В Україні роздрібні ціни на цукор поповзли вгору. На полицях столичних супермаркетів рідко можна знайти цукор за 9 грн за кг, кияни активно скуповують солодкий пісок на вагу - по 10 грн за кг. У регіонах ситуація ще гірша - ціна на цукор доходить до 12 грн. За словами експертів, стрибки цін мають виключно спекулятивний характер і засновані на очікуваному дефіциті. Про це ЛІГАБізнесІнформ розповіли експерти аграрного ринку.
Можна довго сперечатися, чи є ціна 10 грн за кг цукру обґрунтованою, але коли в країні просто немає товару, то поняття обґрунтованості ціни немає, кажуть експерти. Разом з тим, продовжують вони, сьогодні об'єктивним рівнем роздрібних цін на цукор в Україні (якщо співвідносити його зі світовими цінами) буде 8-10 грн/кг.
Але і це не межа. "Якщо враховувати об'єктивні чинники, які також впливають і пов'язані з балансовим насиченням внутрішнього та світового ринків, то тоді ціни можуть підніматися і вище", - зазначив Володимир Лапа, керівник групи експертів асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ).
Не виключає нового зростання цін і керівник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник: "У зв'язку з тим, що вільного цукру на світовому ринку практично немає, а також його немає і в Україні, подальше зростання цін у роздробі цілком імовірне".
Крім того, брак цукру на внутрішньому ринку може послужити поштовхом до зростання цін на кондитерські вироби в Україні. "На сьогоднішній день ті обсяги цукру, які є на складах виробників, в основному вже законтрактовані переробниками", - говорить експерт.
Основною причиною зростання цін на українському ринку є дефіцит цукру як на внутрішньому, так і на світовому ринку (близько 7 млн тонн). В Україні в 2009/10 році було вироблено 1,27 млн тонн цукру при внутрішньому споживанні 1,7-1,9 млн тонн. Таким чином дефіцит цукру в Україні становить як мінімум 400 тис. тонн.
На думку експертів Української аграрної конфедерації (УАК), зниження виробництва цукру в Україні обумовлено низкою факторів:
- врожайність цукрового буряка в 2009 році знизилася (до 31,1 т/а з 35,2 т/га);
- зібрана площа під цукровим буряком зменшилася (до 311,3 тис. га з 371,4 тис. га);
- обсяг виробництва цукрових буряків становив 10 млн тонн (у 2008 році - 14,3 млн т);
- собівартість виробництва цукрового буряка зросла (з 209 грн до 265 грн/т).
"У нас є реальний дефіцит, і якщо нічого не робити (в плані імпорту сировини в Україну, - ред.), не ввозити сирець на переробку або білий цукор, то ті обсяги, які присутні на ринку, закінчаться в середині весни", – вказує аналітик агентства "ААА" М. Колесник.
Одна з причин невеликих запасів - несвоєчасний розподіл у 2009 році квоти СОТ на імпорт цукру до України. За даними М. Колесник, в 2009 році в країну було завезено лише близько 50-55 тис. тонн цукру-сирцю, замість 260 тис. тонн, передбачених за квотою СОТ. Оскільки Міністерство економіки лише наприкінці жовтня 2009 здійснило відповідний розподіл квот. "Якби ці 260 тис. тонн було ввезено в літній або осінній період, то це поліпшило б ситуацію. Не можна сказати, що ціни були б низькими, але ситуація стабілізувалася б", - відзначає аналітик.
Тим часом, не використані в 2009 році квоти на ввезення до України тростинного цукру-сирцю за пільговим митним тарифом (2%) не переходять на 2010 рік, тому виробники знову змушені чекати нового розподілу.
Коли будуть розподілені квоти СОТ на імпорт цукру в Україну на 2010 рік і, відповідно, коли буде завезено цей цукор, ніхто не знає, підкреслив В. Лапа. "Проблема не тільки в ціні, - додає він. - Законтрактувати цукор з найближчими строками поставки не так просто, тому що є дефіцит не тільки на українському ринку, але і на світовому ринку".
Суттєвою перепоною для імпорту Україною цукру стало умова Мінекономіки - в комплекті документів для видачі ліцензії на ввезення цукру-сирцю надати оригінал сертифікату походження товару. Фактично імпортер може отримати на руки цей документ лише у випадку, якщо товар вже викуплено у постачальника. Багато вітчизняних імпортери побоялися викуповувати цукор, не будучи впевненими в тому, що їм видадуть ліцензії.
Світові ціни на цукор, внаслідок дефіциту, в останні місяці б'ють всі рекорди, і єдиний регіон в світі, де в поточному маркетинговому році спостерігається надлишок виробництва цукру - Європейський Союз. Так, якщо на 11 січня 2010 ціна білого цукру, досягнувши нового рекордного рівня, становила $723 за тонну (502 євро/т), то в Євросоюзі його референтна ціна становила 404,40 євро/тонна.
За даними Міжнародної конфедерації виробників бурякового цукру (CIBE), виробництво цукру в поточному сезоні в ЄС перевищує на 2,4 млн тонн встановлену СОТ квоту в розмірі 1,37 млн тонн.
У зв'язку з перевиробництвом цукру і світовим підвищеним попитом, європейські фермери вимагають від Єврокомісії видати додаткові експортні ліцензії, понад встановленої СОТ квоти.
Однак навряд чи це допоможе Україні. Закупити цукор за більш-менш прийнятною ціною країна може або за пільговим тарифом (2%) у межах квоти СОТ, або в режимі вільної торгівлі з Білоруссю.
"Європейський цукор може допомогти іншим країнам, але не Україні, - вважає експерт УКАБ Володимир Лапа. - У нас пільговий імпорт цукру-сирцю тільки за квотою СОТ (у розмірі 260 тис. тонн, - ред.). У стандартному режимі ставка імпортного мита становить 50% від митної вартості".
Оскільки можливість імпортувати цукор за квотою СОТ Україна упустила, то ввезення цукру-сирцю з Білорусі в режимі вільної торгівлі могло би стати компромісним варіантом для часткового покриття дефіциту в Україні. Однак чи будуть здійснені поставки білоруського цукру в Україну, навіть у незначних обсягах, експертам важко відповісти.
"З огляду на те, що там (у Білорусі, - ред.) досить сильно збереглися елементи планової економіки, то якщо буде стояти вибір насичення білоруського ринку, вибір російської квоти або поставки до України, я думаю, перші два варіанти будуть пріоритетними", - підкреслює Володимир Лапа, додавши, що Україні потрібно постаратися, щоб законтрактувати білоруський цукор.
Аналітик консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник зі свого боку переконана, що питання імпорту цукру Україна повинна вирішувати терміново і на урядовому рівні. "Якщо ми будемо зволікати, то ситуація у світі може змінитися не на нашу користь, і те, що є вільний, воно буде законтрактовано", - відзначив експерт.
