Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Науковці не впевнені, чи на Олеській площі є сланцевий газ

Українські геологи абсолютно не впевнені, чи на території Олеської площі є сланцевий газ. Про це заявив доктор технічних наук, професор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України Юрій Стефаник на круглому столі «Сланцевий газ Олеської площі: перспективи та ризики», який відбувся у Львівській обласній раді з ініціативи комісії екології, природних ресурсів та рекреації, повідомила пре-служба Львівської облради.

«Сьогодні поляки визнали, що той прогнозний запас сланцевого газу, який вони передбачали, зменшився у десять раз, - зазначив Юрій Стефаник. - І, напевно, поляки дійдуть тих самих висновків,  що й  Франція, Болгарія, Німеччина та інші країни.

Видобуток сланцевого газу – це не загроза, це - катастрофа! Родовища, з яких видобувають сланцевий газ у США, залягають у штаті, на душу населення якого припадає декілька чоловік. Це є пустельні землі, і глибина там не має значення. А у нас це є 2-4 кілометри. Там є вся вода, яку ми використовуємо: чи для технічних цілей, чи для питних. Це є недопустимі такі речі. Тому що сама технологія вже передбачає забруднення питних вод. Буде відбуватися горизонтальне буріння, суміш гідророзривної рідини в дійсності складається з води і хімікатів, які вкрай шкідливі для питної води і очищення майже неможливе. Тому це є надзвичайно серйозне питання. Тим паче, що робитимуть це в найбільш густозаселених районах України.

Ми абсолютно не впевнені, чи там взагалі є цей газ, що найсмішніше у цій ситуації. Нас, геологів, які працюють і в Академії наук, і в інших закладах, ще ніхто не запитав: "Панове, дайте хоч якийсь висновок, що з того ми можемо отримати". Жодних офіційних запитів ми не мали. Але ми сумніваємося, що там буде сланцевий газ. Тому моя пропозиція у цьому випадку: вибрати якусь одну ділянку, зробити полігон (значних коштів це не потребує), випробувати там цю технологію, провести повний аналіз і потім дати висновок, чи варто нам це робити, чи не варто».

Кандидат геолого-мінералогічних наук, геологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Маркевич:

«На сьогодні побутує думка, що сланець - надзвичайно перспективне джерело горючого газу. При тому ніхто чомусь не вдається в деталі самого процесу видобутку сланцевого газу. Наскільки безпечно використовувати прийняту закордоном схему його видобутку? Перед тим, як розгортати повномасштабні роботи з видобутку сланцевого газу, потрібно виконати детальні комплексні екологічні і геологічні дослідження з вивчення розломної тектоніки і шляхів міграції хімреагентів у верхні водоносні горизонти.

Наявність регіональних розривних порушень північно-західного і північно-східного напрямків на Олеській ділянці і пов’язані з ними тріщинуватості порід всієї складової товщі є природним негативним фактором загрози якості питних, прісних і мінеральних підземних вод. Водотривка товща потужністю більше одного кілометра між силуром і крейдою, яка є у природному стані, до проведення гідророзриву пласта перестає бути водотривкою під час здійснення гідророзриву. Питна вода після проведення гідророзриву пласту, на нашу думку, буде забруднена хімреагентами, які будуть закачуватись в пласт разом з водою.

Для гідророзриву, як відомо, використовується суміш з великою кількістю води з піском (15-20 тис. куб. м., це є 98-99 відсотків від всієї суміші) та хімреагентів, які ймовірно після проведення гідророзриву частково будуть відкачуватися на поверхню і скидатися у поверхневі водостоки. Тобто в річки будуть потрапляти води достатньо очищеними, або і неочищеними, що слугуватиме загрозою для екосистеми.

Олеська ділянка перебуває практично на 90 відсотків у третьому поясі структурного режиму зони санітарної охорони, в якому забороняється закачування відпрацьованих вод у підземні горизонти з метою захоронення, підземного складування твердих відходів і розробки даної землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту».

Доктор технічних наук, професор НУ «Львівська політехніка» Зеновій Знак:

«Коли порівнюємо методи видобутку сланцевого газу, необхідно ставити на шальку терезів екологічні проблеми і енергетичну безпеку. Але потрібно порушувати питання, що може відбуватися під час самого гідророзриву речовини. Оскільки склад робочого середовища, розчину, за допомогою якого здійснюється гідророзрив може дещо коливатися залежно від технології. Деякі фірми пропонують різний склад самого розчину. Очевидно, що сам розчин, який внаслідок гідророзривання пласту може потрапляти у водоносний горизонт, крім того, може взаємодіяти з тими компонентами гірських порід, які перебувають у тих товщах. До тепер я не чув, щоби хтось аналізував, які хімічні процеси - вилуговування чи розчинення тих гірських порід - будуть відбуватися. Очевидно, що тут треба порівняти мінералогічний склад порід зі складом, власне, робочого розчину, за допомогою якого проводитимуть роботи. І вже краще проаналізувавши ті можливі хімічні перетворення чи вилуговування компонентів із гірських порід, можна прогнозувати, а чого може призвести  можливе забруднення водоносних горизонтів».

Доктор геологічних наук, в.о. директора Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту Ярослав Лазарук: 

«Наш інститут той, з подачі якого Міністерство екології і затвердило ці ресурси. Ці ресурси були пораховані різними методами. За одним, це у нас було 1,5 трлн. куб. м., за другим методом - близько 3 трлн. куб. м. Але зі сланцевим газом ми ще не працювали.  Якщо візьмемо так званий коефіцієнт вилучення, а для сланцевого газу він дуже великий, ми не так багато того сланцевого газу і отримаємо. Якщо візьмемо, скажімо, мінімальну цифру в 100 млрд. куб. м., а Україна споживає за рік 60-70 млрд. куб. м., то це десь дворічний видобуток газу. Тобто серйозної альтернативи природному газу, на жаль, ми не отримаємо. І тепер треба дуже добре думати: чи обирати екологію, чи якусь економічну вигоду, яка поки що примарна».

 Нагадаємо, що Кабмін затвердив переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції британсько-нідерландський концерн Shell по Юзівській (Донецька і Харківська області) газовій площі і компанію Chevron (США) - по Олеській площі (Львівська область). Згідно з інформацією прес-служби Кабміну, прогнозні ресурси Олеської площі - 2,98 трлн. куб.м газу. На етапі геологічного вивчення планується залучити 1,3 млрд гривень інвестицій і 25 млрд гривень на етапі промислової розробки.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ