1 жовтня, середа, о 13:00 у галереї «Дзиґа» (вул. Вірменська,35) відбудеться відкриття виставки київських художників Анатолія Твердого та Андрія Александровича-Дочевського «Передчуття революції», повідомили організатори.
Виставка проходить у рамках міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев». Експозиція триватиме до 5 жовтня.
Вхід вільний.
«Кажуть, що художник це той, хто створив власний світ і населив в ньому власний нарід.
Тож маємо два світи, дві вистави й дві театральні трупи: твердівський бурлескний люмпен й александровичев збірний маргиналітет. Хто цілується, а кому писк набили, хто з кийком ходить, а хто в Криму відпочиває, хто мовчить, бо обставинами зв’язаний, а ті он ручкою махають: мовляв, підтримуємо. І зауважте, товариство, - жодного обличчя – всі маски. Така собі Комедія дель арте у передчутті того, що має статися. Вже стається. Сьогодні художник це той, хто поквапився побачити», каже Олена Живкова - зам. директора з наукової роботи Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.
«Аби заявити про себе у світі дорослих дитина обирає підвищення. Цим підвищенням може бути табурет, а інколи - перегорнутий таз, стілець, тощо. Звідти зверху можна читати вірші, або співати - проявляти свою акторську сутність. Таким чином, стілець є першим театральним помостом, тобто сценою. І це, по-перше.
По-друге: одяг та речі, що залишились забутими на стільцях зберігають дещо від власника. Згадайте, як у дитинстві в темній кімнаті ми лякались забутих речей на стільцях, вигадуючи з них цілі образи. Взаємодія речей зі стільцями народжує химери.
По-третє. Крім ужиткового значення стілець етимологічно «стіл» - це той же «престол», або трон, і тому символізує закон та владу. Або владу закону. Влада завжди знаходиться у діалозі з особистістю (або у монолозі).
Тож, представляючи проект «СТІЛЬЦІ», було прагненням пластичним засобом, кольорово, безколірно, предметно чи химерно студіювати сучасний стан взаємин у різних соціальних ситуаціях. Інколи, повну їх відсутність - нівеляцію , руйнацію, або самоліквідацію. « ДЕ СТІЛЕЦЬ ?!!!»», зазначив Андрій Александрович-Дочевський.
Довідка про авторів.
Анатолій Твердий народився 1960 р., член СХ України, викладач НАОМА, живе і працює в Києві.
Виставки:
2004 проект «Ельдорадо», Київ галерея «Тадзіо»
2005 проект «Бог і його діти» Київ, галерея «Лавра»
2005 персональна виставка, Київ, Будинок художника
2009 проект «Парад», Париж, галерея «Taiss»
2003 міжнародний арт фестиваль. Магдебург
2004 проект «Взаємопроникнення», Магдебург, Міжнародний арт-фестиваль
2004 р. «Сучасна скульптура» Київ, Національний Український музей
2005 проект «Метаморфози» Москва Центральний будинок художника
2007 «Нові тенденції в сучасному мистецтві України», Вільнюс, Клайпеда
2008 р. Проект «Формула метафори» Київ, Будинок художника
2009 Париж, Арт Париж
2009 спільний проект німецьких та українських художників, Київ, Будинок художника
2010 виставка українського мистецтва Париж «Український центр»
2011 проект «Тяжіння простору» Братислава, «Аir gallery», Київ галерея «Лавра»
2012 проект «Занурення», Київ, Мистецький Арсенал
2013 проект «Друзі фейсбука»
2014 персональна виставка « Паноптикум», галерея «Арт 14»
Андрій Александрович-Дочевський, народився 1958 р., 1976 – закінчив Республіканську художню школу.
1983 – закінчив Київський художній інститут, викладачі з фаху –
Д. Д. Лідер, С. П. Подерв'янський, І. В. Биченкова, О. В. Бобровников. Першим вчителем вважає Ф. Ф. Нірода. З 1983 р. працює в галузі станкового живопису, сценографії, театрального плакату. Член Спілки художників України. Член Спілки театральних діячів України.
З 1991 р. головний художник Національного театру імені Івана Франка.
1993, 1994, 1996, 2004, 2005 – лауреат премії «Київська пектораль».
1995 – «Медаль Мічеслава Дембовського» за сценографію до вистави «Приборкання норовливої», «Театр польський», м. Бельсько-Бяла, Польща.
З 1998 р. Заслужений діяч мистецтв України.
З 2004 р. завідуючий кафедрою сценографії Національної академії мистецтв і архітектури.
З 2007 р. лауреат Урядової премії ім. Лесі Українки.
Живе і працює у Києві.
