Слухай онлайн
Історія

Археологи виявили нові знахідки у далекій окрузі давнього Пліснеська

Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото з ФБ Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/9
У жовтні цього року розвідковий загін Пліснеської археологічної експедиції продовжив роботи у Золочівському районі Львівської області. Передусім було проведено обстеження комплексу пам'яток у с.Зарваниці, які свого часу, у 2011 році, відкрив та обстежив Михайло Филипчук. Про це йдеться у повідомленні Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», передає Гал-інфо.

До комплексу пам'яток у с. Зарваниця входять: городище (Зарваниця ІІ) та три відкриті селища Зарваниця І, ІІІ, ІV. Отримані тоді відомості дозволили попередньо віднести всі пам'ятки до Райковецької культури, хоча вчений підкреслював на потребі подальших робіт для уточнення їхньої культурно-хронологічної належності.

На виявленому у 2017 р. поселенні Зарваниця V вдалося зафіксувати т.зв. западини - сліди від колишніх заглиблених об'єктів. Для з’ясування характеру цих западин було закладено 2 траншеї (пл. по 8 кв. м кожна). У них натрапили на дві житлові споруди, попередньо датовані кінцем ХІ ст. Керамічний матеріал, зібраний на поверхні селища, наразі віднесений до Х та ХІ ст. Камеральне опрацювання матеріалів цього дослідження ще триває.

Вважається, що пам’ятка Зарваниця V, яка розміщена у далекій окрузі давнього Пліснеська, потребує подальшого вивчення шляхом розвідкових та стаціонарних досліджень. Адже, по-перше, вона на сьогодні доволі добре збережена, оскільки перебувала практично під тисячолітнім лісовим покривом. Її цінність для науки є суттєвою. По-друге, у зв’язку з утворенням просіки для лінії електропередачі, частина стрімкого схилу поселення оголила свій лісовий покрив, а тому вже найближчим часом можливі суттєві змивні процеси, що будуть видозмінювати поверхню пам’ятки й руйнувати її. По-третє, тут, а також в околицях пам’ятки зафіксовано численні діяння скарбошукачів, а тому є небезпека подальшого руйнування пам’ятки археології з боку т.зв. “чорних археологів”.

Дослідження були проведені під керівництвом А.Филипчука (заступник директора заповідника) та Б. Завітія (завідувач науково-дослідного відділу). В експедиції брали участь: директор В.Шелеп, завідувач відділу охорони та популяризації історико-культурної спадщини В.Ляска, науковий співробітник Б.Гринюка, а також волонтери – студенти та випускники історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка – Я. Брик, С. Змерзла, А. Нурматов, Н.-М. Рибчинський, члени Товариства християнського життя «Воїни Христа Царя» о.О. Вільчинський (голова), о. В. Барабаш, Д. Вільчинський, І. Вільчинська та ін.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...