Близько 25% економічно активного населення країни зайняті в «сірій» економіці. Про це свідчать отримана «Дзеркалом тижня» в Кабінеті міністрів низка матеріалів, які наочно демонструють реальні проблеми наповнення бюджету.
Приміром, аналітична записка «Про невідповідність окремих даних органів державного управління і фондів соціального страхування, а також про рівень тінізації зайнятості в Чернівецькій області» показує типову для українських регіонів ситуацію.
«Відповідно до звітності Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області, у 2009 році отримували заробітну плату 208 тис. осіб., яким нараховано 2 964,0 млн. грн. заробітної плати. (208 тис. осіб — це 50% від економічно активного населення області віком від 15 до 70 років; або 55% населення, зайнятого економічною діяльністю)»,- говориться в документі.
Водночас, уже в наступному абзаці документу, з посиланням на обласне управління Пенсійного фонду, подаються зовсім інші дані, але по тій же області: у 2009 році отримували зарплату 231 тис. осіб і їм було нараховано 2 866,5 млн. грн.
А щомісяця зарплату отримували лише 128,3 тис. осіб, і їм було нараховано 2 313,0 млн. грнТобто, 231—128 = 103 тис. осіб працювали в 2009 році лише по кілька місяців. Судячи з характеру виконуваної роботи, а ним аналітики теж поцікавилися, ми маємо справу з «приховуванням фактичної зайнятості». 25% економічно активного населення області зайняті в «сірій» економіці.
Крім того Тільки 74% юросіб із числа тих, що звітують перед контролюючими органами, сплатили в лютому поточного року всі належні за законом податки і внески. На 35% із тих юросіб, які фактично платили, припадало 96% усіх надходжень від податку на доходи фізосіб і соціальних внесківЯкщо ж до цього додати, що в бюджетній сфері Чернівецької області зайнято всього 75 тис. осіб (або менше 20% економічно активного населення), але на їхню частку припадає 54% сукупного фонду оплати праці, то стає зрозумілим рівень тіньової зайнятості в області.
Корінь зла аналітики вбачають у тому, що наші доблесні держоргани багато сил витрачають на реєстрацію юросіб або суб’єктів підприємницької діяльності, але «жоден орган не реєструє і не контролює наявність робочих місць та зайнятості найманих працівників на цих підприємствах». Відомча роз’єднаність, відсутність чіткої системи обміну інформацією, небажання займатися такою роботою на місцях «створюють умови для тінізації зайнятості»
ДТ
