Пам'ятник Володимиру Леніну у центрі Києва, зруйнований у неділю, 8 грудня, не був об'єктом культурної спадщини. І, ймовірно, був "безхозним". Про це сказав Віктор Вечерський - заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури.
Він заявив про це у коментарі кореспондентові Укрінформу.
"Пам'ятник Леніну - це не є пам'ятка і це не є об'єкт культурної спадщини", - сказав Віктор Вечерський.
Разом з тим він додав, що "вандалізм - це не те, з чим ми маємо йти до Європи" і можна було іншим шляхом позбутися осоружного пам'ятника - та ще на цьому й заробити. "Як людина, яка турбується, щоб у нас не було вандалізму, я би скоріше цей пам'ятник продав у Північну Корею або в Китай за вільно конвертовану валюту. Тим більше, що китайці дуже цінують фігуратичну скульптуру, яка створена на засадах реалізму. Тим більше, що вчення Леніна поки що у їхній країні не дезавуйовано", - зазначив посадовець.
Вечерський нагадав, що пам'ятник Леніну - скульптор Сергій Меркуров, архітектори Олександр Власов і Віктор Єлізаров - на бульварі Шевченка у Києві був споруджений на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1946 року до 10-ліття сталінської Конституції. Є ще дві авторські копії цієї скульптури - одну у 1939 році було встановлено в залі засідань Верховної Ради СРСР у московському Кремлі, ще один повтор її має столиця Вірменії Єреван.
"Сама скульптура була створена 1938 року для павільйона СРСР на Всесвітній виставці в Нью-Йорку. Микита Сергійович Хрущов після завершення виставки вирішив затягнути цю скульптуру до Києва. Спершу із США її перевезли до Москви, а по завершенні війни - вже до нас. Мало кому відомо, що постамент пам'ятника Леніну був призначений для іншого пам'ятника. У 1937 році він був створений під майбутній пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну у Харкові. Але, видно, влада вирішила, що Ленін важливіший, ніж Пушкін, і оцей циліндр перевезли до Києва і встановили на Бессарабці", - розповів Вечерський.
Стосовно статусу посадовець зазначив, що постановою Ради міністрів УРСР від 21 липня 1965 року №711 цей пам'ятник було занесено до списку пам'ятників мистецтва, історії та археології Української РСР, які перебувають під охороною держави. "Цей документ втратив чинність після постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року №928, прийнятої за поданням Міністерства культури і туризму. Цю постанову підписала прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко", - уточнив він.
Цей об'єкт на той час, за пропозиціями київських міських органів охорони культурної спадщини, було визнано пам'яткою місцевого значення. Але на виконання Указу Президента України від 28 березня 2007 року "Про заходи у зв'язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні" було доручено органам охорони культурної спадщини Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій вжити заходів щодо демонтажу "пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору в Україні та політичних репресій". Відповідно до цього указу майже 2800 пам'ятників і пам'ятних знаків, виключно за поданням відповідних місцевих органів охорони культурної спадщини, протягом 2008-2009 років були визнані такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру.
Стосовно пам'ятника Леніну на бульварі Шевченка в Києві було прийнято окремий наказ Міністерства культури і туризму України 26 листопада 2009 року. Ним було визнано цей об'єкт таким, що не підлягає занесенню до державного реєстру нерухомих пам'яток України.
За словами Вечерського, на сьогодні існує "Порядок обліку об'єктів культурної спадщини", затверджений наказом Міністерства культури на початку цього року і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 року. Відповідно до цього документа Управління охорони культурної спадщини міста Києва зобов'язане було у квітні-травні видати наказ про те, що пам'ятник Леніну не є об'єктом культурної спадщини і знімається з обліку, "про що письмово повідомляється власник такого об'єкта або уповноважений ним орган рекомендованим листом з повідомленням про вручення".
"А от хто є власником цього об'єкта - це питання не таке просте, тому що в 2012 році Київська міська державна адміністрація зверталася до Київради з пропозицією взяти пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка до міської комунальної власності. І коли це доручення потрапило до депутатської комісії з питань культури і туризму, то комісія ухвалила рішення про недоцільність прийняття до міської комунальної власності цього об'єкта. Тобто Киїрада не захотіла цей пам'ятник. А чим закінчилось вирішення цього питання, не відомо. У мене є підозра, що цей пам'ятник безхозний. Перевірити цю інформацію можна тільки в КМДА", - додав Віктор Вечерський.
