Учора, 27 серпня, університетська спільнота вшанувала пам’ять Вічного Революціонера, геніального Українця – Івана Франка. З нагоди 158-ої річниці від дня народження невтомного Каменяра відбулося урочисте покладання квітів до його пам’ятника. Повідомив прес-центр ЛНУ ім. І.Франка.
Зі словом про Івана Франка – «непохитного авторитета нації, її духовного провідника» виступив кандидат філологічних наук, доцент, директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук. «Коли гнів і лють стискають горло, і слово на уста не йде, коли скорбота за втраченим цвітом нації важкими ударами паморочить свідомість, коли ловиш себе на думці, що вже не пам’ятаєш імен загиблих синів України, коли тамуєш злість зціпленими зубами і кулаками, так хочеться хоч на хвилю знайти твердий ґрунт Правди й Сили, з якого можна було б увібрати достатньо енергії для рішучих дій, для підкріплення твердого переконання, що твоє праве діло обов’язково переможе», - сповненими болю словами розпочав свій виступ Святослав Михайлович.
«Франкове слово й досі залишається тією невичерпною зброївнею, з якої не одне покоління українців бере найнадійніші засоби захисту від олжі, гнилизни та апатії. Необхідно вчасно дослухатися до завбачливих прогнозів нашого Великого Українця, аби не запізнитися з правильними висновками, аби обрати вивірену тактику поведінки та гідно протидіяти злочинним намірам будь-якого агресора навіть у найекстремальніших ситуаціях. Важливо, аби Франкові передбачення, за його ж висловом, не стали «муштардою по обіді», - переконаний франкознавець.
«Маю тверде переконання, що загартовані у вогні «буків» і «градів» українці, які гідно протистоять підступам орди, успішно здолають українофобських покидьків і вже ніколи не будуть інфіковані зневірою і впевнено «добиватимуться власною силою кращої будущини», беручи за девіз писані рівно сто років тому Франкові поетичні рядки: «Будьмо хоч трупами./Та трупами вельмож,/Що на велике діло спромоглися,/Але не трупами тих завалидорог,/Що в боротьбі безцільній знемоглися». Саме вельможі духу зараз мають стати провідниками нації», - наголосив директор Інституту франкознавства.
Святослав Пилипчук на завершення резюмував: «Українство кров’ю Небесної сотні, кров’ю новітнього українського війська освятило нову надміцну будівлю нової України і засвідчило, як писав Іван Франко, «щире, гаряче почуття свого людського і національного обов’язку, щиру, гарячу готовність до праці і до жертви, щоб бути тим, що цивілізована людськість називає живим національним почуттям і без чого нема нації, нема цивілізації, нема справжніх ідеалів».
Під час урочистостей звучало глибоке Франкове Слово у виконанні народного артиста України Святослава Максимчука. Пісні «Вічний революціонер» і «Не пора» на слова Поета та Гімн України виконавНародний ансамбль пісні і танцю «Черемош».
