Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Україну здадуть в обмін на Сирію?

У російських інтересах якомога довше втриматися на сирійському плацдармі, і якщо Асада не можна вже буде утримати, то «здати» його на вигідних для Кремля умовах. «На руку» Росії і війна Ісламської Держави на території Іраку та Сирії, вона не дозволяє нормально видобувати нафту. Така ситуація в регіоні є чинником подорожxання нафти, і російські війська будуть цьому сприяти. А причому тут спитаєте наша Україна ?

Плани Володимира Путіна щодо блокування євроінтеграції України та  змін всередині країни поступово реалізовуються. Втілення Мінських домовленостей по-російському приводить до повернення в рамки Конституції України інфікованих смертельним вірусом федералізму окремих територій Донбасу із особливим статусом, очевидним наслідком чого стануть відцентрові рухи окремих територій.

На фоні так бажаного для Кремля внутрішнього протистояння патріотичних сил починають  блукати фантоми  регіонального сепаратизму – запорізького, харківського чи доморощеного галицького. Ми перебуваємо на фініші частини кремлівського плану, у фіналі якого повернення чергового Януковича-2. Невідомо лише, хто у цьому спектаклі доб`є Президента Порошенка першим, як це зробила із Ющенком колись  «Наша Юля»: Коломойський,  Ярош чи Садовий,  а можливо, всі гамузом, яка різниця?

А Володимир Путін як азартний гравець підвищує ставки. Російські війська різко та несподівано збільшили  свою присутність в Сирії, розпочали будівництво військової авіабази і демонструють рішучість взяти участь у повномаштабних боях проти опозиційних до чинного диктатора Асада опозиційних сил, яких підтримують НАТО та США, зокрема особливо Франція. Виклик чи загроза? Для чого це відкрите протистояння Путіну ?

Вся економіка Росії базується на нафті та газі. Як я писав раніше, США із союзниками домовилися різко знизити рівень світових ціни на нафту, щоб вгамувати військові та геополітичні апетити імперської путінської Росії. Зняття санкцій із Ірану та інші супутні заходи на фоні загальносвітової кризи виробництва привили до падіння ціни на нафту нижче від 50 доларів за барель, і це ще не кінець.

Іран активно збільшує обсяги видобутку та продажів нафти і газу, залучає іноземних інвесторів до освоєння нових нафто-газових родовищ і декларує продаж нафти у майбутньому за будь-якою ціною. А так звана Ісламська держава заполонила чорні ринки країн Середземного моря взагалі дешевою нафтою – по 20 доларів за барель.

Росія не може допустити, щоб щось подібне сталося і на ринку газу. Уявімо собі, що здійсняться передбачення експертів ЦРУ, які прогнозують розпад на частини держав Сирія та Ірак в звязку із громадянськими війнами. Мотивів до заворушень багато, але ключовими є також міжрелігійні протистояння різних гілок ісламу, серед яких є одні союзниками США та Саудівської Аравії, а другі – союзниками Росії та Ірану, інші – просто терористичні угрупування та профінансована мільярдерами із Кувейту Ісламська Держава, яка фактично воює з усіма одразу.

Втрата Росією своїх позицій в Сирії, де у неї військова база та союзницький договір із диктаторською сім`єю Асадів, може привести до катастрофічних наслідків  для російського бюджету в недалекому майбутньому. Гірше за падіння вартості нафти для Росії могло б стати транспортування великих об`ємів кувейтського та іранського газу через територію Сирії  до Туреччини, а далі до Європи. Російський Газпром одномоментно втратив би мільярди доларів, які платять покупці газу у Європі, в тому числі платить і Україна. А Кремль би втратив бюджет, владу та механізми шантажу  та тиску на своїх сусідів.

На сьогодні єдиним бар`єром  на шляху кувейтського газу до Європи  є режим Президента Башара  Ассада,  який  дотримується вимог  секретного пункту в російсько-сирійському договорі і відмовляється надавати територію Сирії для транспортування кувейтського газу. 40-річне безальтернативне правління однієї родини Асадів в Сирії, політичні репресії  та підтримка з боку газових шейхів Кувейту та Саудівської Аравії, країн Заходу опозиції до диктаторського уряду і є причинами та джерелами кривавої  громадянської війни. Громадянська війна в Сирії почалася весною 2011 року, за цей час число загиблих становить більше як 230 тисяч, а кількість біженців – більше як 11 мільйонів осіб. 

У російських інтересах якомога довше втриматися на сирійському плацдармі,  і якщо Асада не можна вже буде утримати, то «здати» його на вигідних для Кремля умовах. «На руку» Росії і війна Ісламської Держави на території Іраку та Сирії, вона не дозволяє нормально видобувати нафту. Така ситуація в регіоні є чинником подорожxання нафти, і російські війська будуть цьому сприяти. А причому тут спитаєте наша Україна ? Без перебільшення, розв`язання українських проблем із «занадто дружнім сусідом»  на сьогодні буде тісно пов`язано із ситуацією у Сирії.

Володимир Путін  28-29 вересня  прибуває у Нью-Йорк , де після 10 річної перерви виступить  на засіданні ювілейної 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй. Президент Росії та Президент США будуть «боротися» за впливи та друзів  серед учасників цього заходу, присвяченого 70-річчю заснування ООН. В дипломатичних колах вже давно говорять про майбутні консультації  між представниками Росії та США, Росії та Європейського Союзу по проблемі Сирії, України та інших питань. Путін везе їм свої пропозиції, в яких, безперечно, згадується  Крим,  Донбас та Сирія.

І залишається тільки надіятися, що ослаблена внутрішніми протистояннями, хвора на корупцію наша Україна не стане розмінною картою в грі великих геополітичних гравців, а Захід не підпаде під шантаж Володимира Путіна та не здасть український Крим, Донбас та всіх нас, як колись країни Антанти здали Гітлеру Австрію, Чехію та Польшу.

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...