувалося у медіа про президента – жінку, яка приведе Україну до ситного та мирного життя.
І все виглядало так переконливо, що навіть адепти «попередньої кандидатки» у спасительки Юлії Тимошенко принишкли від заздрості – настільки яскраво засяяла нова зірка. Але вона почала говорити…
Мене завжди переймала думка, яку щасливу карту витягнула у долі Надія Савченко, щоб весь народ і командування держави одного моменту втратило розум, забуло про елементарні вимоги законодавства чи закони здорового глузду.
Порушивши наказ і ставши причиною втрати десятка бійців, Надія за «сценарієм» попадає у полон. Постановочний суд, постановочне голодування – і вся країна у захопленні. Безплатна та масована розкрутка Надії Савченко протягом більше як року по всіх можливих засобах інформації світу за участю впливових ВІП-агітаторів, серед яких сам Володимир Путін, Ангела Меркель, Петро Порошенко та структури Євросоюзу. В результаті – показова милість від самого Путіна, героїчне повернення, депутатське крісло, шалена пізнаваність та увага.
Але геніальний режисер зробив одну стратегічну помилку – забув заклеїти Надії скотчем рота. І вона заговорила… так, що все стало на свої місця. Чого вартує: «Ми повинні у Донбасу попросити всі прощення… », або «Я мушу стати Президентом …???.».
Коли людина посвятила себе важливій меті і бажає реалізувати себе, то говорить: «Я зроблю, я стану… Президентом». А коли ми щось робимо не по своїй волі, через обставини чи за чиїмось наказом, то говоримо – «мушу стати», «мушу це зробити». Кому Надія пообіцяла, що стане наступним Президентом України? На чиєму боці у цьому спектаклі грає Надія Савченко?
