Слухай онлайн
Історія

Львів’яни мають можливість відвідати Пліснесько: давній мегаполіс наших предків

На Львівщині в Історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ» відбулися перші екскурсії території літописного городища. Як розповів у коментарі Гал-інфо директор Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп, наразі то були пробні екскурсії, але в подальшому адміністрація має намір проводити їх постійно.

Адміністрація заповідника вже склала маршрут для туристів, які зможуть на власні очі побачити давнє літописне городище, ознайомитись із роботою археологів та прогулятися території давнього мегаполісу наших предків.

Перша екскурсія відбулася 20 липня. Володимир Шелеп розповів, що загальна тривалість екскурсії близько однієї години.

Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/5

За словами Володимира Шелепа, екскурсія для відвідувачів розпочинається з території курганного могильника ХІ — поч. ХІІ ст. в урочищі «Поруби». Далі відвідувачам показують лінії оборони тогочасного мегаполісу.  Потім пропонують оглянути місце давньослов'янського культового центру кін. VІІ–Х ст. в урочищі «Оленин Парк», слов'янське городище ІХ–Х ст. та давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. Закінчується екскурсія в Підгорецькому монастирі, який здавна іменований Пліснеським - датується  ХІІ–ХVІІІ ст.

«Починаємо ми екскурсію за межами городища, з курганного могильника варязької дружини. Саме тут проходить крайня перша лінія оборони Пліснеська. Від цієї лінії ми показуємо межу городища, курганний могильник, розказуємо про археологічні розкопки. До речі, цього року наші співробітники відкрили на цій ділянці два кургани», - сказав Володимир Шелеп.

Він додав: «На жаль, у нас ще нема таких потужних музейних об’єктів, які б могли репрезентувати у повній мірі велич цього городища. Тому намагаємося проводити екскурсії з позиції археологічних досліджень».

За словами директора, нині працівники заповідника розробляють проекти реконструкції тогочасних жител, господарських та оборонних споруд. Наразі на рівні банерів.

«Ми показуємо відвідувачам, як зі слов’янського мегаполісу Пліснесько перетворилося на невелике давньоруське містечко з іншою системою забудови та укладом життя. Зокрема, тут вже з’являється вулична забудова», - сказав Володимир Шелеп.

На Львівщині археологи досліджують найбільший некрополь варязької дружини

Вартість екскурсії для дорослих - 20 грн, для дітей – 10 грн. Окрім того, відвідувачі отримують інформаційні буклети.

«З серпня ми плануємо провести ще кілька екскурсій. Думаємо, що це зацікавить людей, адже заповідник об’єднує комплекс сакральних пам’яток VІІІ – Х ст., а також середньовічну монастирську церкву з келіями ХVІІ – ХVІІІ ст, яка має тяглість ще з княжих часів», - сказав Володимир Шелеп.

Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/9

Варто додати, що штат заповідника налічує 12 чоловік. Цього літа розкопками займалися 4 працівники, а також був задіяний волонтерський корпус із 12 студентів Львівського національного університету ім. І. Франка. Розкопки проводили за сприяння ГО «Підгірці-Шолом».

«Потреб у нас є багато, як і у інших закладів. Найбільша потреба – це стаціонарне приміщення на території заповідника. Ми прагнемо розширювати свій склад, адже заповідник має дуже велику площу, за якою потрібно доглядати, а також слід довести її до презентабельного стану. Паралельно треба займатися культурно-просвітницькою, пам’ятко-охоронною, науково-дослідною роботою. У нас багато векторів діяльності, і ми намагаємося кожен з них тягнути паралельно», - сказав Володимир Шелеп.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...