Кандидати-мажоритарники Львівщини відмовляються від публічних дебатів. Представники їхніх штабів заявляють, що кандидати готові дебатувати, але тільки за зачиненими дверима. Про це сьогодні, 16 жовтня, під час прес-конференції у Львівському прес-клубі повідомив керівник медіа-проектів ЛОГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак.
Він все ж таки подякував тим кандидатам-мажоритарникам, які взяли участь у дебатах. Зокрема, зі 18 запланованих дебатів відбулося 16.
За його словами, по виборчому окрузі №115 від дебатів відмовився Роман Федишин (Аграрна партія). В окрузі №116 склалась досить цікава ситуація, адже від дебатів відмовилась найрейтинговіший кандидат Ірина Фаріон (ВО «Свобода»), яка заявила, що може дебатувати тільки зі своєю втомою. Регіонал Богдан Хруставчук заявив, що дебатуватиме тільки з Фаріон, адже: «Не хотів піднімати рейтинг інших кандидатів». Натомість ударівець Андрій Березюк відмовився від дебатів, адже вважає, що у нього досить високий рейтинг, і він не бачить в конкурентах гідного опонента.
У виборчому окрузі №117 прес-служба Партії регіонів відповіла Прес-клубу відмовою щодо дебатів Олега Барана.
Цікава ситуація склалася і з виборчим округом №118, адже там взагалі не було дебатів. Свободівець Юрій Михальчишин погоджувався на дебати із самовисуванцем і головним опонентом Богданом Дубневичем.
«В штабі Дубневича нам повідомили, що вони згодні на такі дебати, але без участі представників ЗМІ, тобто за зачиненими дверима», - розповів Роман Шостак.
Відмовився від дебатів регіонал Володимир Загорський, який мав дебатувати з ударівцем Тарасом Мандзюком.
Виборчий округ №119: відмовився від дебатів самовисуванець Сергій Сенчук, адже він вважає, що «у нього найвищий рейтинг, і він не бачить гідного конкурента».
У окрузі №120 відмовились від дебатів самовисуванець Ярослав Дубневич та регіонал Іван Білак.
У окрузі №121 теж було дві відмови. Роман Ілик (ВО «Батьківщина») відмовився йти на дебати мотивуючи це тим, що «нема рівних». Відмовився також і самовисуванець Михайло Сендак.
Самовисуванець по округу №122 Тарас Козак теж відмовився від дебатів.
Цікаво, що по виборчому окрузі №123 ударівка Лариса Федорів теж відмовилась від дебатів з Василем Шклярем, хоч раніше заявляла, що в результаті таких дебатів він зніме свою кандидатуру на її користь. Відмовився також самовисуванець Михайло Сірків.
По Сокальському виборчому округу №124 дебати відбулися і відмов не було. А от по Старосамбірському виборчому округу №125 дебатів не було, хоч Прес-клуб запрошував Андрія Тягнибока, Андрія Лопушанського, Михайла Гичку, Ігоря Пукшина, Анатолія Дейнеку.
Також не було дебатів у Стрийському виборчому окрузі №126. Там склалася заплутана ситуація: самовисуванець Ігор Осташ хотів дебатувати з Канівцем. Олег Канівець (ВО «Батьківщина») погодився на дебати з Андрієм Котом ("УДАР"), а от Кіт відмовив усім.
Відповідно, за словами Романа Шостака, дебатів не було по трьох виборчих округах: 118,125 та 126.
Відповідно, ми отримали відмови від: 6 самовисуванців, 4 регіоналів, 3 свободівців, 3 ударівців, від 1 представника ВО «Батьківщина», 1 – КУН, 1- Аграрна партія.
«Кандидати уникають дискусії та дебатів, побоюючись того, що можуть бути незручні питання від представників ЗМІ», - підсумував Роман Шостак.
Політолог, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка, кандидат політичних наук Юрій Шведа заявив, що дебати – це відкрита форма готовності кандидата до участі у політичній діяльності.
«З числа кандидатів-мажоритарників, на жаль, дуже мало людей, які готові до публічної діяльності. Мало хто здатен відстоювати позицію, вміє себе поводити в середовищі навіть некомфортному. Для цього повинен бути певний рівень підготовки та політичного досвіду», - зазначив політолог.
Юрій Шведа додав, що кандидатам перед тим, як іти у велику політику, вартувало б стартувати з рівня селищної чи міської ради. Теж саме стосується і політичних партій.
«Дебати проводять із серйозних проблем, які є у суспільстві. Натомість кандидати більш рейтингові пояснюють свою відмову небажанням витрачати свій час та небажанням підтягувати рейтинг слабших», - зазначив політолог.
Відповідаючи на запитання Гал-інфо, у чому причина таких відмов політолог відповів, що це залежить від загального рівня політичної культури суспільства, а самі виборці готові сприймати таких кандидатів, а не інакших.
«Окреме питання до політичних партій, які таких кандидатів, не готових до публічної політики, висувають. Думаю, що зобов’язання брати участь у дебатах треба закріпити на законодавчому рівні. Кандидати, які не готові відстоювати свою позицію, не можуть бути політиками», - зазначив Юрій Шведа.
Член координаційної ради громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут пов’язує таку ситуацію із тим, що партії залишаються вождиськими, а отже коло спікерів звужене. Окрім того, на думку експерта, проблема у тому, що немає інституцій, які б формували публічність, наприклад ще з шкільних років (учнівське самоврядування). Він також додав, що у кандидатів бракує програмних засад, на основі яких можна було б дебатувати.
Виконавчий директор ЛОГО КВУ Оксана Дащаківська переконана, що технічний прогрес змусить кандидатів ставати більш публічними. Окрім того, сам виборець повинен ставити вимоги до кандидата. За її словами, публічності варто вчитися не лише політикам, але й громадянам.
Фото: vivanau.net
