Слухай онлайн
ІСТОРІЯ
СТАТТІ

Лікнеп для Качинського, або "культ Бандери" в цифрах

«З Бандерою вони в Європу не увійдуть!», - сказав Ярослав Качинський, голова партії «Закон і справедливість», яка контролює обидві палати Сейму. Не буде перебільшенням сказати, що Качинський контролює не тільки Сейм, але також прийняття рішень у ще двох будинках – Канцелярії Голови Ради міністрів та резиденції Президента Польщі. Саме тому відголоски позиції Prezesa відразу прозвучали з вуст польського президента Анджея Дуди та впливових депутатів правлячої партії /

Штурм нацистської тюрми м. Кременець українськими повстанцями

У ніч з 19 на 20 лютого 1943 року українські повстанці Кременеччини здійснили одну з перших досить вдалих бойових операцій. Несподіваним нападом на приміщення в’язниці у м. Кременець вони звільнили усіх в’язнів і без втрат залишили місто. Довгий час подробиці цієї зухвалої повстанської операції залишалися невідомими. Історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук, на основі віднайдених архівних документів та спогадів учасників тих подій, спеціально для «ГалІнфо» детально висвітлює цю повстанську акцію /

Волинь: «геноцид» без ознак геноциду

Українське питання знову серед головних у порядку денному польських політиків. І мова аж ніяк не про російську агресію проти України – польський політикум сконцентрував свою увагу на «проблемі бандеризації» України та її вини за «геноцид поляків». Зокрема, нещодавно найвпливовіший польський політик, голова партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський заявив, що з «Бандерою Україна у Європу не увійде». «Ми не можемо впродовж років погоджуватися, щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків, – заявив він, додавши, що українці «перевершили німців у жорстокості проти поляків» /

Боротьба за столицю: листівки ОУН у Києві у 1951-1952 роках

Керівництво українського націоналістичного руху постійно наголошувало на тому, що без охоплення діяльністю Наддніпрянської України боротьба приречена на поразку. Відповідно, значні зусилля у цьому напрямку мали місце й на початку 1950-х років. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з деякими фактами цієї діяльності ОУН. Про поширення листівок ОУН в столиці України у 1951-1952 роках спеціально для ГалІнфо розповідає кандидат історичних наук – Юрій Щур /