Слухай онлайн
Історія

День в історії – полярна експедиція Амудсена

16 червня 1903 року на яхті «Йоа» Руальд Амундсен з шістьма членами експедиції відплив з Крістіанії у свою першу арктичну експедицію на пошуки Північно-Західного проходу – морського шляху через Льодовитий океан уздовж північного берега Північної Америки, яку він успішно завершив через два роки

Руальд Амудсен

Руальд Амундсен народився 16 липня 1872 року в родині власника невеликої флотилії, по смерті якого родина переїхала у Кристіанію (нині – Осло), де Руальд кілька років навчався на медичному факультеті університету, який покинув після смерті матері у 1893 році. Отримавши спеціальність штурмана, він найнявся на промислове судно, в 1896 році взяв участь в невдалій експедиції бельгійця Адрієна де Жерлаша до Південного магнітного полюса і після повернення через три роки в Норвегію розпочав підготовку до власної арктичної подорожі.

В січні 1901 року Амундсен придбав звіробійну яхту «Йоа», яку на позичені гроші переобладнав і в квітні здійснив п'ятимісячне пробне плавання в Баренцеве море. Спроби знайти фінансування для власної арктичної експедиції довго не приносили бажаних успіхів і лише в 1903 році, заручившись підтримкою короля Швеції і Норвегії Оскара II Бернадота і всесвітньо відомого мандрівника Фрітьофа Нансена та кількох приватних спонсорів, 31-літній Руальд Амундсен разом з шістьма членами екіпажу 16 червня відплив з Крістіанії на на пошуки Північно-Західного проходу – морського шляху з Атлантики до Аляски через Льодовитий океан.

Пройшовши через затоку Баффіна, протоки Ланкастер, Барроу, Піл, Франкліна і Джеймса Росса, у вересні «Йоа» досягла острова Кінг-Вільям в Канадському Арктичному архіпелазі, де експедиція залишилась на зимівлю. 1 березня 1904 року Амундсен зі штурманом Хельмером Хансеном та машиністом Педером Рістведтом спробував на собачих упряжжях досягнути Північного магнітного полюсу Землі, проте за кілька днів через люті морози вони були змушені вернутись. Друга спроба, розпочата 16 березня, виявилась успішною – Амундсен вдвох з Хансеном досягли мети 24 квітня 1904 року.

Довідка

Північний магнітний полюс — умовна точка на земній поверхні, куди вказує стрілка компаса, яка не збігається з географічним полюсом Землі і постійно міняє своє положення. Відкрита англійським полярним дослідником Джоном Россом в 1831 році

Наступну зимівлю знову довелось проводити на скованому льодами судні. Яхта продовжила плавання лише 13 серпня 1905 року і вже 26 серпня досягнула острова Хершел на півночі Аляски, де попри успішне виконання поставленого завдання залишилась на третю зимівлю.

24 жовтня Амундсен разом з місцевими ескімосами нартами відправився у 700-кілометрову подорож до найближчого телеграфу в місті Ігл-Сіті, але апарат виявився несправним і йому довелось ще 600 кілометрів добиратись до форту Егберт на Юконі, звідки 9 грудня він повідомив брата Леона і Нансена про підкорення Північно-Західного проходу. Дізнавшись, що три місяці тому Норвегія здобула незалежність, Амудсен відправив телеграму і новому королю Хокону VII, відмітивши, що успіх його експедиції - «це велике досягнення для Норвегії».

Екіпаж «Йоа» в порту Ном (зліва направо): на передньому плані - Руальд Амундсен, Педер Рістведт, Адольф Ліндстрьом, Хельмер Хансен; позаду - Годфрід Хансен і Антон Лунд. Аляска, серпень 1906 року

Весною наступного року захворів і 31 березня від запалення легенів помер інженер Густа Вілк, якого поховали на острові Кінг-Вільям. Лише 1 липня 1906 року вдалось продовжити плавання - 30 серпня «Йоа» досягнула найпівнічнішої точки Американського континенту мису Барроу, поблизу якого об льоди зламала гвинт, і, пливучи далі лише під вітрилами, 19 жовтня прибула в Сан-Франциско.

Довідка

До 100-річчя з дня народження Амундсена «Йоа» була викуплена приватним чином і з 1972 року експонується в Осло біля музею на честь корабля Фрітьофа Нансена «Фрам»

Продавши яхту, члени експедиції відправились на батьківщину, і 18 листопада прибули в Крістіанію, де Амундсена чекала слава національного героя – 20 листопада 1906 року він був удостоєний лицарського Великого хреста ордену Святого Олафа, новезький стортинг щедро компенсував всі витрати експедиції і під виглядом придбання її наукових матеріалів виділив значну суму на виплату особистих боргів Амундсена.

Ставши членом кілького національних географічних товариств, в 1907 році Руальд Амундсен здійснив лекційне турне Європою і видав книгу, всі гонорари від яких пішли на підготовку до підкорення Північного полюсу, мети, якої так і не досягнув його кумир Фрітьоф Нансен. Однак, після повідомленнь про те, що це вдалось зробити американцям Роберту Пірі і Метью Хенсону, наступного року Амундсен відправився на протилежний кінець Землі і 14 грудня 1911 року першим у світі досягнув Південного полюсу, на місяць випередивши британця Роберта Скотта.

Володимир Лукʼянюк

Цей день в історії

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...