9 жовтня у Стрию відбулася унікальна подія – було напрацьовано Стратегію розвитку територіальної громади Стрийщини до 2020 року. У заході взяли участь представники громади Стрийщини, члени громадських організацій "Центр суспільних інновацій", "Інститут міжнародних економічних досліджень" та співробітники Національного інституту стратегічних досліджень.
Зустріч пройшла у сучасному форматі за допомогою роботи фасилітаторів (фахівців, що володіють спеціальними навичками з групової роботи – для досягнення спільного результату). Відтак, було сформовано низку пропозицій про те, як перетворити Стрийщину у процвітаючий край, економічно успішний, екологічно безпечний та соціально захищений. Детальніше розповідає ініціатор заходу, к.е.н., докторант, громадський активіст, корінна стриянка Руслана Римарська.
– У чому полягає необхідність створення такої стратегії?
– Багато років поспіль, ще з радянських часів і досі місцевим органам виконавчої влади нав’язували плани "зверху". Пам'ятаємо "п’ятирічки" за три роки, стратегії та програми урядів, котрі часто змінювались. І в результаті протягом багатьох років, плани розвитку держави та її областей часто не враховували місцеву специфіку менших територіальних громад (район, місто, село), що, відповідно, не передбачало можливостей їх ефективного використання.
Станом на сьогодні, на 23-му році незалежності України, ми не маємо соціально-економічної моделі розвитку нашої держави на 50 років. Натомість наявність такої моделі – це нормальна практика цивілізованих розвинутих країн, котра передбачає розробку стратегій розвитку громадами, містами, регіональними адміністративними одиницями (областями) з метою формування Стратегії розвитку держави. Не маючи такої Стратегії, держава рухається хаотично. Це те ж саме, коли у корабля нема курсу і точки призначення.
– А чи потрібно громадянам брати участь у розробці такої Стратегії чи її мають розробляти фахівці?
– Якраз саме громада, люди, котрі представляють найменші об’єднання, – групи вчителів, активісти сіл і районів, молодіжні об’єднання найкраще знають особливості своєї території, її переваги та проблеми. Саме ці люди і є тією рушійною силою на місцях, вони як ніхто знають, як саме хочуть жити та якою хочуть бачити свою місцевість.
За роки незалежності України у місцевих громад ніби спеціально "забирали" впевненість у своїх силах. До цього призводило і те, що потрібні закони не приймалися роками (про депутатську недоторканність, про підсилення ролі місцевого самоврядування, про державний бюджет). Було створено таку собі "расу можновладців", котрі й не намагалися зробити життя простих людей кращим.
Сьогодні необхідно, по-перше, повернути людям віру у власні сили, а по-друге, запитати у людей, як вони хочуть жити. А вже після цього разом із фахівцями розробити план, і спільними зусиллями його реалізувати. Власне для цього і було мною ініційовано розробку "Стратегії розвитку Стрийщини" - спільно із громадою та фахівцями.
Руслана Римарська під час фокус-групи "Стратегія розвитку територіальних громад"
– Розкажіть, як пройшла ця подія і чи вдалося отримати очікуваний результат?
– Сьогодні ми створили прецедент: спитали у першоджерела, у тих людей, які будуть впроваджувати зміни, чого вони хочуть і як вони бачать майбутнє свого краю. Адже саме вони, селищні голови, місцеві активісти, місцеві науковці, підприємці, представники бюджетної сфери та громадськості, а також працівники органів місцевого самоврядування, найкраще знають, які проблеми є найактуальнішими, і які є перспективи розвитку їх рідної землі. І головне, вони зацікавлені працювати над реалізацією поставлених завдань вже сьогодні.
До роботи над розробкою Стратегії ми запросили досвідчених фасилітаторів, експертів з економіки та науковців. Такий підхід дозволив представникам різних сфер знайти спільну мову та виробити єдине бачення стратегії. Ми працювали у трьох робочих групах: "Розвиток місцевого самоврядування та села", "Соціально-економічний розвиток Стрийщини" та "Майбутнє очима молоді". Ми отримали очікуваний результат: розроблено конкретні кроки, а головне, - реальні. І для того, щоб їх реалізувати, не потрібно чекати допомоги держави, можна починати діяти вже завтра.
Окрім того, наявність такої стратегії Стрийщини відкриває можливості співпраці громади з Європейськими інституціями, дозволяє залучати гранти і фінансову допомогу від країн Європи напряму - на конкретні проекти, що дуже важливо для розвитку Стрийщини.
Власне, у результаті ми отримали конкретні цілі, котрі хоче реалізувати громада. Тепер ці пропозиції опрацюють експерти, зокрема економісти, які підрахують, скільки потрібно регіону коштів для реалізації поставлених завдань. Тобто наразі розробка стратегії ще триває. Її проміжні результати ми представимо громаді вже наприкінці жовтня, а з повним текстом можна буде ознайомитися наприкінці цього року. Тоді ж готову стратегію з кошторисом ми подамо до новосформованого уряду та до органів виконавчої влади всіх рівнів.
– Які ідеї з тих, що прозвучали на засіданні, Ви би відзначили?
– Найцікавішою виявилася ідея відкриття на території району центру дозвілля дітей та дорослих на зразок відомого Діснейленду. Створення місця, яке б привертало увагу великої кількості населення. Сюди приїжджали б туристи, а отже, потрібно розвивати інфраструктуру – дороги, готелі, зупинки, заправки, заклади громадського харчування, а це, серед іншого, створення нових робочих місць. Це проект, який потребує величезних коштів, але ми не будемо сидіти і чекати, доки хтось нам ці гроші принесе. Ми починаємо шукати їх самі, в першу чергу за рахунок промоції нашого регіону, як інвестиційно привабливої території.
Наприклад, одним із першочергових кроків буде створення електронної сторінки Стрийщини в Інтернеті, але не просто ознайомчої, а такої, котра буде представляти Стрийщину для потенційних інвесторів та європейських організацій, котрі надають фінансову підтримку конкретним проектам.
На цьому ресурсі також буде створено інтерактивну карту Стрийщини, а кожне село створить своє портфоліо – детальну довідку своїх переваг та можливостей. Це полегшить пошук інвесторів, які наразі не мають інформації про потенціал того чи іншого населеного пункту.
Інша пропозиція. Було визначено, що необхідно надати громаді інформацію про те, як працювати з європейськими інституціями щодо отримання грантів. Адже Україна на сьогодні використовує тільки 2% від всіх грантових можливостей Європи. І причин тут дві: невміння писати проекти та відсутність прозорих проектів. Тож першу причину ми також можемо виправити, провівши низку просвітницьких заходів та навчальних семінарів щодо того, як готувати проектну документацію. І я особисто організую ці навчання для небайдужих громадських активістів. А друга проблема – залежить лише від нас! Якщо зможемо бути чесними і "дивитися у бік Європи", не кладучи собі у кишеню кошти від завищених цін та кошторисів, то все у нас вийде!
Також у Стратегії йтиметься про те, як підтримати талановиту сільську молоді й загалом відродити село, про модернізацію в освітній та медичній галузях, подолання корупції, налагодження тіснішої співпраці з європейськими інституціями, розвиток економіки краю, покращення роботи соціальних служб, екологічну безпеку тощо.
– Чи пошириться така практика планування знизу догори на всю Львівську область?
– Щодо інших районів області, то ми вже маємо зацікавлення від двох територіальних громад Львівщини, які виявили бажання провести подібні заходи. І це є зайвим підтвердженням того, що засідання в Стрию – це не моя передвиборча агітація, а вияв бажання громади, членом якої являюся також і я, почати працювати на власне благо. Не важливо, якими будуть результати виборів, я однаково продовжу роботу над цим проектом і доведу, що сила громади та наполегливість її лідерів приведуть до процвітання мого рідного краю та України!
– Чи маєте приклад успішної реалізації подібних стратегій в Україні чи закордоном?
– Для розвинутих країн практика стратегічного планування за принципом від громади до керівницва держави – це норма. Для нас це поки що новація, проте вже маємо гарний приклад того, як громада самостійно взялася залучати кошти на розвиток своєї території: в місті Глиняни, на Золочівщині, за грантові гроші Європейського Союзу відновили лікарню та відремонтували дороги, і довели, що громада сильна. Вони повірили в свої сили і зробили перший крок!
Якраз після розробки "Стратегії розвитку Стрийщини" я також побачила, що наша віра в свої сили не втрачена, що громада готова і хоче змін!
– Дякуємо за розмову.
Підготував Андрій Пелех.
