У рамках відзначення 93-ї річниці створення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки 13 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі, а саме Малої Максиміліанської вежі № 3 відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. Під час реконструкції буде відтворено події 12-13 листопада 1918 року, повідомили організатори.
Загалом у відтворенні бою прийматимуть участь близько 40 осіб – члени Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» зі Львова, Рівненщини та Волині, а також гості із Києва.
При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року, 70-и міліметрова польова австрійська гармата та бронеавтомобіль періоду Першої світової війни.
Організатор заходів: Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять», Львівська міська організація ВО «Свобода», Львівська міська рада.
Відповідальний за проведення заходу голова ГО Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять» Любомир Горбач.
Довідка:
Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.
Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років.
Хронологія боїв за Львів 1-13 листопада 1918 року.
1 листопада – становлення української влади в місті, початок боїв з поляками.
2 листопада – важкі бої за Головний залізничний вокзал, захоплення поляками вокзалу.
3 листопада – прибуття до Львова частин УСС, українці захоплюють Цитадель і прилеглі квартали, відновлення боїв за Головний залізничний вокзал.
4 листопада – продовження боїв за Головний залізничний вокзал. Фронт, який утворився 4 листопада, практично не змінювався два тижні. Він проходив по вулицях Стрийській, Кадетській, Коперника, далі через Головну пошту, сейм (нині університет), собор св. Юра, потім вулицями Бема, Янівській, Клепарівській, Шпитальній, Замарстинівській. Головними опорними пунктами українських військ у місті стали казарми по вулиці Яблонівській, Сейм, Цитадель, Головна пошта, казарми Фердінанда й поліції на вулиці Казимирівській, вокзал Підзамче.
5 листопада - запеклі бої точилися за Головну пошту. Поляки невпинно атакували будинок, тримали під щільним вогнем підходи до нього, обстрілювали вікна. Того ж дня гриміли постріли і вибухи у районі казарм Фердинанда, на вулиці Клепарівській та інших ділянках фронту.
6 листопада - на всіх частинах фронту тривали завзяті бої цілий день і ніч.
7 - 8 листопада - залога казарм Фердинанда при Городоцькій вулиці веде бої від 4-ї ранку. На Підзамче цілий день боротьба з леґіонерами і бандами.
9 – 11 листопада - на Високому Замку з'явилась гарматна батарея (дві гаубиці) - перший зародок галицької артилерії, її вогонь став для поляків настільки дошкульним, що вони змушені були послати сюди свої літаки, які намагались знищити галичан. Невдовзі гармати встановлено на Цитаделі та в Кривчицях. Ударами зі Старого Села, Персенківки, Цитаделі галицькі підрозділи (до 500 стрільців) зайняли Кульпарків. Польський фронт дещо відкотився назад. Згодом зав'язався бій за один з важливих вузлів ворожого опору - кадетську школу.
12 листопада - поляки робили відчайдушні спроби оточити Львів і перерізати залізничний шлях від Підзамче на схід.
13 листопада - прибуття до Львова в район Замарстинова-Підзамче півсотні наддніпрянців загону імені Гонти з Київщини під командуванням отамана Андрія Долуда. Контрнаступ поляків на Кульпаркові.
