Експерти Громадянської мережі ОПОРА проаналізували результати поточної законотворчої діяльності 12 народних депутатів обраних в одномандатних виборчих округах Львівської області за перші два місяці шостої сесії Верховної Ради VIII скликання, повідомила ОПОРА.
Аналіз законотворчої діяльності львівських мажоритарників є частиною загального огляду показників парламентської роботи народних депутат у лютому та березні поточного року. Незважаючи на те, що про результат такої роботи можна судити з перспективи більш тривалого проміжку часу, що є продуктом колегіального прийняття рішень, проте ці обставини не нівелюють особисті заслуги кожного окремого народного депутата та можливості для порівняння їх між собою.
Загалом протягом лютого і березня дванадцять львівських мажоритарників долучилося до підготовки 27 законодавчих ініціатив. У сумі персональної активності кожного з 12 мажоритарників становитиме 38 законопроектів (див. таблицю). Проте якщо не враховувати колективну співучасть львівських мажоритарників у кількох з них, то в сумі отримаємо 22 найменування законопроектів. Крім цього вони долучилися до підтримки 5 проектів постанов.
З-поміж усіх 27-ми законодавчих ініціатив переважна більшість була зареєстрована авторським колективом і лише чотири з них – індивідуально: по одному законопроекту Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Олег Мусій та один проект постанови Володимир Парасюк. В цілому це закономірно, що у Верховній Раді як колегіальному органі нормативні акти реєструються великими авторськими колективами. Разом з тим, практика свідчить, що колективні законодавчі ініціативи є змістовно якіснішими та мають більше шансів на підтримку у сесійній залі. Проблема зводить не до кількості залучених депутатів, а в їх реальному співавторстві у підготовці законодавчих ініціатив, оскільки в українських реаліях у переважній більшості випадків це виключно вияв особистої підтримки або партійної чи ще якоїсь солідарності з авторами.
Окремо ми простежили рівень консолідації зусиль львівських мажоритарників на етапі реєстрації законодавчих ініціатив. Іншими слова перевірили законотворчу взаємодію так званого “львівського лобі” на практиці. Серед усіх 27 законодавчих ініціатив зареєстрованих у лютому та березні лише у шести з них в авторському колективі водночас значиться більше двох мажоритарників від Львівщини. Найбільше їхні зусилля об’єднав проект закону “Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств” (загалом авторський колектив налічує 174 народних депутатів) і проект закону “Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо уточнення деяких положень)” (загалом 13 депутатів), під якими підписалось п’ять і чотири львівських мажоритарників відповідно. Натомість три інші законопроекти – “Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва” (загалом 18 депутатів), “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” (загалом один депутат) та "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" (щодо ввезення транспортних засобів, які відповідають екологічній нормі "Євро-4)" (загалом 5 депутатів), - що мають відношення до проблематики Львівської області отримали підтримку не більше двох львівських мажоритарників.
На даному етапі не вдалося виявити ознак “львівського лобі”. Натомість простежуються ознаки групи інтересів, як постійних, так і ситуативних. Найбільш вираженою є консолідація зусиль трьох мажоритарників – Олега Мусія, Дмитра Добродомова і Богдана Матківського, що формують у Верховні Раді депутатську групу партії “Народний контроль”. Вони значаться разом у більш як 80% їхніх законодавчих ініціатив і ця взаємодія між ними триває вже більше року. Епізодично до них також долучався Тарас Батенко, який виступає лідером депутатської групи партії УКРОП у парламенті. Раніше також простежувалася законотворча взаємодія між братами Дубневичами та Оксаною Юринець, чого непомітно за даними поточного аналізу. Проте загалом найпоширенішою моделлю поведінки серед львівських мажоритарників є самостійність та індивідуальність у роботі над законодавчими ініціативами.
Через короткий термін для висновків закономірно, що дані законодавчі ініціативи досі не розглядалися у сесійній залі Верховної Ради. Очевидно, що серед них не було нагальних і першочергових ініціатив. Та разом з тим лише один з них пройшов розгляд у профільному комітеті, а три - Головного науково-експертного управління, яке дало негативний висновок запропонованим законопроектам. Таким чином на разі складно судити про якісні показники законотворчої діяльності львівських мажоритарників, проте кількісні також не надто переконливі.
