Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Політолог: вибори нові, система - стара

Виборці хочуть бачити нові обличчя у владі і політичні сили відгукнулися на цей запит. Однак самі вибори відбуватимуться за старим виборчим законодавством зі всіма його недоліками. Про ці та інші особливості виборчого процесу сьогодні, 19 вересня, під час прес-конференції у Львові розповів політолог Юрій Шведа.

За словами Шведи, одна з особливостей виборів полягає в тому, що це позачергові парламентські вибори, які видобуваються після Революції Гідності, і вони проходять в контексті загального тренду перезавантаження влади.

«Відбувся перший крок – президентські вибори,  а зараз мова йде про формування нового парламенту і зміну влади», - зазначив він.  

Політолог додав, що настрої і лозунги, які були поставлені Революцією гідності, залишаються в загальному політичному тренді. Багато політичних сил залучають до своїх списків тих людей, які були активними учасниками Майдану, підтверджуючи тим самим, що вони є політичними силами, які є виразниками майданівських настроїв.

«Хоча, як не парадоксально, свого часу на Майдані було проголошено ідею створення політичної сили, та цього не відбуолося. Натомість ті політичні сили, що нині є учасниками виборчого процесу, борються, щоб виступати правонаступниками ідей Майдану», - зауважив він.  

Юрій Шведа наголоси, що вибори відбуваються в стані зовнішньої агресії, яка не може не накладати відбиток на перебіг політичної боротьби всередині країни. І, як наслідок, це відображено списках майже усіх політичних сил, в яких представлені керівники військових формувань.  

Незвичайність цих виборів полягає ще й в тому, додав він, що ми перейшли на парламентсько-президентську форму правління, відповідно до якої центром політичних рішень фактично стає парламент.

«Які сили будуть представлені у парламенті, чи здатні вони будуть до формування коаліції, яка має запропонувати кандидатуру прем’єр-міністра? Ми говоримо не просто про вибори тих чи інших політичних партій, ми говоримо про можливу конфігурацію більшості і про того, хто зможе її очолити і стати прем’єром - центром політичного життя», - зазначив він.  

Ці вибори, зауважив політолог, відбудуться дуже швидко, вони обмежені в часі, і це накладає відбиток на те, що нові політичні сили не будуть мати можливості розкрутитися за цей час, в першу чергу пріоритет буде у тих партій, які вже представлені в політиці. Вони мають значно більше шансів, що їх підтримають виборці.

Хоча, додав він, загальний тренд полягає в тому, що люди все-таки бажають оновлення влади, бажають підтримати нових політиків, нові обличчя. Ці  настрої політичні сили враховують, роблячи таку своєрідну партійну люстрацію в своїх рядах, намагаючись поставити людей нового штибу.

Водночас, наголосив Юрій Шведа,  закон, за яким будуть відбуватися вибори, на жаль, не сприяє такому оновленню і більшому контакту з виборцем, можливості його впливу на формування партійних списків.

«Довший час говорили, що найоптимальнішою буде система відкритих списків, але, на жаль, Верховна Рада не ішла на це. Ми формуватимемо парламент в рамках старої системи, і це не може не накласти відбиток на якість депутатів, що будуть обрані.

Збережений мажоритарний компонент не сприяє якісному формуванню парламенту. Не зрозуміло, як пройдуть вибори в проблемних регіонах. Але ця складна ситуація дає підстави говорити, що можливо чи не вперше ми отримаємо парламент, в якому не будуть так потужно представлені антиукраїнські сили, комуністи і Партія регіонів.

Загалом можна говорити про плюси і мінуси, але порівняно з попередніми парламентами ми будемо мати такий в рамках якого будуть представлені проукраїнські політичні сили, що матимуть шанс сформувати більшість», - зазначив він.

Фото - УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ