Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Торгівельна війна України з Росією. Чого більше, політики чи економіки?

Стан справ у політиці України дуже негативно позначається на «загально-національному оптимізмові», якщо це так можна назвати. 38,8% українців не вважають нашу державу вільною, а 42,2% і зовсім переконані, що Україна є залежною. Оце – погано! Але, можливо, саме це і повинно сприяти згуртуванню…

Цікавими є інші показники: динаміка зовнішньо-політичних пріоритетів українців така, що у травні 2013 року 41,7% (у 2012 році –40,8%)висловилися позитивно за вступ України до ЄС і 31% (у 2012 році – 36,7%) за вступ до Митного Союзу (МС).

Що стосується політики серед країн МС, то російська економіка у 10 разів більша за економіку Казахстану і у 32 рази більша за економіку Білорусі.

Спробуємо піддати спростуванню тезу про те, що Україна дуже «торгово» залежна від Росії. Товарообіг із Росією виглядає таким чином, що ми експортуємо 23,7% виготовленої в Україні продукції. Це досить багато, але в країни ЄС експорт сягає 26,7%. При цьому показники мають тенденцію до зменшення – щодо Росію і збільшення – щодо ЄС. Суттєво знизився показник експорту до Росії металургійної продукції: за 5 місяців цього року лише 13%.

Але сказати, що Росія скоротила експорт лише з України не можна, так вона поводиться із країнами-членами МС. За поточний рік Росія скорочує свій експорт із дружніх Казахстану – на 4% та на 13% – із Білорусі. Тобто, гарантії співпраці однакові, як для членів МС, так і для нейтральних до утворення суб’єктів.

Позитивним є те, що товари для експорту у ЄС повинні бути конкурентоспроможними на якісному європейському ринку. Це позитивний вплив на українського виробника. Найбільшим імпортером української продукції в Європі є Туреччина, в Азії: Іран, Індія та Китай.

Споживачами нашої продукції у Європі є за спадною інтенсивністю Естонія, Норвегія, Австралія, Угорщина, Латвія, Німеччина, Велика Британія, Швейцарія, Литва, США, Фінляндія.

Якщо говорити більше про політичну кон’юнктуру на теренах пострадянського простору, то президент Узбекистану у 2011 році дуже чітко висловився щодо вступу у МС, сказавши, що не вступатиме до МС, бо не виключає політичних мотивів об’єднання.

Єдиний постійно діючий орган МС – це Комісія, що була утворена 2007 році. Квота голосів поділена так, що Росія має 57%, а Білорусь і Казахстан – по 21,5%. Отже, обидві менші країни навіть за визначенням не приймуть неугодного для Росії рішення. І як тут не говорити про зловживання домінуючими позиціями!?

Експорт Казахстану – це на три четвертих паливно-енергетичні матеріали. Росія сама є експортером цієї групи товарів, а для Білорусі – єдиним постачальником. Тому Україна тут дуже потрібна як споживач даної продукції. А членство у МС убезпечило б нашого найбільшого постачальника від намірів і заяв міністра Ю. Бойка про збільшення поставок з ЄС і зменшення із Росії.

Казахстан витрачає свої нафтові долари на розвиток економіки, а Росія на забезпечення і посилення міжнародного впливу у світі, пише Український Тиждень (№34). Буквально недавно утворившись, МС уже наштовхнувся на спротив і незадоволення населення країн-членів. Опозиційна партія Казахстану «Азат» навіть ініціювала референдум за вихід із МС.

Ситуація із Білоруссю: торгівельний оборот між нею та Росією становить 48%. Зростати, збільшуючи товарооборот, уже нема куди, дана цифра і так уже загрожує національній безпеці. Білоруси це усвідомили і в кризовий момент 2012 року зменшили експорт на 24% із Росії і на 29% із Казахстану. При цьому, загальний показник скорочення експорту становив лише 11%. Такі кроки Білорусі повинні послужити показчиком, як вчинятимуть країни-члени МС у непередбачуваних ситуаціях. Це не ЄС, де можна розраховувати на підтримку. Тут кожен вирішує сам за себе. У червні у країні пройшли протестні акції з метою виходу з МС.

Білорусь і Казахстан – спостерігачі СОТ, Росія із 2012 року повноправний член, тому зможе робити реекспорт товарів СОТ у МС, непогано, при цьому, заробляючи на посередництві.

За короткий час існування МС (3 роки) конфлікти між трьома країна вже мали місце навіть на рівні довіри. Росія вже висловлювала стурбованість, чи не китайське м’ясо продає Казахстан під маркою «виготовлено в Казахстані». А кількість молока Білорусі на російському ринку, начебто, переважає виробництво.

Якщо ЄС створений на основі справжніх ліберальних цінностей, то країни-сусіди ЄС настільки туди хотіли вступити, що Європейська рада сформувала Копенгагенські критерії щодо вступу у ЄС.

Висновки напрошуються два: відносини у межах МС – це регуляторний вплив і торгово-сировинний шантаж. Останній – шкідливий для обох сторін. І другий: торгівельна війна з Україною лише підтверджує авторитаризм політичного режиму Росії.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...