Другий і підсумковий робочий день Міжнародної конференції «Політика пам'яті: досвід, реалії сьогодення та погляд у майбутнє», яка проходила у Львові, добіг кінця, повідомила прес-служба Львівської облради.
Впродовж двох днів відомі історики, політологи та громадські діячі вивчали досвід подолання наслідків тоталітаризму, обговорювали проблеми викриття стереотипів минулого та визначали майбутні діалоги задля формування спільних поглядів і дій.
Із заключним словом до учасників конференції звернувся голова Львівської обласної ради Петро Колодій. Зокрема, очільник облради наголосив на значимості та вагомості таких конференцій, які об’єднують наукову спільноту різних держав навколо вивчення питання історичної, національної пам’яті та шляхів розвитку громадянського і політичного суспільства у посттоталітарних країнах.
«Становлення політики національної пам’яті є вкрай необхідним насамперед для того, аби держава, народ і суспільство отримали цілісну історичну платформу для створення стратегії національного розвитку. Водночас я впевнений, що політика формування історичної пам'яті – це не роз'ятрювання старих ран і спекуляція на складних сторінках минулого. Це політика забезпечення суспільної поваги до предків і їх діяльності, примирення і застереження від повторення помилок та злочинів, здійснених у минулому, усвідомлення зв'язків між минулим і сучасним, сучасним та майбутнім», – зазначив Петро Колодій.
Також голова обласної ради відзначив, що в напрямку формування політики пам’яті Львівська обласна рада має певні напрацювання. Зокрема, на Львівщині працює комунальне підприємство облради «Доля», яке займається пошуком поховань воїнів УПА. Також в області діє програма зі встановлення пам’ятних знаків та меморіальних хрестів борцям за волю України.
На завершення Петро Колодій зауважив, що саме науковці та громадські діячі повинні займатись дослідженням історії та допомогти політикам знайти взаєморозуміння і започаткувати новий етап співробітництва.
За підсумками двох днів роботи учасники конференції ухвалили Резолюцію, в якій визначили, що з огляду на історичні та ментальні особливості різних регіонів України відсутня єдина політика пам’яті. Також учасники конференції відзначили той факт, що державні чинники в теперішній Україні починаючи з 2010 року системно нищать інституції, які мали б займатись реалізацією та формуванням політики пам’яті.
