Слухай онлайн
Культура

Тарас Антонів. 7 речей, які здивували в Чорногорії

1/11
Останні 12 років я пізнаю світ у мандрах. Це стало моїм стилем та способом життя, тож кожного року маю відкрити для себе 1-2 нові країни.

Є місця на земній кулі про які, прочитавши багато довідкової інформації – одразу уявляєш, наскільки вони неймовірні. Проте іноді деякі близькі країни вражають значно більше. Адже географічно вони розташовані від України не так далеко, а ми про них не знаємо майже нічого, що варто було б знати мандрівникам зі стажем.

Цього року я по-особливому відкрив Чорногорію. Вперше я їхав туди автобусом, вдруге – діставався автомобілем і запливав до Будви вітрильним судном. А цього року летів літаком – тож вважаю, цей варіант транспорту найзручнішим для мандрів до цієї країни.

Хочу поділитися 7-ма враженнями від місць, про які мовчать путівники. Адже про них знають лише місцеві мешканці, або ж ті, хто вже кілька років поспіль відвідує цю країну!

1. У Чорногорії дуже багато гарних історичних місць, які обов’язково треба відвідати. Насамперед, маю на увазі Stari Grad (Старі Град) Будви. Його називають музеєм під відкритим небом. Це місто із неймовірною атмосферою затишку та духом Середньовіччя. Його можна обійти впродовж 30 хв, але враження від цих відвідин не покидатимуть вас ще довго. Багато туристів щороку мандрують сюди заради різноманітних музичних та театральних фестивалів, художніх виставок та поетичних вечорів.

Щорічний авторитетний фестиваль театрального та музичного мистецтва ось уже два десятиріччя збирає в місті-театрі світових зірок естради. Серед них часто можна побачити Горана Бреговича, Тото Кутуньо, Аль Бано та Boney M. Завдяки цій щорічній мистецькій атракції життя цього курортного міста набуло неабиякої популярності. Саме цей фестиваль заслужено вважають найбільшою подією південної Адріатики. Для молодих талантів участь у ньому може слугувати щасливим квитком у світ шоу-бізнесу, як наприклад, у нас участь в різноманітних талант-шоу «Голос-країни», «Україна має талант».

2. Незмінним «туристичним трендом Чорногорії» вже давно стала й Бока-Которська бухта. Цим місцем колись захоплювався Жуль Верн. Йому радили відвідати Венецію, але побачивши цю бухту французький класик назвав її «найгарнішим куточком старого континенту» і більше нікуди не їхав. Саме із цих миловидних місць черпав натхнення для написання романів.

3. Скарбом ЮНЕСКО було названо місто Котор. Не якась його пам’ятка, а ціле місто. Де ви ще таке бачили у світі?! Місцеві екскурсоводи радять «загубитися» в ньому. Це у них такий жарт – саме так можна відчути ауру міста, яке неймовірно мале й водночас дуже гарне! Всі вулички та крамниці Котору вам вдасться дослідити за дуже короткий час – уздовж та впоперек пройшовши їх за 15-20 хвилин.

Славиться Котор також визначальною сакральною пам’яткою. У ньому збереглася унікальна церква святого Луки – одного з апостолів Ісуса Христа. Збудована понад 800 років тому, вона захоплює увагу мандрівників з усього світу своїм первозданним виглядом.

4. Перебуваючи в Чорногорії, варто побувати на острові-готелі св. Стефана.  Цей фешенебельний готель у минулому був просто фортецею, яку спорудили місцеві мешканці, щоб захистити своє майно від піратських зазіхань й назвали іменем Святого Стефана. Тривалий час на острові було невеличке рибальське селище.

Символом багатства та достатку острів-готель став значно пізніше, коли його 80 будинків були всередині облаштовані під розкішні апартаменти.

Властиво саме поєднання скромності та шику так сподобалося знаменитостям, що вони почали навперебій його відвідувати. Тож із відвідувачів острова-готелю з часом утворився «список найвідоміших імен сильних світу цього». Серед них були: Рокфеллер, Сильвестр Сталоне, Карло Понті, Кірк Дуглас, Софі Лорен, Елізабет Тейлор, Індіра Ганді, Клаудія Шиффер.

Змагатися було за що – на острові є апартаменти, ціна яких тримається у неймовірній таємниці. Вартість проживання у найдорожчій віллі Адріатичного узбережжя (№21) визначає спеціальний аукціон.

5. Чорногорія славиться не лише історичними пам'ятками, але й чудовим поєднання величі природи із людською винахідливістю. Маю на увазі візитну картку гірської частини Чорногорії – арковий міст Джурджевіча. Ця інженерна споруда минулого сторіччя вражає кожного, хто бачить її вперше. Раніше міст був найбільший мостом у світі (на час свого будівництва), зараз його вважають найбільшим у Європі. Саме місце недарма пов’язують із американським Grand Canyon в Арізоні. Адже міст з’єднує береги річки Тара, відтак глибина ущелин місцями сягає 1300 м. Тож цей каньйон заслужено називають другим після американського та найбільшим у Європі. Зізнаюся – був вражений, коли пригадав, що саме його бачив у кінострічці за участі Харрісона Форда! Тож у Чорногрії є місця, які люблять «брати в кадр» американські кінорежисери.

6. Кулінарія цієї країни варта окремої згадки. Більше ніде в світі мені не доводилося чути такої «смачної легенди», яку має Чорногорія. Готуючись до мандрівки сюди я випадково в одному блозі натрапив на згадку про Пекару – невеличку кондитерську у Будві, яка славиться на всю країну своїми маковими пампухами. В ньому тіста лише тоненька смужка, а все решта – начинка. До речі, ніде не було вказано її адреси. Але будь-хто з туристів її знайде, спитавши у місцевих або просто, немов у дитинстві, «йдучи на запах» свіжої випічки. У правильності керунку вас переконає ще й завжди присутня черга охочих до цих смаколиків. Вона простягається тоненьким шнурочком аж на вулицю! До речі, вартість «брендових» пампухів 1,5-2,5 євро.

У цій країні ви не знайдете жодного Макдональдсу. Проте різновид закладів швидкого харчування із широким асортиментом гамбургерів та піци – таки вас вразить, бо я був також приємно здивований.

Ціни на їжу цілком звичні для Європи – супи, салати, рибні та м’ясні страви й морепродукти – на все можна розраховувати в межах 2-10 євро.                       

7. З кожної своєї поїздки я нотую факти, які мене вразили. Чорногорія не стала винятком – бо запам’ятати справді є що. Тому речей, які здивували виявилося багато!

– З міста Бар можна дістатися (поромом) до Італії. Саме в цьому місті росте оливкове дерево, якому понад 2000 років, але воно й далі плодоносить.

– В супермаркетах міста в скриньках для речей відсутні ключі. Здивовані? Вони не потрібні. Адже крадіжок майже не трапляється. Якщо ж і зникла якась річ, то ймовірно нею скористався хтось із некорінного населення.

– Усю Будванську рив’єру можна пройти пішки лінією пляжу. Пляжі з’єднані між собою тунелями в горах і навіть в будівельних майданчиках. Від острова Святого Стефана до Будви пішки можна дістатися за 3 години.

– У Чорногорії відсутня центральна система опалення. Тож обігрівають приміщення в холодну пору року місцеві мешканці дровами, а переселенці – зазвичай радіаторами та кондиціонерами.

– Вже понад 300 років у місцевого населення є традиція один раз на рік на човнах підпливати до острова Богородиці й кидати каміння у воду. Так виник штучний острів Богородиці на рифі.

– У Чорногорії таксиста мають право оштрафувати, якщо він посадив нетверезого пасажира на переднє сидіння.

Тарас Антонів, мандрівник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...