Слухай онлайн
Економіка  |  Cуспільство  |  АТО

Свічка як символ української енергетики, або чиї кишені "гріє" вугілля з Донбасу?

Віяльні відімкнення світла, холодні квартири, Євросоюз незадоволений, енергетична катастрофа, надзвичайний стан – такими словами нас із Вами лякають впродовж останніх кількох днів. А все це, за словами владної верхівки, відбувається з вини ветеранів АТО і певних депутатів, які блокують постачання антрацитового вугілля з Донбасу.

Президент, прем’єр-міністр та міністр енергетики закликають нас і далі торгувати із терористами. Бо без Донбаського антрациту – ніяк. А ті, хто блокують, і ті, хто підтримують блокаду, – мало не зрадники українського народу.

Більшість українських теплоелектростанцій працюють на антрацитовому вугіллі, поклади якого зосереджені на непідконтрольній нам території. Відповідно впродовж цілого періоду війни з Росією ми продовжуємо торгувати із терористами. Питання постачання вугілля з Донбасу  постало ще після перших запеклих боїв на Донбасі влітку 2014 року.

Українські урядовці наголошують, що шахти офіційно зареєстровані на контрольованій території і сплачують податки саме Україні: "Це наша земля, наші надра, всі підприємства зареєстровані на українській землі – нашій, контрольованій, і я не бачу сьогодні іншого варіанту, окрім як отримувати це вугілля", – заявив Володимир Гройсман. Бачите, як добре все у нас в країні? Крим наш і надра наші. Хочеться запитати: - Що, серйозно? Люди, котрі не вагаючись стріляють по житлових кварталах Авдіївки, вбивають, крадуть і брешуть, гарненько на купки складають гроші і несуть їх в українську казну? А можливо, податками політики сьогодні називають хабарі?

Не один я, до речі, такий скептик. "Не може бути на окупованій території якісь підприємства, що контролюються Україною. Це ілюзія, – каже  директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. – Це як Росія анексувала Крим, а Україна створила Вільну економічну зону Крим. Чи може Україна контролювати, куди ідуть гроші від реалізації цього вугілля? Наприклад, на купівлю зброї?"

1 вересня 2016 року нам підвищили тарифи на електроенергію на 20% для того, щоб навіть в екстреній ситуації (а тоді саме така і була) держава мала достатньо коштів, щоб купити вугілля у будь-якої іншої країни, але попри підвищення тарифів міністр енергетики Ігор Насалик кричить, що відрубає нам світло, бо вугілля блокують. Насалик, де бабки?!

Їдемо далі. Скільки часу триває війна? Правильно, більше двох років. Скільки треба на модернізацію теплоелектростанцій, щоб вони могли працювати на газовому вугіллі, якого ціле море на Західній Україні і в Польщі? За словами експертів – рік, за словами Гройсмана – два. Чому не почали, як тільки Донбас окупували? Мабуть, тому що вигідно «податки» збирати. Саме тому, ми і досі залежні від Росії і від окупованих територій. Винен у цьому хто? Правильно, як завжди невістка, вона ж сьогодні - ветерани АТО, які блокують торгівлю з терористами.

В ефірі телеканалу «1+1» не так давно Володимир Парасюк показав документи, в яких було вказано, що лише 10% поїздів, що їдуть з Донбасу, везуть в Україну антрацит. Цікаво також те, що з України до терористів їде пісок, цегла, продукти і так далі. Кажучи по-простому «контрабас», який терористи потім використовують для укріплення блокпостів та створення фортифікацій. Завдяки оприлюдненій інформації пісок і цегла тепер стануть забороненими товарами, які не можна буде ввозити в ЛНР -ДНР. А все решта, виходить, ввозити дозволено.

Можна зробити нехитрий висновок: кишені наших політиків гріє старий добрий «контрабас».

На завершення хочеться сказати тільки одне: Як ви, чуваки, вже задовбали! Красти, ділити, битись, думати тільки про свою задницю, а потім перед камерами робити таку пику, ніби ви герої України.

Володимир Мельник, ведучий радіо ”Львівська Хвиля”

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...