Днями в Києві відбулася воістину знакова подія: в справу боротьби за збереження доступної для населення кваліфікованої медичної допомоги крім окремих правозахисників і журналістів включилися десятки медиків і активісти громадянського корпусу «Азов».
Деякі інформресурси в повідомленнях про їх спільний мітинг, що відбувся 17 серпня біля будівлі Міністерства охорони здоров'я України, вказали: «Учасники акції виступають проти реформи медицини і, зокрема, «Швидкої допомоги». Більшої дурості важко придумати. Автори подібних «новин» або не утрудняли себе спробами зрозуміти суть того, що відбувається, або навмисне виставляли учасників заходу в незавидному світлі. Адже виступати проти реформи існуючої убогої «системи медобслуговування» можуть лише неадекватні люди і шкідники.
Істина полягає в тому, що учасники мітингу виступали не проти необхідних змін у вітчизняній медицині, а за розумний підхід до них. Взяти ту ж «Швидку допомогу». З ініціативи в.о. голови МОЗ України Уляни Супрун, американки українського походження, в даній екстреній службі в недалекому майбутньому лікарів хочуть замінити на парамедиків, якими можуть стати навіть люди без медичної освіти.
Але Україна - не Америка. У США за екстреними викликами на допомогу людям, як правило, по хороших дорогах швидко прибувають автомобілі, оснащені доброю медичною технікою. Володіючи нею, добре підготовлені парамедики надають людям, що знаходяться при смерті, дієву допомогу і довозять їх живими до стаціонару. А що і в які терміни нерідко приїжджає на допомогу до українців? Деренчливі «сараї» на колесах через годину, а то й більше...
При теперішній технічій оснащеності «Швидкої» в Україні у випадку серйозної травми або хвороби людині найчастіше лише наявність досвідченого лікаря дозволяє уникати гіршого, та й то не завжди. Для придбання аналогічної кваліфікації скоростиглим парамедиком знадобляться роки. Свій слід в їх складі напевно залишить і закореніле українське кумівство...
Фактично влада в даному випадку більше дбає не про громадян, яким може екстрено знадобитися кваліфікована медична допомога, а про скорочення бюджетних витрат. З урахуванням фактів виведення великими чиновниками з України в офшори сотень мільйонів доларів подібна «ощадливість» виглядає як насмішка над народом.
Звичайно, гроші платників податків треба берегти. Наприклад, поєднання функцій водія і санітара, на чому наполягає Супрун, представляється розумним. Що стосується безпосередньо меддопомоги, то тут можливі варіанти. Дозволимо собі трохи помріяти. Уявіть, що глава МОЗ проголосила: мовляв, в 2017-2018-х роках (термін вказаний умовно) всі машини «Швидкої допомоги» в країні будуть технічно оснащені не гірше, ніж на Заході. За цей час всі майбутні парамедики пройдуть якісне навчання та належну практику, а лікарям, що працюють в службі зараз, буде надана нова робота відповідно до їх кваліфікації. Коли все це буде виконано в повному обсязі і на найвищому рівні, ось тоді основні обов'язки в екіпажах «Швидкої допомоги» можна буде перекласти на парамедиків. Якби пані Супрун наполягала саме на такому розкладі речей, то її пропозиції не було б ціни.
Але ми - люди бувалі, вже давно зрозуміли, що нинішня центральна влада України багато робить «через зад»: спочатку все ламає або видозмінює з урахуванням своїх сумнівних потреб, а потім починає судорожно імітувати «реформи» і переконувати суспільство в їх дієвості. А якщо хтось з владою не погодиться, на того можуть повішати ярлик «популіста».
Наочним прикладом подібного «реформування» є перейменування міліції в поліцію. Численні факти корупції та всіляких порушень законності з боку поліцейських показали, що зміна вивіски мало що дала. Тим часом зарплати більшості українських силовиків, які працюють в тилу, істотно зросли і стали навіть вищими, ніж у бійців на фронті. Не кажучи вже про такі категорії бюджетників як вчителі і лікарі.
Такого сплеску злочинності, як зараз, Україна не відчувала ніколи. У гучному лютневому листі Генпрокуратури України на адресу Національної поліції дана тенденція була чітко пов'язана з недоробками поліцейського відомства. Розкриваність злочинів при міністрі Авакову різко впала.
«Істотне послаблення протидії злочинності призводить до підвищення рівня зухвалості злочинів через виникнення у злочинців умовного почуття безкарності...» - говорилося в документі ГПУ. Крайніми, як завжди, виявляються звичайні громадяни.
Глава Нацполіціі Хатія Деканоїдзе днями з неймовірною легкістю парирувала закиди в зростанні злочинності: мовляв, в усьому виною є погіршення соціально-економічної ситуації, підвищення безробіття та розширення ринку нелегальної зброї. Все це так, але зазначені біди - лише частина картини. МВС, як і раніше, працює по-старому, нерідко його співробітники потрапляють в украй неприємні історії.
Крім того, за словами головної поліцейської з 100-тисячною зарплатою, «поліція відмовилася від гонки за статистикою розкриття злочинів, що негативно відбилося на формальних показниках її роботи». Справді, при зарплаті, що перевищує більш ніж в 20 разів середню по країні, про показники роботи можна не турбуватися...
Згадав про поліцію ось чому. Досвідчені медики попереджають, що поспішне виключення лікарських посад зі складу бригад «Швидкої допомоги» в умовах України може обернутися різким зростанням числа летальних випадків. Не здивуюся, якщо хтось із нинішньої владної команди пізніше спише все це на погіршення соціально-економічної ситуації і небажання «гнатися за статистикою».
Хто заплатить за «реформу»
Коли волонтера Уляну Супрун призначили в.о. міністра охорони здоров'я, віце-прем'єр-міністр Павло Розенко на спеціально скликаній прес-конференції зауважив, що вона «знає, як працюють системи охорони здоров'я в світі та які проблеми існують в системі охорони здоров'я України». Зрадівши, став я цікавитися публічними виступами нового глави відомства. Чесно скажу, розчарування прийшло дуже швидко. Красивих слів і правильних термінів вимовлено чимало. Проблема в тому, що з усього сказаного неможливо розібратися, як і за рахунок чого «бридке каченя» української медичної галузі перетвориться на прекрасного «лебедя».
Ось зразок, вже вибачте, типової «балаканини». «З чого плануєте розпочати роботу?» - запитав журналіст пані Супрун. Сказавши, що до кінця серпня її команда повинна виробити стратегію розвитку і план дій (чекаємо, однак), вчорашня громадянська активістка заявила: «Найважливіше - це почати процес зміни фінансування системи. Це дуже важлива річ і це не тільки один законопроект. Ми почнемо з первинної ланки лікарів, дамо кожному громадянину можливість мати фактично власного лікаря. Кожна людина повинна мати свого сімейного лікаря, замість того щоб бути прикріпленим географічно до поліклініки. Це можна зробити досить швидко».
Можливість вибору лікаря - це приємно, але далеко не головне. У чому буде полягати «зміна фінансування системи» - ось питання питань. Якщо кожному громадянину «дадуть можливість мати фактично власного лікаря», то з чиєї кишені буде оплачуватися робота останнього? Чітку відповідь на це головне питання керівниця МОЗ поки не дала. Будемо сподіватися, що не навмисне.
Тим часом є підстави сумніватися у виваженості дій «реформаторів». Наприклад, глава парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець 2 серпня внесла на розгляд Верховної Ради законопроект про запровадження в Україні загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування (ЗДСМС) з 1 січня 2018 року. Якщо документ буде схвалений депутатами, медичну допомогу українцям буде надаватися закладами охорони здоров'я за рахунок коштів, акумульованих у системі ЗДСМС. А в ній вони звідки будуть збиратися? За рахунок цільових страхових внесків з доходів громадян.
У документі також говориться, що застрахованими особами в системі ЗДСМС стануть всі громадяни країни, включаючи непрацюючих пенсіонерів, інвалідів, студентів та дітей до 16 років. Здається, що може бути краще? Але не поспішайте сильно радіти. Згідно творінню Ольги Богомолець «правовідносини між страхувальниками, страховиками, застрахованими особами і установами охорони здоров'я будуть регулюватися на договірній основі». В умовах корумпованої країни це - вірний шлях до свавілля з боку чиновників і комерсантів по відношенню до «постачальників грошей», якими є потенційні і явні хворі.
Насторожує і такий стан законопроекту: застрахована особа має право отримати медичну допомогу «безкоштовно, за рахунок коштів обов'язкового державного соціального медичного страхування» тільки на умовах і в обсязі, визначених Програмою ЗДСМС. Не за медичними показаннями, а лише в тій межі, в якому дозволять чиновники. У перспективі це може обернутися свавіллям по відношенню до хворих людей з боку держави, до влади в якому можуть прийти бариги, бандити і українофоби. Хто-небудь може стовідсотково гарантувати, що цього ніколи не станеться? З нинішньою владною верхівкою все можливо.
Без чого медреформа приречена на провал
Будь-яка система охорони здоров'я, якщо в неї не буде закладений принцип надання медичної допомоги всім людям виключно за медичними показаннями, а не з яких-небудь іншими, приречена на створення великих незручностей і страждань для громадян. Яскравим прикладом цього є російська система обов'язкового медстрахування (ОМС), яку майже в точності повторює система ЗДСМС від Ольги Богомолець. На різницю в назвах можна не звертати уваги, бо і там, і там суть одна: страхові медичні фонди будуть наповнюватися за рахунок населення, яке вже і без того вже платить величезні податки.
Втім, заради збереження здоров'я української нації можна було б і погодитися, наприклад, з 3-процентним додатковим збором у фонд ЗДСМС. Але приклад тієї ж Росії, по слідах якої відправляють в цьому плані Україну якісь зацікавлені особи, чітко показав: це безперспективний і небезпечний шлях.
Для необізнаних нагадаю, в Росії теж колись робили ставку на такий ось гарний і багатообіцяючий «медстрах». Однак медичне страхування, без якого в сучасному світі не обходиться практично жодна цивілізована країна, нормально функціонує тільки там, де правителі поважають право, судова система відрізняється справжньої незалежністю і зведена до мінімуму корупція в середовищі чиновників. Ні того, ні іншого, ні третього в Російській Федерації в кінці 1990-х років і в помині не спостерігалося. В результаті свавілля чиновників, «їх» страхових компаній і безперспективності домогтися правди в російських «судах» після багатьох років борсання в мережах «медстраха» країна фактично скотилася майже до поголовної платності в лікарнях в порушення Конституції РФ. В останні роки в Росії різко зросла смертність від онкології, хвороб серця і органів травлення...
«Система ОМС - це найбільша в історії фінансова піраміда, створена за участю держави. Громадян зобов'язали віддавати свої гроші в обмін на страхові поліси, що фактично є акціями Фонду ОМС. Ці поліси-акції не мають реального забезпечення і більшість їхніх власників не можуть отримати якісну і доступну медичну допомогу. Дивіденди, як і у всякій піраміді, дістаються самим організаторам цього бізнесу і чиновникам, які мають доступ до відомчих клінік, підживлює з коштів, зібраних від населення», - такий висновок в червні поточного року зробили експерти авторитетного інформресурсу під назвою «Російський медичний сервер».
Чому хтось думає, що в наскрізь корумпованій Україні, де суди і органи прокуратури теж є синекурою для певного кола осіб, буде якось інакше? Не буде інакше! Після деякої видимості поліпшення в системі охорони здоров'я, заточеною не під медичні показання, а під плани корумпованих чиновників і законодавців, все повернеться на круги своя. Як в Росії, прикладом якої раптом запалала Ольга Богомолець, велика медична бізнес-вумен, що має в цьому плані очевидний конфлікт інтересів.
Причому тут «Азов»?
Бійцям відомого спецпідрозділу, як, втім, і іншим українським активістам, слід поставити завдання ширше і з такою ж енергією зайнятися радикальними реформами судової системи та прокуратури. Так буде краще потрапити в обрану ціль. Без «стусанів» громадянського суспільства нинішня влада на реальні реформи системи правосуддя ніколи не піде, а лише буде імітувати перетворення, поїдаючи передбачені на них гроші.
Коли суди і прокуратура придбають достатню частку незалежності, тоді і медична реформа, і реформи інших галузей підуть, як по маслу. Тоді можна буде взяти за зразок хоч англійську, хоч іспанську, хоч будь-яку іншу аналогічну систему охорони здоров'я і впровадити в Україні. І все неодмінно вийде.
Олександр Косвінцев
