У Львові 19 листопада відбувся п'ятий етап Національних змагань "Ігри Героїв", на яких 25 бійців з усієї України, які на війні отримали важкі поранення, продемонстрували силу волю та неймовірні спортивні досягнення. Змагання у Львові організували громадська організація інвалідів-воїнів АТО "Пульс життя" спільно з ГО "Союз Ветеранів Десанту".
Як зазначив координатор змагань "Ігри Героїв" Сергій Романовський, завданням було не визначити переможця, а продемонструвати силу та витримку українського народу.
Бійці-ветерани змагалися як окремо, так і групами. Окремими категоріями в змаганнях брали участь бійці, які втратили кінцівки та візочники.
Кореспондент Гал-інфо поспілкувався з атлетами, які брали участь у змаганнях. Кожна історія – унікальна. Люди, на долю яких випали важкі випробування і для яких часто кожен рух – це особливе зусилля, показали неймовірні спортивні результати.
Боєць 24-ї механізованої бригади (родом зі Львова) Володимир Кутов на війну потрапив у 2014 року в другій хвилі мобілізації. Пройшов важкий фронтовий шлях. Пережив страшну трагедію Зеленопілля, обстріли з Російської Федерації, блокування на кордоні. Поранення отримав на 31-му блок-пості.
«У 2014 році був на фронті. Перший раз попав у Зеленопілля, далі були Довжанськ, Амбросівка і Червонопартизанськ, а другий раз - на 31 блок-пост, де і отримав поранення. Три місяці лежав у госпіталі. Залишився живим», - розповів боєць.
За його словами, на змагання його запросили побратими. Раніше про це він не замислювався, але погодився на пропозицію.
«Подзвонили хлопці і запитали, чи я не хочу спробувати свої сили. Я погодився. Почав посилено займатися, із жовтня. Відчуваю, що у мене з’явилося більше сил, я став почувати себе ліпше», - каже Володимир Кутов.
Ще один боєць, який не забажав, щоб його ім’я ми називали, розповів, що є кадровим офіцером і нині працює в Академії сухопутних військ у Львові.
«Я кадровий військовий. Мені спорт потрібен все життя. Військовому, хочеш чи ні, спортом займатися потрібно, щоб тримати себе в тонусі. Мені це подобається. Після того, коли переживаєш неприємні моменти в житті, стає ще цікавіше. Важливо себе перебороти, а не комусь щось доводити», - розповів він.
За його словами, після поранення довелося все переосмислити.
«У мене сталося так, що я довго лежав, і ось тоді дуже важко себе побороти. Коли ти дізнаєшся, що таке судно, і ти бачиш лише в дзеркало, як дерева починають опадати, а ти не в стані навіть на балкон вийти, щоб дихнути свіжим повітрям, тоді бажання до життя і цінності дуже швидко міняються».
Боєць отримав важкі поранення обох ніг. Про травму згадує не охоче: «У мене було поранення обох ніг, багато було поламано, вирвано, але дякувати Богу я впорався. Я можу з повною впевненістю сказати, що тепер знаю, як космонавти після повернення на землю заново вчаться ходити. Це не дуже весело. Ворогу навіть не побажаєш».
На те, що дехто з бійців топить своє горе в чарці і впадає у депресії, він відповів: «Це прояв слабкості. Не треба нікого обманювати. Треба завжди бути відвертим, у першу чергу, із самим собою. Якщо ти не хочеш стати на ноги, – це одна справа. А якщо ти розумієш, що залишився живим і можеш не бути овочем, а повноцінною людиною і навіть більше, то, я вважаю, справжній чоловік має в першу чергу довести це самому собі. Твій приклад, – це мотивація для всіх інших. Я коли приходив у шпиталь на милицях у відділення невідкладної хірургії до хлопців, які лежали, то вони спершу говорили, що все погано, а послухавши мою історію, побачивши фото, вони починали розуміти, що все пізнається у порівнянні. Не казав їм «триматись» чи якісь високі фрази. Вони самі казали, що порівняно з моїми травмами - у них все попереду. Зрозуміло, що хлопцям на колясках значно важче, і вони молодці. Головне пам’ятати, що ти живеш не просто так. Ти живеш не для того, щоб просто існувати і щоб тебе всі жаліли. Треба бути повноцінною людиною навіть з тими проблемами, які з’явилися».
На змаганнях у Львові була також присутня представник Збройних сил Канади, офіцер, яка відповідає за блок поранених військовослужбовців у Канаді, - Синтія Лару.
«У Канаді діють дуже добрі програми, які підтримують тих, хто отримав фізичну і психологічну травму під час війни. Їх дуже підтримує держава і міністерство оборони. Ці програми скеровані на те, щоб людина повністю відновила себе і стала повноцінним членом суспільства. Щоб людина пішла на роботу... Водночас поранені, які отримали інвалідність, демонструють суспільству свою силу духу саме через спорт, тому саме спортивні програми так сильно підтримуються у Канаді. Це можливість для них показати на що вони реально здатні», - сказала Синтія Лару в коментарі Гал-інфо.
Організатори зазначають, що вже наступного року українські воїни-ветерани змагатимуться на міжнародному рівні з військовими з країн-членів НАТО.
Додамо, що "Ігри Героїв" вже відбулися у Києві, Харкові, Дніпрі та Миколаєві.
«Ігри Героїв» - це змагання з кросфіту, який складається із вправ на силу та витривалість.
