Демобілізованих бійців АТО вже у червні можуть знову мобілізувати. Це стало можливим завдяки тому, що 14 травня депутати Верховної Ради ухвалила Закон "Про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстраційний №2805). Народні депутати таким чином передбачили, що в особливий період не діє норма про заборону мобілізації тих, хто був демобілізований за останні півроку.
Окрім того, за інформацією Гал-інфо, демобілізованих бійців, які в березні повернулися додому, але ще й досі через бюрократичну тяганину не отримали статус учасника бойових дій, вже повідомили про те, що їх знову можуть мобілізувати вже у червні.
Родичі бійців обурені, адже демобілізовані бійці не підписували контракт, а отже не мали наміру продовжувати в подальшому військову службу. Всі ці люди – це люди цивільних професій, які тільки почали повертатися на свої робочі місця після демобілізації.
В коментарі Гал-інфо керівник Центру правової допомоги учасникам АТО та членам їхніх сімей Олег Різник підтвердив, що зміни проголосовані народними депутатами дають можливість повторно мобілізувати демобілізованих.
Окрім того він пояснив: «Демобілізація означає завершення військової служби, відтак військовослужбовцем таку особу вважати не можна. Але вона залишається військовозобов'язаною з усіма правовими наслідками».
Волонтери-юристи із Центру правової дороги учасникам АТО та членам їхніх сімей підготували довідку щодо соціально-правового захисту та права військовослужбовця на відпустку.
Згідно зі ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом, надаються основні відпустки і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Надання військовослужбовцям основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Надання інших видів відпусток, крім відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
За бажанням військовослужбовців, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 24 календарних днів.
Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких випадках:
1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;
2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу:
а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
б) інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.
Згідно з п. 186 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року,
Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця.
Щорічна основна відпустка надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Щорічна основна відпустка переноситься на інший період або продовжується командиром військової частини в разі захворювання військовослужбовця, на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної міським (районним) військовим комісаром, - на кількість діб хвороби військовослужбовця
Накази командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником.