Трохи про риторичний ажіотаж навколо РНБО України. Про це на Фейсбук написав Євген Марчук.
"До уваги журналістів і телекоментаторів.
Під час риторичного ажіотажу почали плутати не просто слова, а важливі державні функції. Олександр Турчинов не Голова РНБО, а Секретар РНБО. Це дуже велика різниця. Тому що Головою РНБО є тільки Президент і всі рішення РНБО вводяться в дію тільки (!) Указами Президента і є обов"язковими до виконання всіма органами виконавчої і місцевої влади. Тобто це сектор Указного права.
В нашій нинішній парламентсько-президентській республіці це трохи інше ніж було у президентсько-парламентській республіці.
Секретар РНБО, як правило, є одним із членів РНБО, але він не керує(!) РНБО. Йому підпорядковується тільки апарат РНБО.
Секретар РНБО особисто контролює виконання всіх рішення РНБО, залучаючи для цього апарат РНБО. А оскільки виконання 95% всіх рішень РНБО, як правило, припадає на Уряд і його структури, то жорсткий контроль 100-відсотково забезпечує наростаючу напругу особисто секретаря РНБО і всього апарату з Урядом, а потім невідворотньо і з самим Премьєр-міністром, який до того ж також є членом РНБО за посадою. Так було майже з усіма секретарями, хто намагався забезпечувати дієвий контроль за виконанням рішень РНБО, в тому числі і з самим Порошенком П.О. коли він був секретарем. Це константа.
Рішення, як правило, дуже складні і при мізерних ресурсах добиватися іх своєчасного і якісного виконання вкрай непроста задача. Можливо тільки добрі особисті стосунки Турчинова і Яценюка вбережуть їх від конфлікту на цій основі. Хоча це буде непросто.
Засідання РНБО, як правило проводить Президент України. Секретар РНБО не є заступником Президента за посадою. І він не проводить засідання РНБО, це виключна прерогатива Президента. Це може бути тільки в екстраординарних випадках за дорученням Президента, але рішення РНБО навіть в таких випадках буде введено в дію виключно Указом Президента України і дуже рідко дорученням Президента по конкретних питаннях, а не все рішення.
В змінах і доповненнях до Закону про РНБО, які були прийняті 11 грудня в першому читанні 316 голосами нічого радикально нового немає . Це по суті повернення до того, що уже було. Президент Ющенко коли було потрібно для голосування ввів до складу РНБО всіх губернаторів.
Звичайно, ключовим питанням є ступінь довіри Президента до особи секретаря РНБО. І, звичайно, багато залежить від особи Секретаря, його досвіду, знань в сфері безпеки і характеру. Особливо при виконанні функції контролю.
Секретар РНБО готує і затверджує у Президента план роботи РНБО (не апарату) на наступний рік, який має бути погоджений з усіма членами РНБО.
Які б не були гострі і актуальні проблеми "сьогодні на завтра" річний план має бути обов"зково, його потім за згодою Президента можна буде змінювати, доповнювати... Але річний план це, як правило, заходи стратегічного характеру, тому він має бути обов"зково.
Можу заздалегідь спрогнозувати проблему в стосунках апарату РНБО і самого Секретаря РНБО із Адміністрацією Президента. Вони можуть проявитися не зразу. Тут також багато буде залежати від самого Президента. Виклад аргументів зайняв би багато часу і місця. Скажу тільки одне - Секретар РНБО і його функції, а також Апарат РНБО і його функції визначені в Законі " Про РНБО України" - статті 7 і 8. А Закону про Адміністрацію Президента немає, є тільки положення, яке вводиться в дію Указом Президента і розробляється самим апаратом кожного нового Президента.
Ніби то нічого особливого в цьому немає. Але в житті це зовсім не так. Тут також багато залежить від самого Президента.
І на завершення. Хто ще має терпіння подивіться дуже важливе рішення РНБО від 28 серпня, яке введено в дію 24 вересня. Подивіться що цим важливим рішенням передбачалося виконати. Пройшло два з половиною місяці... Визначте самі, що вам відомо про виконання запланованих надзвичайно важливих заходів. Це до питання про важливість контролю. Війна має внести суттєві корективи в діяльність і апарату РНБО. Це окрема тема.
Сподівання на активізацію діяльності РНБО великі. Побажаємо успіхів Олександру Турчинову", - написав Євген Марчук.
