Слухай онлайн
Культура

Хто похований у гробниці Львівської капітули?

У Львові в найстарішій частині Личаківського цвинтаря на 6-му полі розташована гробниця Львівської капітули. Сьогодні у Гробниці покояться 3 митрополити, 23 єпископи і крилошани, а також священик-страждалець за греко-католицьку церкву.
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/5

Капелан Львівської міської ради Павло Дроздяк розповів Гал-інфо про те, кого мали право ховати у цій гробниці. «Личаківське кладовище – це місце зустрічі, де ми можемо черпати історію із скарбниць вічності.  Достойники, які поховані у гробниці Львівської капітули займались на лише релігійними питаннями. Адже до капітули могли входити не тільки представники духовенства, а й інші світські достойники. Це була така рада при єпископові, яка допомагала йому вирішувати питання розвитку. У важкі часі для Галичини ці діячі стали будителями та просвітителями. Будували українську державу, починаючи із себе, зі своїх проповідей та молитов. Тому надзвичайно важливо згадувати їх імена», – зазначив Павло Дроздяк.

Фото з інтернету
1/1

Дослідник, колишній мер Львова Василь Шпіцер розповів Гал-інфо, що у гробниці поховано 27 осіб, зокрема,  троє митрополитів. Серед них покоїться перший галицький політик-єпископ, перший голова Головної Руської Ради митрополит Григорій Яхимович (1792-1863). Він з групою представників греко-католицького духовенства звернувся 19 квітня 1848 року до австрійського імператора з петицією. У документі священнослужителі наголошували  на осібності українців Східної Галичини і на той факт, що населення належить до великої руської (тобто української) 15 млн нації. Далі були вимоги запровадити у школах і громадських установах українську мову, забезпечити українцям доступ до всіх посад та зрівняти у правах духовенство всіх конфесій. Відтоді русинський (український) фактор набув у Галичині поважного значення і Відень вже чудово орієнтувався, що українці – окрема нація.

Фото з інтернету
1/1

Також у гробниці спочиває митрополит Спиридон Литвинович (1810-1869). Чоловік був членом сейму у Львові та Державної Ради у Відні, твердо відстоював українську мову у школі, церкві та інших сферах суспільного життя. В 1850-х  роках прихильники москвофільства замість народної української мови стали запроваджувати у церкві і школі церковно-слов’янську. Єпископ Литвинович розумів небезпеку поширення такої течії і 1859 року видав куренду: «Церковно-слов’янська мова належить безперечно до мертвих; піднесена насильно до ролі руської літературної мови і накинена народови на духовний чинник, довела б до витворення московського нарічія. З тої причини Митрополичий Ординаріят приказує всім душпарстирям уживати в проповідях, промовах до народу і при науці релігії лишень руської народно мови».

Фото з інтернету
1/1

У гробниці Львівської капітули захоронений і митрополит Юліан Куїловський (1826-1900). Свого часу його було номіновано на посаду цісарем, затверджений Ватиканом. Тоді він відмовився від пишної церемонії входження на посаду Митрополита Галицького, натомість офірував бідним 6 тис. ринських. Жив скромно, баагто жертвував на церковні потреби, найбільше – 15 тис. ринських ­– на оновлення «катедрального храму». Час його перебування на високій посаді був недовготривалим. Проте навіть «Братство Христа Господня» відзначило: на виборах митрополита його вважали висуванцем польськіх кіл, але після посвячення він відкрито виступив на захист прав галицьких українців.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/2

За словами Василя Шпіцера, ця історична пам’ятка – гробниця в безбожні часи комуністичної влади була запущена, дуже пошкоджена, руйнувалася і з часом могла розвалитися. «З Божої ласки постала Незалежність, що дозволило поступово відновити й реставрувати цю історичну споруду», – зазначив Василь Шпіцер. Його думку поділяє і Павло Дроздяк, зазначає: «Питання відновлення історичної справедливості – це важливе фундаментальне питання. «Коли не має знання та спогадів про коріння, то важко далі розвиватись і будувати майбутнє. Супротивний вітер може зруйнувати все, що ми будуємо на піску. Тому питання відновлення та збереження автентичності гробниці напрочуд заслуговує на увагу».

Фото: Олена Ляхович
1/1

До відновлення гробниці долучився Клуб греко-католицької інтелігенції. Учасники клубу стали ініціаторами створення таблиці з переліком захоронених. Протягом  двох років Василь Шпіцер досліджував імена та дати народження,смерті похованих у гробнниці. Остаточна редакція таблиці погоджена з Митрополитом Львівським Ігорем  і схвалена Блаженнішим Святославом. Над проектом таблиці також працював архітектору Юрій Дубик. Саме ж виготовлення та встановлення пам’ятки забезпечив голові Клуб греко-католицької інтелігенції Романові Грицевичу. У розмові з Гал-інфо чоловік згадав звернення Блаженного Любомира Гузара: "Прохаю Вас, моліться! І працюйте, щоб наша церква розвивалася жила і в той спосіб прославляла Бога і служила нашому народові", - так Роман Грицевич пояснив мотивацію ініціаторів цієї справи.

У Львові освятять таблицю на гробниці Львівської капітули

Окрім митрополитів у гробниці поховані 23 єпископи і крилошани. Зокрема, Мартин Барвінський(1784-1866), Андрій Дуткевич (1799-1866), Фердинанд Кордасевич (1838-1873), Михайло Лотоцький (1814-1893),  Володислав Бачинський (1832-1894), Михайло Сінґалевич (1823-1894), Теодор П’юрко (1847-1906), Іван Чапелький (1850-1919), Іван Алексевич (1874-1923), Андрій Білецький (1847-1926), Олександр Бачинський (1844-1933), Іван Лотоцький (1803-1866), Никита Їжак (1799-1869), Іван Величко (1836-1889), Лев Готеровський (1823-1893),  Михайло Малиновський (1812-1894), Михайло Карачевський (1846-1904), Йосиф Кобилянський (1835-1917), Лев Туркевич (1846-1920), Ісидор Дольницький (1830-1924), Теофіл Бобикевич (1864-1929), Тит Войнаровський (1856-1938), Йосиф Андріїшин (1939-2003). А також священик – страждалець за греко-католицьку церкву о. Володимир Сеньківський (1908-2002).

Олена Ляхович, Гал-інфо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...